Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коаліція «Смажена крига»

12 березня, 2010 - 00:00

Як відомо, нова парламентська коаліція, утворена в обхід Конституції та рішення Конституційного суду на основі принципу політичної доцільності з трьох фракцій та 26 індивідуалів, прийняла назву «Стабільність та реформи».

Сам факт такого найменування засвідчує, що 235 персонам з депутатськими мандатами, що її склали, треба не державою керувати і не другу державну мову впроваджувати, а йти знову до школи, щоб одержати бодай елементарні філологічні знання. При цьому немає значення, до якої школи йти — української, російської чи англійської.

«Стабільність — сталість, незмінність, тривале збереження певного постійного стану або рівня». Таке значення дає київський «Словник іншомовних слів» у всіх своїх перевиданнях.

«Стабільний, —а, —е. Сталий, незмінний, стійкий», — таке значення дає сайт www.slovnyk.net. Він же дає цікаві похідні від цього слова, серед них: «Стабільність грошового обігу — стан грошового обігу, який характеризується: стабільністю цін і тарифів; повним задоволенням платоспроможного попиту на товари і послуги; швидкістю обігу грошей; адекватною швидкістю товарного обороту й обороту виробничих фондів тощо. Стабільність цін — ситуація, при якій темпи інфляції настільки низькі, що суттєво не впливають на прийняття економічних рішень; стабільність цін є однією з основних макроекономічних цілей».

«Стабильность — способность системы функционировать, не изменяя собственную структуру, и находиться в равновесии. Это определение должно быть неизменным во времени». Так характеризує зазначене поняття російськомовна «Вікіпедія».

Ось такі значення поняття «стабільність». А що з поняттям «реформа»?

«Реформа (франц. reforme, від лат. reformo) — 1) перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури; 2) політичне перетворення, зміна, що їх здійснює пануючий клас, не зачіпаючи основ існуючого ладу». Це «Словник іншомовних слів».

«Реформа, —и, ж. Перетворення, зміна, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя, галузі знань... Грошова реформа — проведення деномінації грошових знаків, вилучення з обігу знецінених і випуск нових грошей і т. ін. з метою зміцнення грошової системи. Економічні реформи — перетворення в системі управління економікою, ведення господарства, шляхах і способах здійснення економічної політики; здійснюються в умовах, коли виявляється низька ефективність економічної системи, виникають економічні кризи, економіка недостатньо задовольняє потреби людей, країна відстає у своєму розвитку від інших країн; в Україні пов’язуються з переходом до ринкової економіки... Політична реформа — нововведення в політичну доктрину суспільства, заміна старих законів розвитку внутрішніх та зовнішніх взаємовідносин новими». А це сайт www.slovnyk.net.

І, нарешті, російськомовна «Вікіпедія»: «Реформа (лат. reformo) — преобразование, вводимое законодательным путем. В частности, процесс преобразования государства, начинаемый властью по необходимости. Конечная цель любой реформы — укрепление и обновление государственных основ, что, однако, не всегда несёт за собой улучшение уровня жизни, сокращение государственных расходов и наоборот — увеличение доходов».

Не заглиблюючись далі у семантичні тонкощі, відзначимо: стабільність — це стійкість, незмінність, реформа — це перетворення, це зміни. За економічних реформ (про які ведуть мову очільники коаліції), ясна річ, неможливі в принципі стабільність цін і тарифів та дуже малоймовірні настільки низькі темпи інфляції, що вони суттєво не вплинуть на прийняття економічних рішень. А за політичної реформи (бо ж говориться про зміни до Конституції) державна система аж ніяк не спроможна перебувати у рівновазі, та ще й не змінювати власну структуру...

Отож: або автори українських і російських тлумачників — різні люди, що жили у різний час, — нічого не тямлять у своєму предметі, або ж депутати (ті з 235, котрі хоч щось знають) заради доступу до владного корита готові забути рештки того, що вчили у школі, та знехтувати здоровим глуздом. Бо ж назва коаліції — це щось на кшталт «смаженої криги». А добре відомо: як назвеш корабель, так він і попливе...

Ні, звісно, серед коаліціянтів є персони, завжди готові розтлумачити, що Чехов таки написав кілька віршів, що він мав поетичну душу та українське коріння, — і, відповідно, назва «Стабільність і реформи» означає, що зміни, які будуть проводитися, не розхитають суспільство і не вплинуть істотно на чинну сьогодні систему і її структури. От тільки тоді виникає закономірне запитання: а кому вони потрібні, такі реформи, крім кількох десятків найзаможніших людей країни, котрі стануть багатшими, тоді як інші — ще біднішими? І кому потрібна стабільність злиднів і нехтування законів?

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: