Ми познайомилися в кулуарах психоневрологічної лікарні. Це був справжній магістр астрології, а не який-небудь пройдисвіт, що бачив у своєму житті тільки п’ять зірочок, та й то на коньячній етикетці. Стоячи в черзі за заспокійливими таблетками, він розговорився зі мною й розповів немало цікавого. Виявляється, політики всього світу таємно прислухаються до порад особистих астрологів, віщунів і простих ворожок по руці. Більш того, вже створено секретну Службу Астрологічної Безпеки, котра надає владним структурам конфіденційну інформацію про явища, що відбуваються в космосі, та їх вплив на наше земне життя. Вона ж дає унікальні прогнози, що робляться на основі особливого політичного гороскопу, котрий сильно відрізняється від зодіакального чи східного. Мій новий знайомий, який працював раніше в САБ, поділився зі мною останніми спостереженнями в галузі політичної астрології, з якими я, в свою чергу, хочу познайомити читачів. Хоча не виключено, що це всього лише професійні байки. Або параноїдальне марення.
Лише наївні китайці думають, що минулий 1999-й був роком Кота чи Кролика. Фахівцям же добре відомо, що ми провели (на жаль, усе приємне колись закінчується) рік Хорошого Президента. Вплив Сузір’я Виборів, яке легко було спостерігати навіть неозброєним оком у жовтні—листопаді, викликав на всій території України цілу низку унікальних явищ, що ніколи раніше тут не відбувалися. Це й регулярні виплати зарплат, пенсій, стипендій, і грандіозні шоу-акції за участю найкрутіших естрадних зірок, і відчайдушна інформаційна перестрілка ЗМІ різної міри лояльності. Було зроблено немало добрих і корисних справ (необхідність у яких назріла за декілька попередніх років майже повної бездіяльності), в кожній з яких прискіпливі опозиційні журналісти, за своєю поганою звичкою, бачили лише спритний передвиборний хід. Але все закінчилося. Відгриміли гривнепролитні битви за електорат, припинилися критичні дні в політиків обох статей, змовкли пристрасні серенади кандидатів. А шкода! Адже так приємно відчувати себе такою от принцесою на виданні, навколо якої юрмляться претенденти на твою руку й серце (а заразом і президентський пост), готові на все заради скромного «так», вираженого кокетливою «галочкою» навпроти їхнього прізвища в бюлетені женихів. Пішли в небуття міські пейзажі, спотворені наочною агітацією. Й лише надряпаний кимось на стіні колишньої виборчої дільниці напис «Важко вибирати між минулим і майбутнім, сидячи по вуха в сьогоденні!» нагадує про минулі події.
Окрема тема — результати виборів. Комусь не подобається, що червонопрапорна «Аврора» вирушила на дно слідом за «Титаніком», і несимпатичні ДіКапріо з партквитками в кишенях мокрих брюк тепер безпорадно борсаються в політичному вирі. Очевидно, ця катастрофа викликана магнітними бурями й чорними плямами на планеті Маркс, що їм протегує. Когось (таких більше), навпаки, цей конфуз лівих сил дуже навіть влаштовує. В будь-якому випадку, наш вибір, принаймні на найближчі 5 років, зроблено. Як говорить Микола Фоменко: «Обраний президент обміну й поверненню не підлягає».
Проте, досить спогадів. На вулиці 2000-й, рік Металевого Дракона за східним календарем (за яким, до речі, він почався лише 5 лютого). «А за політичним?» — спитаєте ви. Дати однозначну відповідь на це питання поки ще складно. Хто знає, що може статися в нашій непередбачуваній країні? Але деякі тенденції вже вимальовуються.
Насамперед треба спробувати розібратися з тим, що відбувається на парламентській орбіті. Найважливіша подія тут — рішення більшості депутатів про припинення функціонування орбітальної станції «Земля та мир», котру буде затоплено в океані конструктивності разом із космонавтом-селянином, який пілотував її останнім часом. Цікаві обставини, за яких воно було прийняте. Конфронтація в стінах відомої споруди, барельєфи якої мають неабиякий інтерес для цінителів радянської геральдики, назрівала давно. Буквально вибухнуло ситуацію обговорення питання про звільнення пари- трійки затишних кабінетів і крісел від товаришів, які їх займають (не панів, не добродіїв, а саме товаришів). Для розминки в хід було пущено кілька не зовсім парламентських прийомів: лайка через мегафони, блокування трибуни, обговорення житлових проблем депутатів, відключення світла тощо. До опечатування буфету, на щастя, справа не дійшла. Подивившись на все це хуліганство (декілька сотень хуліганів у костюмах і при краватках — видовище не для людей зі слабкими нервами), 242 парламентарії вирішили відправитися в Український дім, сподіваючись, що там буде спокійніше. Його, правда, щойно ж «замінували» по телефону невідомі доброзичливці, але особливої уваги на це ніхто не звернув. І почалося самостійне плавання більшості, яка не лише обрала нового капітана та його помічників, але й вирішила всерйоз зайнятися реальною законотворчістю. Що дуже обурило представників парламентських меншин (прогресивних і не дуже), які окопалися в колишньому приміщенні, звинуватили «розкольників» у дискредитації ідей парламентаризму й зайнялися давно необхідним деяким із них лікувальним голодуванням.
Що ж далі? Поки депутати розколотої на дві нерівні частини Верховної Ради сидять по різні сторони барикади, коротаючи час взаємними звинуваченнями, в їхній бік стрімко й безповоротно летить Комета Референдуму. Яка, як відомо, загрожує їм не лише скасуванням недоторканності й структурною перебудовою, але й цілком вірогідним розпуском. І, відповідно, новими виборами. В такій ситуації ніхто не захоче «втратити своє обличчя» перед виборцями. Тому ліві наполегливо примірятимуть терновий вінець мучеників, відмовляючись вести діалог із правоцентристами. Останні ж, працюючи на імідж творців, а не саботажників, розпочнуть (вірніше вже розпочали) активну співпрацю з урядом і Президентом. Але тоді в їхньому стані повинен панувати мир і злагода, оскільки в ньому лише 250—300 депутатів із 450. Ну, а 16 квітня всіх розсудить референдум. Участь у якому братимуть громадяни які: а) вдосталь надивилися на «спікеріаду», що місцями переходила в клоунаду; б) належним чином оброблені засобами масової інформації, що відкрито показали свою упередженість восени 1999-го. Тож цілком ймовірно, що народ у такій ситуації кулеметною чергою видасть: «Так! Так! Так! Так! Так! Так!» А значить, на всю систему законодавчої влади чекають найсерйозніші зміни, наслідки яких бачаться поки вельми туманно.
Крім внутрішніх проблем перед нашою країною стоїть немало невирішених проблем, пов’язаних з її виходом на орбіту міжнародних відносин. Причому в спілкуванні із західними організаціями, фондами та банками нам треба бути гранично ввічливими — в 2000 році Україні слід виплатити за своїми зобов’язаннями перед ними близько $3 млрд... Добридень, дефолт! Краще б нам і не зустрічатися. Але тоді треба ридати в пелену МВФ та інших імперіалістичних спрутів, які можуть і не зглянутися на нас. Адже тільки з політичної точки зору ми маємо якісь аргументи на свою користь (скасування смертної кари, прийняття закону про політичні партії та ратифікація Європейської хартії про права національних меншин). А кредиторів набагато більше хвилює виконання їхніх економічних вимог, із чим якраз справа йде вельми погано. Тут ще східний ведмідь насідає. Не подобається йому, жаднюзі, що ми безкоштовно користуємося його електроенергією, нафтою й, надто, газом. От дивак! Коли-небудь обов’язково віддамо. Стратегічними бомбардувальниками чи ще яким добром. Загалом і тут ми в боргах, як у шовках (одному «Газпрому» за деякими підрахунками близько $ 2 млрд.). Тож залишається лише сподіватися на чудо. Хоча й чудес, кажуть, не буває. Хто ж врятує нас? Перед ким розмахувати білим прапором із надписом «Неlp!!!»?
Ось він. Молодий. Красивий. Розумний. Посланий Космосом, щоб допомогти нам перемогти Дракона-2000. Про нього та його вірну дружину ми можемо поки судити лише за скупими характеристиками, що з’являються в мас-медіа: «команда однодумців», «нові реформатори», «високі професіонали». Йому слід буде подружитися з правоцентристською більшістю, полюбовно владнавши бюджетні чвари, а потім, можливо, й з новою Верховною Радою. Він повинен якось вивести країну з переддефолтної коми, порозумівшись із Заходом-Сходом, і постаравшись посилити деяке зростання промислового виробництва (4,3%), що намітилося 1999 року. Зірки, планети та інша космічна мішура, що так подобається астрологам, сприяють нам. Тільки б на Землі все робилося грамотно й тямуще. В рік Металевого Дракона. В рік Справжнього Прем’єра.
