Європа підтримає Україну на шляху до цілковитого реформування кримінальної юстиції. Група експертів, які брали участь у експертизі нового Кримінального процесуального кодексу, та незалежні фахівці вже розпочали свою діяльність у рамках дворічного проекту Ради Європи, фінансовим донором якого виступив уряд Данії. До експертної групи увійшли представники п’ятьох європейських країн: Лорена Бахмайер, професор кафедри кримінального права і процесу, університету Комплутенсе (Іспанія), Джеймс Гамільтон, президент Міжнародної асоціації прокурорів, заступник члена Венеціанської комісії (Ірландія), Мікаел Лінгбо, юридичний експерт Данського Гельсінського Комітету з прав людини (Данія), Джеремі МакБрайд, адвокат найвищого рангу Палати Монктон Чеймберс (Лондон), голова наукового комітету Агентства Європейського Союзу з питань основоположних прав (Великобританія) та Ерик Сванідзе, колишній член Європейського комітету у справах запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (Грузія).
Основною метою проекту є підвищення ефективності системи кримінальної юстиції в Україні відповідно до європейських стандартів. Великим кроком у цьому напрямку європейські фахівці вбачають прийняття нового КПК. Утім, вітчизняні юристи неодноразово відмічали, що Україна славиться якісністю свого законодавства — більшість законів отримали найвищі оцінки Венеціанської комісії, але рівень його застосування обернено пропорційний. На важливості прикладної реалізації букви закону наголошують і єврофахівці. Більшість із них відзначає, що текст КПК справді є революційним, особливо на тлі старого документу з врегулювання кримінальної юстиції, однак складнощів із його практичним впровадженням в існуючих умовах чимало.
Насамперед експерти звернули увагу на проблему легітимності Кодексу, в основі якої — довіра людей до системи правосуддя та підтримка задекларованих норм. Негативною, на думку правознавців, у цьому аспекті є діяльність ЗМІ, які подають критичні оцінки кодексу: проблема не в законі.
Окрім того, труднощі можуть виникнути й у сфері кадрового забезпечення для функціонування новоствореної системи. «Головним акцентом у тренінгу спеціалістів має стати не вивчення статей документу, а розуміння їх духу. Для застосування норм КПК та правильного їх тлумачення необхідні ментальні зміни», — підкреслив МакБрайд.
Чималу роль у процесі зламу існуючої системи зазвичай відводять лідерам, позаяк саме на них покладають відповідальність за втілення прийнятих рішень. На думку європейців, наявність людей, здатних продемонструвати волю у цьому питанні, також є слабким місцем.
Самі працівники органів, що піддають трансформації, не зацікавлені у зміні системи. Наприклад, європейські фахівці відзначили, що ряд проблем української юстиції пов’язаний із практикою призначень прокурорів. Систему, в якій кандидатуру на посаду Головного прокурора подає Президент (для ухвалення Верховною Радою), і тільки Глава держави може її звільнити, європейці охарактеризували як «неадекватну». Негативні відгуки експертів і щодо призначення та кар’єрного просування суддів. До речі, новий Кодекс передбачає певну десакралізацію роботи суду. Відтепер головним завданням судді стане не пошук істини, а заслуховування справи (керівну роль у розслідуванні якої відіграє прокурор), розгляді доказів та винесенні рішень.
Останнім окресленим каменем спотикання на шляху до реформування є потреба в ухваленні супроводжувальних законів, насамперед закону про прокуратуру та створення Державного бюро розслідувань. Такі зміни мають збалансувати систему правопорядку в Україні шляхом розподілу повноважень та зменшення ймовірності накопичення можливостей певного органу для здійснення тиску на інші.
Члени групи повідомили, що отримували запити на допомогу від окремих інституцій. Однак, більш активно вони будуть співпрацювати у сферах, які власноруч визначили проблемними через нерозуміння напрямку руху чи намагання обійти законодавство. «Одними з головних вимог є розуміння Європейської конвенції з прав людини та пристосування діяльності до рішень Європейського суду з прав людини», — констатував Лінгбо. У рамках проекту буде проведено інтенсивні навчальні програми, де ѓрунтовну підготовку отримуватимуть судді, прокурори та адвокати. Змагання останніх із обвинуваченням, згідно з європейськими стандартами юстиції, мають перевести у площину рівноправного протистояння, де рішення суду буде залежати від рівня професіоналізму кожного.
Насамкінець експерти зазначили, що Кримінальний процесуальний кодекс створює лише легітимні рамки для дотримання прав людини, верховенства права та запобігання вибіркового правосуддя. Імплементація ж задекларованих правил й ведення гри у відповідності до них залежатиме від ключових гравців системи. «Загалом потрібно зробити так, щоб закон належно застосовувався тут, без перманентної передачі справ до Страсбурзького суду», — підсумував Гамільтон.
