Пленарний тиждень, що завершується, продемонстрував українцям нову формулу роботи депутатського корпусу: безліч слів і емоцій + законодавчий нуль на виході. Навіть у спікера Яценюка нерви здали і він порівняв парламентські будні з порнографією... Не часто з вуст голови парламенту можна почути таку оцінку, але навряд чи пан Яценюк прикрасив дійсність, адже з огляду на тижневі суперечки опозиціонерів із коаліціянтами про те, чи жива правляча більшість після недавнього виходу з її лав двох депутатів, чи вона вже канула в Лєту, розгляду в сесійній залі та к і не дочекалися закони про збільшення прожиткового мінімуму, посилення штрафів для водіїв-порушників. Крім цього, коаліція так і не змогла розглянути програму приватизації і змінити голову Фонду держмайна. А до парламентських літніх канікул часу зовсім мало: депутатський корпус збереться в сесійній залі ще п’ять разів, а повернуться в будівлю ВР власники мандатів лише восени, удосталь відпочивши на фешенебельних іноземних курортах. Щоправда, від чого відпочивати-то не зовсім зрозуміло, оскільки депутати Верховної Ради нинішнього — VI скликання і так більше відпочивали, ніж працювали: то зимові канікули, то — весняні, то — релігійні свята, то місячна антинатовська кулькова блокада парламенту опозиціонерами від ПР. Словом, підстав для неробства маса, а ось стимулів для роботи — майже нуль. Навряд чи українці, прийшовши минулого року на виборчі дільниці, саме такою уявляли собі роботу тих, хто йменується слугами народу. Чи може коаліція за наявних 225 голосів бути ефективною — питання майже риторичне, оскільки проста більшість у Раді — 226 осіб. Парламент працюватиме як годинник, оскільки іншого шляху, крім об’єднання навколо викликів, що стоять перед Україною, немає, — оптимістично заявив в інтерв’ю «Дню» депутат від БЮТ Анатолій Семинога.
— Днями уряд під керуванням вашого лідера Юлії Тимошенко відсвяткував маленький ювілей — півроку приходу до керма виконавчої влади. Юлія Володимирівна неодноразово й публічно заявляла про те, що як би складно їй не працювалося, вона не збирається залишати прем’єрську посаду, голосно грюкнувши дверима. Проте опозиціонери від Партії регіонів постійно кажуть, що в таборі БЮТ сценарій відставки лідера БЮТ із посади голови уряду не скидається з рахунків. Чи існує, на ваш погляд, Рубікон, коли Тимошенко може самостійно подати у відставку?
— Знаєте, я в БЮТ працюю понад шість років, і не втомлююся дивуватися Юлії Володимирівні. Мені здається, жоден політик не витримає такого натиску й божевільного ритму роботи, а Юлія Володимирівна його витримує, йде вперед і бачить перспективу та результат своєї роботи. Я переконаний, що її опоненти не дочекаються моменту, коли вона грюкне дверима й подасть у відставку. Уряд працюватиме до останньої можливості й навіть більше — уряд працюватиме, якщо навіть і не буде можливостей та умов для його діяльності. Тому настрій у нашій фракції нормальний, робочий. Скажу вам відверто, що наша фракція бачила й пережила набагато гірші ситуації, тому виживемо і в цих непростих умовах.
— Досить оптимістично. Анатолію Івановичу, а як ви вважаєте, чому парламентський корпус дружними зусиллями провалив законопроект пані Герман, що передбачає істотне обмеження депутатських пільг і привілеїв?
— Фракція БЮТ до цих, як ви кажете, дружних зусиль, не має відношення: ми більшістю проголосували «за», а «проти» виявилися лише три людини з 156-ти, що рахувалися в нашій фракції.
— Хоч там як, «антипільговий» законопроект провалений, і тепер до його повторного розгляду повернутися неможливо. Чи розроблятимуть представники БЮТ альтернативний проект закону, адже на торішніх виборах, пам’ятається, ваші лідери обіцяли і недоторканності депутатів позбавити, і пільг?
— У нас, як відомо, вже існував законопроект, який у сесійній залі завалили. Я хочу вам нагадати, що цей законопроект, де йшлося про ліквідацію низки депутатських пільг і позбавлення парламентаріїв недоторканності, став першим, який на розгляд ВР минулого скликання внесла Юлія Володимирівна Тимошенко. У ВР V скликання руки до нього не дійшли, нарешті, дійшли ми до його розгляду в парламенті VI скликання, але результати голосування чітко демонструють, як депутати тримаються за свої пільги й бояться позбутися так званого імунітету. Це свідчить про те, що депутатська посада для багатьох колег цікава лише через наявність привілеїв, пільг і недоторканності.
— Як же пояснити парадокс: згідно з різними рейтингами, бiльше половини депутатського корпусу — мільйонери, навіщо їм безкоштовний проїзд у громадському транспорті або, скажімо, путівка в кримський санаторій?
— Найбагатшим людям країни потрібні не стільки пільги, скільки недоторканність для того, щоб захищати свою власність, свої бізнесові імперії. Гадаю, якби було прийняте рішення про ліквідацію недоторканності, то в парламент прийшли б люди, які хочуть працювати на країну, а не на себе, які добре розбираються в тонкощах законодавчих процесів, а не імітують розуміння.
— До парламентських літніх канікул залишився один пленарний тиждень. Ваш прогноз: чи будуть за цей час проголосовані найрезонансніші питання, зокрема, зміна голови Фонду Держмайна, внесення змін до держбюджету?
— Мені б дуже хотілося, щоб у цих питаннях нарешті була поставлена крапка. Однак, як свідчить практика останніх пленарних днів, більшість депутатів у ВР стоять у певній позі і виконують певне політичне замовлення.
— Чиє, уточніть, замовлення?
— За інформацією, що є в мене, заблокувати роботу ВР — це загальна домовленість Секретаріату Президента з Партією регіонів. Мета одна: переформатувати склад правлячої парламентської більшості. Але якщо ця мета буде досягнута, швидше за все, Верховна Рада буде розпущена, і пройдуть дострокові вибори, які, між тим, сьогодні нікому не потрібні.
— Ви кажете, що якщо в парламенті буде створена коаліція іншого формату, очевидно, за участю в ній Партії регіонів, то, швидше за все, країну чекають позачергові вибори до ВР. Чи може це означати, що саме після переформатування більшості 156 депутатів від БЮТ складуть свої мандати або все ж таки ви працюватимете в опозиції?
— Якщо хтось візьме на себе таку відповідальність і створить широку коаліцію, ми працюватимемо в опозиції, і працюватимемо досить ефективно. Разом із тим, я не вважаю, що фракція «Наша Україна — Народна cамооборона» ухвалить рішення про коаліційний союз із регіоналами, оскільки там існують здорові сили, які, на мій погляд, ніколи не здійснять такий крок. Саме тому я не вірю в те, що у Верховній Раді нинішнього скликання буде створена широка коаліція і це, як мені здається, розуміють і прихильники такої коаліційної конфігурації. Тому, на мій погляд, шлях до широкої коаліції проходить через дострокові вибори. Але знову-таки, такі вибори на сьогодні недоречні, оскільки країна стоїть перед серйозними викликами. У світі сьогодні спостерігається серйозна фінансова криза, дорожчають продукти харчування, дорожчають енергоносії, і нам необхідно об’єднатися навколо цих викликів і зробити все, щоб країна була захищена. Ми — аграрна держава й можемо на цих процесах підняти свою економіку за рахунок підняття вітчизняного сільського господарства і за рахунок створення сприятливих умов для роботи у сфері сільського господарства. Якщо ми це зробимо, я переконаний, що ми займемо в європейському ринку свою нішу, і Україна буде цікава для інвестицій, для капіталовкладень, і ми будемо готові до того, щоб нас запрошували в ЄС та інші європейські інститути. Якщо ж ми знову загрузнемо в політичному розбиранні, ми втратимо і цей черговий шанс, оскільки святе місце, як відомо, пустим не буває.
— Але для того, щоб коаліція та сформований нею уряд могли займатися розв’язанням вказаних вами питань, зокрема реформуванням сільського господарства, для більшості потрібні «залізні» 226 голосів, яких сьогодні у вас немає. Чи з’ясовували ви на рівні фракції, чому лави коаліції залишив представник БЮТ пан Рибаков. До речі, його колега з НУ-НС пан Бут в інтерв’ю «Українській правді» прогнозує вихід із коаліційного табору ще як мінімум 20 депутатів. Як ви це прокоментуєте?
— Знаєте, людину прив’язати ременями неможливо. Особисто я до зрадників ставлюся як до людей, які не мають своєї позиції. А те, що він розповідає різні байки, що він нібито з чимось не погоджується, що йому щось не подобається... всі зрадники саме таку лінію поведінки обирають, а насправді всіх таких людей купують, як баранів на ринку, щоправда, ціна на кожного своя.
— Але ж депутати вийшли з фракцій правлячої більшості, яка має владу в країні. Які, пробачите, посади їм можуть запропонувати опозиціонери?
— Скажу відверто: в мене є інформація, що представнику нашої фракції, який вийшов із коаліції, заплатили величезну суму грошей і пообіцяли йому в майбутньому уряді посаду голови митної служби. Але я не згодний із вашими закидами, мовляв, як таке можливо, щоб опозиція могла купити представника фракції більшості. Є сьогодні в українському парламенті певна політична сила, що постійно й безперервно саме такі брудні методи використовує у ВР. Це методи купування, шантажу, тиску, обіцянок тощо. Це було і в попередньому парламенті, коли вони були при владі і формували коаліцію саме такими нікчемними методами, це спостерігається і сьогодні, коли вони перебувають в опозиції. Нічого не змінилося...
— Анатолію Івановичу, очевидно, все ж варто визнати і свою провину, адже ви провели тих людей, які купуються й продаються, до головного законодавчого органу країни. А після відомих подій у ВР V скликання, пам’ятається, Юлія Володимирівна зазначала, що «кастинг» до списку БЮТ на виборах 2007 буде найжорстокішим. Не так сталося, як чекалося?
— Річ не в тім. Блок Юлії Тимошенко хіба в когось купував депутатів? Хто може сьогодні дати гарантії, що депутатів від Партії регіонів не можна купити? Можна, просто їх ніхто не купує. Але не все вирішують гроші! Нехай зі скрипом, але процес очищення в парламенті відбувається, і я переконаний, що настане час, коли жодного депутата у ВР неможливо буде спокусити навіть величезними грошима й хабарами.
— Але все-таки ви не відповіли: чи варто чекати виходу з коаліції нових депутатів?
— Я чув подібні заяви, що, мовляв, найближчим часом із коаліції вийде кілька десятків депутатів. Але, по-перше, я в цю інформацію не вірю. По- друге, щодо моїх колег із БЮТу, це люди, які пройшли випробування у ВР минулого скликання, і хочу нагадати всім, що 150 депутатів у парламенті попереднього скликання склали свої депутатські повноваження для того, щоб зупинити процес політичної корупції, що стрімко розвивався. Ми корупцію зупинили — вона сьогодні наявна не в таких масштабах, як було раніше, але вияви цієї корупції, на жаль, є й сьогодні. Я не думаю, що знайдеться 30 осіб, які вийдуть з коаліції. А в БЮТ... так, знайшовся один зрадник, але більше їх не буде.
— Ще кілька запитань щодо Києва. Ви — лідер столичної організації БЮТ. Ваша оцінка підсумків виборів, що нещодавно відбулися в столиці?
— Результати виборів, безумовно, не можуть нас задовольнити, оскільки під час нинішньої виборчої кампанії ми набрали менше голосів, ніж під час попередньої. Я ставлюся до цього досить самокритично. Варто зазначити, що в країні проходили політичні процеси, які не дозволяють набрати більшу кількість голосів, але разом із тим мали місце й наші особисті прорахунки. Ці прорахунки серйозно проаналізовані, і ми, як мінімум, зробили з цього висновки.
— Ви сказали в загальному контексті про ваші внутрішні прорахунки. Чи відносите ви до них відсутність єдиного кандидата в мери від демократичних сил?
— Безумовно, необхідно було вийти на єдиного кандидата, але повірте мені, що БЮТ був до цього готовий. Ми вели переговори з Кличком, але, на жаль, Віталій із нашою пропозицією не погодився. У нас не було претензій до Кличка як до лідера, але були претензії до його команди і, як мінімум, ці претензії необхідно було б врахувати. Проте хоч там як — відсутність єдиного кандидата на посаду мера Києва — це загальна помилка демократичних сил. І помилка ця полягає навіть не стільки в тому, що ми не змогли об’єднатися, скільки в тому, що всі ми недооцінили стабільний електорат Черновецького.
— А після фіаско в Києві дострокові вибори в Харкові коаліція ініціюватиме?
— Так, питання не зняте з порядку денного. Однак гадаю, що до літніх парламентських канікул у питанні харківських виборів крапка не буде поставлена. А після закінчення канікул, у вересні місяці, коли стартує новий політичний сезон, це питання підніметься, і вибори в Харкові будуть оголошені. Повірте, політична воля на це є, і достатня кількість голосів знайдеться.
— Щодо достатньої кількості голосів у коаліційному активі, хочеться запитати наступне: чи ведете ви переговори, скажімо, з комуністами або «литвинівцями» для того, щоб вони підтримували правлячу більшість під час голосування з принципових законопроектів?
— Дискусії і консультації щодо цього ведуться постійно. Ви знаєте, що коаліція запрошувала блок Литвина приєднатися до більшості неодноразово, однак пан Литвин вирішив витримувати позицію такого собі парламентського нейтралітету й, коли «припікає», починає активно говорити про захист громадян тощо. Однак недавнє голосування за проект, що передбачає позбавлення депутатських пільг і недоторканності (як відомо, фракція БЛ не дала жодного голосу «за». — Ред.), як мінімум, продемонструвало відповідність слів і справ колег із фракції Литвина, а також їхнє бажання заробити собі додаткові електоральні бали на протистоянні фракцій більшості та меншості.
— Ваш прогноз: як розвиватимуться події у парламенті після закінчення літніх пленарних канікул?
— Я гадаю, що після канікул ситуація в парламенті істотно зміниться і ВР запрацює ефективно. Чому я так вважаю? Бо навіть якщо відштовхуватися від тези про те, що нинішнiй політичний порядок денний диктують майбутні президентські вибори, то діючому Президенту вигідний саме такий формат коаліції і він як ніхто зацікавлений в об’єднувальному, а не руйнівному процесі. Гадаю, ми всі: коаліція, уряд і Секретаріат Президента, засукавши рукава, спільно працюватимемо на те, щоб за час, який залишився до виборів президента, дати результат для країни й продемонструвати, що демократія в Україні є. Я вважаю, що за період літніх канікул у всіх буде час зрозуміти та усвідомити, що іншого виходу, крім об’єднання зусиль, у нас немає.
