Мабуть, немає нічого несподіваного у тому, що Катерина ЗІНЧЕНКО з’явилася на екрані у програмі «Інтерспорт». Можна було б подумати, що шлях у прямий ефір був для неї досить легким. Однак цій появі передувало вивчення телевізійної кухні, так би мовити, зсередини. Працюючи менеджером спортивної редакції, вона носила не лише папери, а й важкі штативи. Взагалі ця тендітна дівчина напрочуд працездатна, завзята й має сильний характер, який, на її думку, дістався від батьків.
— Катерино, які види спорту ви особливо полюбляєте?
— Найулюбленіші — футбол і теніс. У дитинстві я багато займалася спортом. Найбільше праці й часу віддала спортивній гімнастиці. А роки три тому почала займатися тенісом. До футболу мене прилучив тато. Коли ми жили в Москві, то якось потрапили на матч «Спартак» — «Динамо». Це одне з найнезабутніших вражень, оскільки київське «Динамо» виграло з рахунком 3:1, і стати свідком такої перемоги було дійсно класно.
— А як батьки оцінюють вашу роботу на телебаченні, й чия оцінка для вас важливіша?
— У кожного з них своя оцінка. Наприклад, коли після ефіру мені зателефонував Олександр Олексійович, я була приємно вражена, оскільки йому не властиво ось так хвалити. Зазвичай він просто каже: «Нормально!» А мама вважає, що людину слід хвалити, підтримувати. Вона постійно виділяє ті плюси, які в мене на даному етапі є. Тому мені важливі обидві оцінки.
— Гадаю, важко працювати в прямому ефірі, особливо вранці?
— В принципі, я люблю поспати, але ж це робота. Якщо я в ранковому ефірі, то встаю о 3.50 і десь о 4.30—4.40 — на «Інтері». Взагалі мені хочеться вранці подарувати людям якісь позитивні емоції. Я стараюся розказувати по-доброму. Ну програли наші сьогодні, але ж це не остання гра.
— Скажіть, а талісман у вас якийсь є?
— Своїм талісманом вважаю Негро — це наш кіт, загальний улюбленець, істота, яка знімає стрес. Я навіть, складаючи екзамени, носила із собою шматочок його шерсті. Якщо на Негро вранці подивлюся, знаю, що все буде нормально.
— А несподіванки, пов’язані з роботою, бувають?
— Ніколи не замислювалися про такі наслідки своєї роботи, як слава. Але нещодавно мені надійшов унікальний лист від однієї мами, в якому вона пише, що коли її маленька дочка чує заставку «Інтерспорту», одразу біжить і питає, хто вестиме. І півбіди, якщо я, тоді вона просто починає кричати на всю квартиру: «Подивіться, подивіться, Катерина Зінченко!» Якщо не я, то на маму валяться питання: а куди пішла Катерина Зінченко, коли прийде? Причому вона ще не всі літери вимовляє, і «З» «озвучує» лише в моєму прізвищі.
— Чи відчуваєте ви себе патріотом рідного каналу?
— Я спостерігаю й за тим, що роблять на інших телеканалах, але ні на жодний з них я не перейшла б. І не тому, що тут працюють мої батьки й друзі, а тому, що мені подобається ідеологія «Інтера».
