Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мер Черкас Володимир ОЛIЙНИК: «Чергового обману люди вже не витримають...»

11 червня, 1999 - 00:00

Реально оцінюючи свої шанси в наступній президентській
гонці (у разі поразки розглядається можливість співпраці з одним iз найбільш
реальних кандидатів Євгеном Марчуком), претендент на кандидата в Президенти,
голова Асоціації міст України (АМУ), мер Черкас Володимир Олійник все ж
не виключає й «Божого промислу». Принаймні Леонід Кучма сприйняв «черкаського
сміливця» доволі серйозно, про що свідчить його неприховане роздратування.
Ще б пак, голова виплеканої панами Пустовойтенком і Кушнарьовим прокучмівської
АМУ — і раптом у президенти? Як посмів? В інтерв'ю наш власкор Євген
БРУСЛИНОВСЬКИЙ
спробував з'ясувати причини, які спонукали «невгодного
висуванця» зробити цей доволі ризикований крок.

— Шановний Володимире Миколайовичу, вітаю вас із висуненням
претендентом на кандидата в президенти України.

— Дякую.

— Мер Черкас хоче бути президентом України? Мер Черкас
не хоче, щоб президентом був Л.Д. Кучма? Мер Черкас хоче, щоб крісло №1
зайняв хтось третій? Яку мету переслідує ваше висунення?

— Мер Черкас хоче, щоб Україна стала державою, щоб припинилося
розкрадання національного багатства та безглузде його вивезення за кордон.
Мер Черкас має трьох синів і разом з іншими батьками думає про їхнє майбутнє.
А 14 мільярдів кредитів, що їх взяли одні, а віддавати доведеться всім,
і не одному поколінню, не дають упевненості в кращому майбутньому. Я не
переслідую кон'юнктурні цілі, бо посада президента — це не мета, а інститут
з відповідними владними повноваженнями.

— Очевидно, голові Асоціації міст України, претендентові
Володимиру Олійнику буде нескладно зібрати мільйон підписів. А який етап
виборчої кампанії буде найважчим?

— Найскладніший етап — це етап прийняття рішення: йти чи
не йти, а якщо йти, то з якими намірами? Бо чергового обману люди вже не
винесуть. Це етап усвідомлення відповідальності за зроблений нелегкий вибір.
Якщо це Божий промисел — я стану президентом України.

— Якою буде ваша програма? Чим вона різнитиметься від
програм інших кандидатів? Які пункти будуть спільними?

— Суперечки з приводу, що ми мусимо будувати — комунізм
чи капіталізм, є надуманими. Необхідно будувати державу здорового глузду,
в якій було б добре всім разом і кожному зокрема. Хоч би так, як у Швеції.
А як ви назвете це явище — то вже питання другорядне. Не назва визначає
суть, а навпаки. Сьогодні основне — взяти владу під контроль населення.
Важливо також розвивати самоврядування. Кошти повинні залишатися там, де
їх заробляють. Приватизацію майна слід провадити під контролем жителів
міст та сіл. Ми маємо забезпечити прозорість використання бюджетних коштів,
а фінансування з бюджету здійснювати виключно на конкурсній основі. Є ліки
в сільській лікарні — є медицина в Україні. Працює бібліотека в селі —
є міністр культури. Я так розумію свою програму дій.

— Чи не вдарить ваше «президентство» (у разі поразки)
по іміджу «мудрого мера»? Які шляхи для відступу ви припасли?

— Я вже переміг, бо переміг себе. Тому поразки бути не
може, я зробив свій вибір. Мене не цікавить президентство, власне, як і
імідж мудрого мера. Мене цікавлять реальні зміни. Відступати мені особисто
нікуди. Позаду Україна! Панамського паспорта не маю. Швейцарських рахунків
теж. Маю трьох синів і заради них готовий до наступу. Найголовніше — що
мій вчинок підтримали моя мама і мої діти.

— Уявімо, ви — президент. На який день (тиждень, місяць,
рік) вашого правління українці стануть жити краще?

— Економічне покращання життя люди відчують не одразу.
Ми ж не наївні, щоб не розуміти, що зарплата і пенсії — не від того, що
говорять політики, а від того, як працює економіка. В політичному ж плані
полегшення настане відразу. Бо влада діятиме таким чином, щоб відновити
довіру до себе. З'явиться довіра — буде бажання. Буде бажання — буде й
результат.

Газета: 
Рубрика: