Рішення парламенту було передбачуваним. Дуже багатьох Юрій Віталійович дратував, багато кому перейшов дорогу. Він нажив собі чимало ворогів у різних фракціях Верховного Ради й не тільки в антикризовій коаліції, але і в БЮТі. У результаті, Верховна Рада підтримала постанову про звільнення Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ. За цю постанову проголосували 232 депутата. Від фракції Партії регіонів — 186 депутати, КПУ — 21, БЮТ — 18, позафракційні — 4, «Наша Україна» — 2 і СПУ — 1. Один із керівників фракції БЮТ Олександр Турчинов підтвердив, що нардепи Васадзе й Хмельницький проголосували за відставку Луценко. Він відмітив, що деякі з тих, за чиїми картками голосували, фізично в залі не були присутні. «Керівництво БЮТу рекомендує виключити з фракції цих 18 осіб», — зазначив Турчинов. Він також нагадав, що, попри критичну оцінку діяльності міністра, фракція вирішила не голосувати за відставку. Однак 18 парламентаріїв не виконали рішення фракції.
Єдиною особою із СПУ, яка проголосувала за відставку Луценкa, виявився Василь Волга. Його, до речі, називали одним із претендентів на портфель міністра МВС. Учора він зізнався журналістам, що після цього голосування його можуть виключити з фракції СПУ. «Те, що сьогодні трапилося, — катастрофа. Ми втратили золоту акцію. На жаль, мені не вдалося всіх переконати голосувати так, як потрібно було», — поскаржився Волга.
А парламентська інквізиція над Юрієм Віталійовичем відбувалася так: приблизно 40 хвилин голова слідчої комісії Володимир Сивкович монотонним голосом, не відриваючись від папірця, розказував депутатам, що кількість нерозкритих справ зростає, а працівники міліції продовжують ігнорувати заяви громадян. Депутати слухали неуважно, розмовляли, ходили по залі. Висновок комісії: Юрій Луценко даремно займає посаду міністра МВС.
Промова Луценка, як завжди, була яскравою та емоційною. Було видно, що психологічно він уже був готовий до відставки. «Усе, що написано в так званій газеті, — не більше, ніж бажання певних політичних сил змінити керівництво МВС», — заявив Юрій Луценко, і нагадав, що сьогоднішні дії — дев’ята спроба «прибрати» міністра, підлеглими якого є 300 тисяч чоловік, «яким заважають спокійно працювати».
Подальші слова Юрія Луценка були ще більш жорсткими: «Немає можливості спокійно «дерибанити» гроші, Олександре Сергійовичу!» «Ніяк не вдається захопити «Озерку», Миколо Васильовичу! Хоч ви особисто інструктували організаторів цього побоїща», «Земля Київщини не дає спокійно спати Тетяні Володимирівні, а сумки з мільйонами доларів — Артему Володимировичу». Одним словом, Луценко вже виступав як опозиціонер.
Тепер Верховна Рада повинна проголосувати за нового міністра внутрішніх справ. Можливо, це станеться вже сьогодні. Найчастіше наступником Луценка називають колишнього начальника УБОЗ МВС, члена фракції Партії регіонів Миколу Джигу.
Яка подальша доля Юрія Віталійовича? Тут можливо кілька варіантів. Перший — прихід до РНБО, другий — відхід на партійну роботу й третій варіант це — прихід до Секретаріату Президента. На думку політолога Віталія Кулика, найвірогідніший варіант — це призначення в Раду безпеки з паралельним запуском політичного проекту, в якому Луценко буде лідером.
А ТЕПЕР ДРІЖЧАНИЙ
Кадровий шторм у вищих ешелонах силової влади країни похитнув крісло й під головою СБУ Ігорем Дріжчаним. Він пішов у відставку, написавши заяву на звільнення за власним бажанням «у зв’язку з переходом на іншу роботу». Про це журналістам заявив член фракції «Наша Україна» Петро Порошенко.
Примітно, що напередодні комітет ВР з національної безпеки та оборони не підтримав проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності голови СБУ. Хоча в пресі була проведена відповідна артпідготовка.
Ще наприкінці жовтня група депутатів від фракцій БЮТ та Партії регіонів просила створити вищезгадану комісію для перевірки звинувачень у протиправній діяльності, які звучали на адресу Дрiжчаного зі сторінок однієї з газет.
До речі, недавно пан Дрiжчаний заявляв, що звинувачення в його адресу та на адресу керівництва МВС — це загальний задум певних політичних сил. За його словами, деякі політики навмисно дестабілізуватимуть діяльність правоохоронних органів. Голова СБУ не назвав імен, однак заявив, що «ці сили представлені як в опозиції, так і в коаліції». Схоже, що так.
Віктор Ющенко ухвалив рішення рекомендувати парламенту звільнити Ігоря Дрiжчаного з посади голови СБУ через конфлікт між силовими структурами, пов’язаний із незавершеністю найрезонанcніших справ. Так вважає політолог Андрій Єрмолаєв. «Я маю на увазі відомчий компромат, пов’язаний із незавершеністю справ і з взаємними претензіями щодо розслідування цих справ, до яких причетні й Генеральна прокуратура, і Міністерство внутрішніх справ, і, на жаль, СБУ».
Експерт прогнозує, що новому призначенню голови СБУ передуватимуть інформаційні скандали: «Можна пригадати, наприклад, останнє призначення на посаду заступника голови СБУ, який представляє стару есбеушну еліту й був пов’язаний із протидією кампанії «Україна без Кучми», — аргументує свою позицію політолог.
Нарівні з рекомендацією звільнити Дрiжчаного Президент видає указ, згідно з яким присвоїв військове звання генерала армії України голові СБУ генералу-полковнику Ігорю Дрiжчаному...
Ігор Дрiжчаний займає посаду голови СБУ з вересня минулого року. В кулуарах Верховної Ради, як його наступника, обговорюють кандидатуру новопризначеного заступника голови СБУ Миколи Герасименка.
ТИМ ЧАСОМ
Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради проект постанови про відставку міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка. Цей документ уже відмічений на офіційному сайті парламенту. Також народні депутати Калашніков, Волга та Алексєєв зареєстрували постанову про відставку іншого міністра — голови оборонного відомства Анатолія Гриценка.
Але це вже дещо інший випадок. Обидва міністри — квота Президента, й парламенту вже не вдасться так просто їх прибрати. Звільнення Тарасюка й Гриценка вимагає подання Президента, а вотум недовіри не передбачає автоматичної відставки. Віталій Кулик у розмові з «Днем» спрогнозував, що Тарасюк опиниться в підвішеному стані, й це, природно, позначиться на його полі для маневру, тобто його можливості впливати, приймати рішення й підписувати договори. «Але це не призведе до реальної відставки», — запевняє політолог.
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Верховна Рада не змогла відправити у відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. «За» проголосували 223 депутати при необхідних 226 голосах. Рішення підтримали 185 депутатів від Партії регіонів, 11 бютівців, 1 соціаліст, 2 нашоукраїнці, 20 комуністів та 4 позафракційні. Сьогодні антикризова коаліція повторить спробу звільнення міністра. Якщо Юрій Луценко залишиться, то йому доведеться підкріпляти свої «філіпики» конкретними справами, а якщо не залишиться, то перед ним відкриваються широкі опозиційні можливості.
