«День» уже писав, що в ході обговорення в Верховній Раді «мукачівського питання» деякі представники опозиції не дуже ретельно підбирали слова. Зокрема, лідер «Нашої України» Віктор Ющенко зопалу заявив міністру внутрішніх справ Миколі Білоконю з парламентської трибуни: «Ваше місце біля параші!..» Тим самим примусивши наших читачів повернутися до роздумів про рівень аргументації вітчизняних політиків і якості їхньої конкуренції.
Спостерігаючи за ходом обговорення подій, які сталися в Мукачевому під час виборів мера, мимоволі згадуєш приказку, що кожен людський розум має межу, тоді як дурість — безмежна.
Ми якось звикли, що деякі наші політики, вирішуючи власні питання, періодично із завзятістю та постійністю, гідною кращого застосування, виливають цебер із помиями на імідж нашої держави.
Як ставитимуться до нас у цивілізованих країнах, коли ми навіть у масштабах райцентру не змогли нормально організувати вибори та порахувати голоси виборців? Це ж треба було до такого додуматися — ви, мовляв, голосували, а бюлетені поцупили і оголосили переможцем кого слід. У жодному виданні з чорного піару такого не знайдете, тому що це елементарно перевіряється, і винуватці можуть отримати по заслузі. Хто повірить у те, що можна без відома влади вкрасти бюлетені з приміщення виборчої комісії, та ще й у масштабах райцентру, де всі одне одного знають? Навіть якщо якийсь ненормальний на це наважиться, то, запевняю вас, через десять хвилин він лежатиме в наручниках поруч із украденими бюлетенями...
Хотілося б також кілька слів сказати про новий парламентський термін «місце біля параші». В інформації глави СБУ, що серед груп підтримки обох кандидатів були ті, хто не зовсім ладить із законом, на мій погляд, не можна сумніватися. Як ви вважаєте, чи зможе сержант міліції з райцентру навести порядок у місті, коли зі столиці масово приїжджають «недоторканні» політики, відкрито розгулюють містом в оточенні місцевих авторитетів, навіть фотографії в деяких газетах друкують із коментарями: депутат такий-то в оточенні місцевого авторитету такого-то. Адже співробітники МВС чудово знають, хто чим займається в регіонах, і до яких кабінетів у столиці тягнуться ниточки.
Чому те, що відбулося в Мукачевому, стало можливим? Пригадайте вибори до Верховної Ради. Одного разу в «Голосі України» я прочитав величезну статтю керівника комітету Верховної Ради із боротьби з корупцією про те, як проходили до парламенту деякі народні депутати. То й що? Хоч одного нардепа, котрий проник до парламенту через «чорний хід», вигнали з ганьбою всім іншим для науки? Ні, статтю надрукували, а питання «спустили на гальмах». А постійні розмови про хабарі в парламенті народним депутатам за перехід із фракції до фракції, за голосування із окремих проектів? Адже про це говорять самі народні депутати по телевізору на весь світ. То до чого тут міліціонер? Тому слугам народним, які перетворили вищий законодавчий орган держави на «Торговий дім» (термін, озвучений одним із народних депутатів з телеекрана), потрібно подивитися на себе, а потім висувати претензії до інших.
