Аукціон подій п.Хвостіва

6 листопада, 1998 - 00:00

Твіт

ЧОТИРИ ХВИЛИНИ, ЯКІ ПРИГОЛОМШИЛИ СВІТ. ВІН ТРЯССЯ ВІД СМІХУ
(98 у.о.)

«Лиха беда начало» — як-то кажуть росіяни, але ніхто не
подумав, що біда буде такою розкішною.

З самого верху, буквально з-під хмар, пролунав владний
голос, який прозвучав єрихонською трубою над прокоролівским каналом УТ-1:
«Висвітлити візит Л. Кучми до міста Львова, яке він обрав у якості стартового
передвиборного майданчику. І висвітлити не просто так, а яскраво, сліпучо,
талановито». Може, ця установка й була помилкою. Якби держТБ влаштувало
традиційний сіренький показ — все було б у порядку речей. А оскільки їх
напружили — вони видали шедевр.

Само по собі, за нацлідером до Львова вирушила УТН-івська
кавалькада. Якщо вірити чуткам, вони сумлінно, на кілька годин, відзняли
Президента у всіляких ракурсах: у фас, профіль і т.п.. Однак, внаслідок
того ж службового завзяття вони зняли виключно ЙОГО, Єдиного і Неповторного.
Окрім Леоніда Даниловича на касетах, практично, нічого не було. Навіть
Львова майже не видно. Було кинуто клич по каналах: «Допомогти у важливій
державній справі висвітлення глави!» Колеги по-братському завалили УТ ще
декількома кілограмами матеріалу. І ось після ретельного монтажу в ефір
вишли всього лише чотири хвилини. Але безсмертні! Такій стислій комедійній
ексцентриці міг би позаздрити Леонід Гайдай!

Не будемо довго переповідати всі знахідки цього випуску
новин, але кульмінаційною, безумовно, був показ звернення Леоніда Даниловича,
так би мовити, до народу. Коли Кучма, відірвавшись від тексту доповіді,
проголосив: «Слава Україні!», у відповідь пролунала... тиша. Народ мовчав.
Не повіривши своїм вухам, Леонід Данилович повторно з жанно-д’арківським
запалом вигукнув: «Слава Україні!!!». Цього разу вуха не могли помилитися
— публіка мовчала. І традиційне «Героям слава!» скандувати не збиралася.

Одні кажуть, що у залі були присутніми дуже багато колишніх
номенклатурників, які гасла Української повстанської армії не вважають
своїми, інші припускають, що підлеглі просто не зрозуміли свого начальника
— не так важливо. Важливо те, що те, як не чули вуха Леоніда Даниловича
— бачили очі мільйонів телеглядачів. Тому доречніше вигукнути: «Слава УТ-1!».

У понеділок (збіг обставин) з посади прес-секретаря Президента
було усунуто п. Майданника (звісно, з переведенням на іншу роботу). І,
кажуть, дуже чорні хмари з проблисками блискавок нависли над державним
телебаченням. Провидіння їх зробило революціонерами. Кажуть, що ледь чи
не всіх збираються стра... А там, хтозна? Подивимося, чи вийде в ефір на
вихідних зі своїми «Сімома днями» п. Долганов... Погода-то вгорі мінлива,
а хлопці так старалися, так старалися... За що їм окреме спасибі від телеглядачів.

КИЇВСЬКА КОСА — НА КАБМІНІВСЬКИЙ КАМІНЬ (75 у.о.)

Довели і завжди лояльного до влади мера Києва Олександра
Омельченка. І став загрожувати він не комусь, а самому урядові. А діло
було так. Віце-прем’єр по економіці Сергій Тигипко вирішив проіндексувати
газ. Природно, і той, що куплено столичною владою. І по заяві Олександра
Олександровича, проплачено було «40% від необхідного ліміту». І тут його
градоначальницький гнів вирвався назовні. Він грізно попередив Кабмін:
«Ми готові шукати компроміс, але якщо сила піде на силу, ми вживемо крайніх
заходів, відключимо всі чиновницькі структури від електроенергії, води,
телефонів». Якщо це станеться, це буде перший в історії «наїзд» на вищу
бюрократію. А що? Може, й треба. Для профілактики.

ДИЯВОЛЬСЬКИ НАМЕЛОРАМИЛИСЬ! (14 у. о.)

Наш вплив по планеті розповсюджується, на відміну від міцних
висловів, досить повільно. І ми тому переймаємо якісь рекламні прийомчики
Заходу. Вони там у себе випускають ляльки Рембо і Кінг-Конга і цілі полиці
пластмасових робокопів і трансформерів, які детально копіюють своїх прототипів
на екрані. А у нас понаціональніший підхід і, відповідно, поскромніший.

Наприклад, відома телепередача «Мелорама» відзначила своє
дворіччя випуском алкогольного напою під дочірньою назвою «Мелорамівка».
Намелорамились у клубі «Голлівуд» на дворіччя програми, кажуть, пристойно.

Однак ідею полишати не варто. Скільки ще неоприходуваних
програм. Пропоную випустити наступні рекламні товари ширвжитку: жувальну
гумку «Сніданок з «1+1», тройний одеколон «Утречко», контрацептиви «Ситуація»,
денатурат «Я — пам’ятник собі», дезінфікуючий засіб для унітазів «П’ятий
кут» (рідний брат «Туалетного каченяти»), сонцезахисні окуляри «Вікна»,
ліхтарики «Світ Нова», отруту для тарганів «Табу», горілку з перцем «Давайте
обговоримо». А заодно відкрити бюро ритуальних послуг «Підсумки», косметологічний
кабінет «3х4» і секс-шоп «Подробиці», де до уваги покупців будуть пропонуватися
збуджуючі краплі «35 хвилин джазу».

Роботи, громадяни телевізійники, непочатий край!

Результати Попередніх ТОРГІВ:

Лот № 1 (75 у.о.) — про те, як лідер Руху В. Чорновіл на
запитання, за кого голосуватиме його партія, якщо в другий тур виборів
вийдуть двоє — ліві й Кучма, хитромудро відповів, що вона «підтримає...
не лівого», — придбано паном Макіавеллі. Він за політичну хитромудрість
має намір ввести свій нагородний орден. «В’ячеславу Максимовичу, — сказав
він, — за цю блискучу відповідь я присудив би «Макіавеллі першого ступеня».
Лот № 2 (85 у.о.) — про те, як шеф СБУ Леонід Деркач пояснив, що він любить
творчість Айвазовського за те, що той «писав море, а вода — це життя» і
взагалі найважливіша річ на світі, — куплено таємним представником Верховної
Ради. Своє придбання він пояснив так: «Парламенту без води також — і не
туди, і не сюди. Спецслужбі вона потрібна, щоб ховати в неї кінці, а нам,
політикам, — щоб лити її з трибуни». Лот № 3 (40 у.о.) — про те, як Станіслав
Лем назвав американського письменника Стівена Кінга «блазнівським», оскільки
«у нього монстри різні, але вони не лякають тих, хто пережив радянський
і німецько-гітлерівський часи», — придбано приятелем Кінга, котрий поставив
за його сценаріями багато фільмів, — Стівеном Спілбергом. Він образився
за друга і зауважив: «Ми дуже навіть добре знаємо, що представляв собою
Радянський Союз. І у своїй передостанній картині дуже навіть достовірно
розповіли про те, як росіяни тероризували планету атомною бомбою...» По-моєму,
він нічого не зрозумів. Лот № 4 (32 у.о.) — про те, як на перегляді дипломних
робіт студентів кінематографічного факультету імені Карпенка-Карого було
представлено роботи, пронизані виключно «чорним гумором», — куплено Борисом
Гребенщиковим. У ті радісні застійні часи, коли повсюдно звучали заклики
будувати світле майбутнє і вся країна оптимістично виспівувала пісню «Гренада»,
де були такі життєстверджуючі слова: «Отряд не заметил потери бойца и яблочко-песню
допел до конца...», Борис Борисович відгукнувся сумними рядками про своє,
юне тоді покоління: «А если кто умрет от удушья, отряд не заметит потери
бойца». Однак, вони незмінно викликали у залі сміх.