Питання про відставку голови Нацбанку Володимира Стельмаха стояло на порядку денному під номером один. Друге найважливіше питання цього дня — про перерозподіл парламентських комітетів — вирішено було розглядати безпосередньо після того, як нинішнього голову НБУ буде відставлено, а нового — затверджено. Але представники опозиції, котрі усвідомлюють, що співвідношення сил явно не на їхню користь, з метою перешкодити прийняттю небажаного для них рішення не стали покладатися на своє законне право голосу. Заявивши, що повторне впродовж однієї й тієї самої сесії винесення на голосування питання про відставку керівника Національного банку суперечить ряду пунктів регламенту Верховної Ради (що, загалом-то, є аргументом спірним: на думку народного депутата Леоніда Кравчука, в регламенті Верховної Ради процедура зміни голови Нацбанку чітко не виписана), представники чотирьох фракцій заблокували трибуну і президію, намагаючись вивести з ладу мікрофон спікера. Володимир Литвин у свою чергу практично одна за одною оголо сив чотири перерви, під час яких разом з керівниками фракцій більшості проводив безуспішні переговори з лідерами опозиції. У цей час близько сімдесяти членів опозиційних фракцій продовжували облогу парламентської трибуни. Їм протистояли представники більшості. Особливо відзначився народний депутат Олександр Волков, який так ревно захищав робоче місце спікера, коли той вирушив на нараду, що в якийсь момент опозиціонери спробували усадити його в спікерське крісло. Однак пан Волков на пропозицію не пристав і щосили відштовхнув групу «жартунів» подалі. Спроба спікера після однієї з перерв поставити-таки питання на голосування закінчилася ще однією короткою сутичкою в районі президії за участі 5 — 10 депутатів. Не вплинула і заява Володимира Литвина про те, що Володимир Стельмах нарешті сам написав заяву з проханням про відставку. Не пройшов варіант і з постановкою на голосування двох питань: першого — про неприйнятність голосування щодо відставки В. Стельмаха, як формулювала це питання опозиція, другого — власне про відставку. Під час кожної нової спроби спікера повернутися до порядку денного опозиція скандувала «Регламент!» Зрештою після наради з керівниками фракцій, що тривала майже годину, Володимир Литвин сповiстив про те, що сторони компромісу не дійшли, і оголосив перерву до 16.00. Але і вечірнє засідання, ледве розпочавшись, було перерване. А незабаром В. Литвин і зовсім оголосив його закритим. Однак замість того, щоб розійтися, депутати з опозиційних фракцій, попутно продовжуючи з’ясовувати стосунки з представниками протилежного табору, почали обривати шнури електронної системи «Рада» (мабуть, для того, щоб у сесійному залі взагалі більше не можна було нічого проголосувати).
Підсумки вчорашнього голосувального четверга такі: Верховна Рада не прийняла жодного рішення; було вкотре дискредитовано ідею українського парламентаризму. Так, доцільність включення посади глави Нацбанку до «пакету» угод між парламентською більшістю і прем’єром можна, мабуть, поставити під сумнів. Але застосування під парламентським куполом вуличних прийомів — навряд чи адекватна реакція на подібні виклики. Тим часом лідери опозиції, натхненні «успіхом», заявляють, що мають намір вдаватися до подібної тактики й надалі. На особливу увагу заслуговує поведінка фракції «Наша Україна», що виявила в даній ситуації не притаманну їй, загалом, агресивність. Коментуючи журналістам свою позицію, лідер «НУ» Віктор Ющенко заявив, що вважає питання про зміну голови Нацбанку неполітичним. За словами В. Ющенка, статус голови Нацбанку є спеціальним, його обирають згідно зі спеціальним законом і йому надається спеціальний імунітет для того, щоб він міг виконувати свої функції. Водночас депутатам, за словами В. Ющенка, пропонують «разом з поділом міністерських портфелів розглянути й питання про зміну керівництва Нацбанку, мотивуючи це необхідністю консолідації більшості». На думку лідера «Нашої України», «якщо Україна хоче демонструвати незалежність Національного банку, це питання має бути виключене з політичного пакету, і пройти чіткий регламентний розгляд».
Між тим представники деяких інших фракцій проблему бачать дещо по-іншому. «Загальновідомо, що В. Стельмах є людиною Віктора Ющенка, і наслідком зміни голови НБУ, безумовно, була б ревізія роботи Нацбанку і монетного двора, — сказав в інтерв’ю «Дню» член фракції СДПУ(О) Нестор Шуф річ. — Ще 1998 року і саме з приводу роботи цих двох інституцій було створено слідчу парламентську комісію, діяльність якої припинилася з призначенням Віктора Ющенка на посаду прем’єр-міністра. Порушення, допущені за час керівництва Нацбанком Віктором Ющенком і Володимиром Стельмахом, помітив навіть МВФ. Поки що вони не отримали належної оцінки. Відомо, що напередодні голосування Віктор Ющенко особисто телефонував багатьом народним депутатам, благаючи їх не підтримувати відставку Володимира Стельмаха». Одним із можливих наслідків того, що відбувалося вчора в парламенті, Нестор Шуфріч бачить фактичний зрив бюджетного процесу, а виходом iз ситуації, що склалася, вважає, по-перше, задоволення заяви Володимира Стельмаха про відставку, а по-друге, необхідно, на його думку, «сідати за стіл переговорів і домовлятися про принципи подальшої співпраці між більшістю і меншістю». Депутат також упевнений, що до наступного дня голосування, тобто до 19 грудня, знайти компромісне рішення цілком можливо. Більшість, за його словами, готова до будь- яких компромісів, але не потерпить диктату з боку меншості.
