Днями дехто з нардепів виявили бажання відвідати Віктора Януковича в його резиденції, а заразом перевірити в якому стані перебуває «історична будівля монастиря, який розміщено на території Межигір’я».
Насправді, Межигірського монастиря, заснованого ще за часів київських князів, уже давно немає. Його зруйнували за наказом вождів комуністичного режиму Радянської України.
Втім, сірий будинок Володимира Щербицького теж зник. Віктор Янкуович у цьому плані традиції дотримується. Вже багато які ЗМІ писали, що в урядовій резиденції на території майже в 140 гектарів головний регіонал обжився більш ніж ѓрунтовно.
Сьогодні дорогу в резиденцію перекрито шлагбаумом, але в інтернеті можна легко знайти зображення околиць Києва, зроблені космічними супутниками. На узбережжі Київського водосховища, трохи вище за греблю, добре видно територію Межигір’я. Окрім самого будинку Віктора Януковича, тут є кегельбан, фізкультурно-оздоровчий комплекс із тенісними кортами, басейн і фонтани, штучне озеро з водоспадами, майданчик для вертольота, причал на березі Дніпра, винний льох і допоміжні споруди — оранжереї, насосна станція, будинки для розміщення персоналу — охоронців, садівників та інші споруди. За приблизними оцінками експертів, вартість лише земельної ділянки резиденції «Межигір’я» досягає 300 мільйонів доларів.
Але найприкметніше у всій цій історії, що головний регіонал щиро впевнений у своїй правоті. «Я власник цього будинку», — гордо стверджує Янукович. Він відчуває себе жертвою несправедливих нападок. У нього навіть немає тіні сумніву, що він зробив щось неетичне, незаконне, неморальне.
Це нагадує те, як 1917 року матроси брали штурмом Зимовий палац. Вони багнетами з рам виривали безцінні картини. Дорогий посуд і порцеляну розбивали вщент. Робили речі й гірші. І це було нормально. Люмлен прийшов до палацу — все дозволено!
Ось і Віктор Федорович вважає, що йому все дозволено. І при цьому просить журналістів «не молоти язиком».
Але, судячи з усього, 30% населення України, схоже, абсолютно не бентежить, що Віктор Федорович забрав собі 140 гектарів землі на мільярди гривень. Піарники Тимошенко явно прорахувалися, коли вирішили зробити Межигір’я головною «фішкою» виборчої кампанії. І це, справді, найстрашніше.
Ми поставили нашим експертам дуже наївне (як стверджує наша постійна рубрика) і «дитяче» запитання: Навіщо Януковичу Межигір’я?
Ігор ЛОСЄВ, доцент кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська Академія»:
— Просте запитання — проста відповідь. Це очевидний чинник «жлобства». А чом би не прихопити, те, що погано лежить?! Як же він може відмовитися від можливості швидко набити кишені грошима? Адже це 140 гектарів землі!
Вибори ще незрозуміло чим закінчаться, а мільярди у вигляді землі — ось вони, вже лежать у кишені. Ви намагаєтеся підійти до Януковича як до європейського політика, як до Тоні Блера, а він, даруйте, хлопець з Єнакієве. Я не маю сумніву, що він починав своє життя з випивки на газеті і з кільки. І тут раптом дорвався. Що для нього такі філософські матерії як репутація, імідж, якщо, ось вони «живі» гроші в кишені. Пригадайте героя Ільфа і Петрова Шуру Балаганова. Цей персонаж Віктору Януковичу набагато ближчий, аніж Жискар д’Естен.
Тарас СТЕЦЬКІВ, народний депутат України, фракція НУ-НС:
— Що тут скажеш — пан. Вирішив свого часу, що раз є земля, потрібно брати. А зараз уже віддавати не хочеться.
Проте на електорат цей «чинник Межигір’я» сам собою не діє. Це все одно, що якби ми 2004 р. всю передвиборну програму будували лише на тому, що Янукович крав шапки. Ми цей аргумент вживали лише як «кокарду» в образ Януковича. Ми атакували Януковича політично, як прем’єра. І лише як доповнення до цього, ми ще говорили, що він в’язень колишній і шапки крав. Тоді це діяло. Але якби 2004-го ми говорили лише про те, що він зек — це не дало б жодного результату. Нинішня тактика БЮТ атакувати Януковича лише за Межигір’я відчутного впливу на виборців не матиме. Це не діє на народ, оскільки існує стабільне переконання, що всі при владі крадуть. Немає чесних і нечесних політиків — рильце в пушку в усіх.
Сергій ПОЯРКОВ, художник:
— Скільки, скільки у Януковича гектарів землі? 140 гектарів?! Здається, нормально. Скажімо, у мене півтора гектари землі. Значить, Янукович у 100 разів крутіше аніж Поярков. У Пінчука, припустімо, п’ять гектарів. Але це — Пінчук! Для Януковича 140 гектарів — це варіант норми. Якщо менше — так «пацани» засміють. Мене особисто, ця цифра навіть не дуже обурює. Ющенко у нас, до речі, теж латифундист.
Але, насправді, наш електорат і кожен виборець, зокрема, ні на гріш, ні на грам не кращий за тих, кого вони обирають. Вони такі самі. Якщо тих, хто голосніше за всіх кричить, що влада краде допустити до тієї ж «годівниці», дати можливість «піднятися», вони це робитимуть набагато більше, страшніше й некрасивіше.
Роман ЧАЙКА, телеведучий:
— Для того щоб відповісти на це запитання, треба мати психологію радянського чиновника, який все гребе під себе і бере все, що погано лежить. Я дивлюся, наприклад, на свого хом’яка, якому я завжди насипаю достатньо корму, а він перше, що робить, набиває щоки і несе до себе і все це загружає в свою нірку. Потім син міняє тирсу і викидає всі ці продукти.
В цьому випадку наші чиновники і Віктор Янукович, зокрема, нагадують мені цього хом’яка. Його психологію «гребти під себе» я особисто пояснити не можу.
Але в цьому плані Янукович є абсолютно людиною з народу. Так само хоче красти, брати і не віддавати. І народ такий самий совковий, який «засирає» все довкола себе. Не визнає нічого громадського, колективного крім системи колгоспу. Ця тема і не могла зачепити виборців. Бо у них немає власного простору навколо себе, ні простору під назвою країна.
Дивно, що хтось з технологів може вважати це виборчою «фішкою», тому що у нас народ вважає, що всі хто ідуть до влади крали, крадуть і будуть красти. І народ при цьому краде, крав, як це було при Совку, і буде красти поки можна.
Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників:
— Навіщо Януковичу Межигір’я? Це до певної міри символ його влади, але влади не в Донецьку, а в Києві. Свого часу феодали теж будували замки і палаци, які з житейської точки зору були зовсім не потрібні, але вони символізували абсолютну владу. Якщо пригадати радянську історію, то Сталін через свій пароїдальний страх перед всім навколишнім світом збудував навколо своєї дачі паркан заввишки в три метри. Сьогодні наскільки мені відомо, Янукович збудував паркан заввишки в п’ять метрів, а це означає, що в нього майже в два рази більше страху перед українським народом. Події 2004 року дали для цього підстав.
З іншої сторони, ми бачимо як тема Межигір’я постійно у фокусі ЗМІ та громадянського суспільства. Вона наче і обурює людей, але в той же час, вони вже звикли до ситуації, коли всі грабують. Проте, найголовніше: так, люди звикли, але не схвалюють. І ми знаємо, що подібний стан змушує країну розвиватися. Тобто, формуються нові правила, до яких люди поступово звикають, правила, які приведуть до влади нових людей. Останні якраз не матимуть сенс будувати паркан заввишки в п’ять метрів.
Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, позафракційний:
— По-перше, треба розібратися, чи насправді ці 140 гектарів йому належать. Те, що вони мають відношення до Партії регіонів, це наразі зрозуміло, але чи всі ці гектари напряму належать Януковичу, я, насправді, не знаю.
Тепер, головне питання — навіщо це йому? Ви бачили у Віктора Федоровича блиск в очах, коли він говорить про вибори і передвиборчу кампанію? У Тимошенко блиск в очах є, в нього немає. Тому що він розуміє, що ці вибори нічого доброго йому не дадуть. Програні вибори — купа проблем, а виграні вибори — ще більше проблем. Всі заяви Анни Герман, що Янукович, прийшовши до влади, буде вибирати, хто в нього буде прем’єром, чи його власні заяви, що за його президентства Тимошенко прем’єром не буде, бо він їй не довіряє, — це просто смішно. Його ніхто не буде питати Переломити Конституцію йому не вдасться, Тимошенко залишиться прем’єром і він отримає війну набагато більшу ніж зараз між Тимошенко та Ющенко. І це означає для нього купу проблем. І тут очі не горять.
І в якийсь момент у нього напевно з’являється думка — а чи не плюнути на все це все?! І не взяти щось, що вже своє і що забезпечує гарантію безбідної старості. Гарантію спокою. Це «комплекс пенсіонера», який врешті-решт дістав щось дуже хороше, що йому дуже хотілося для того, щоб спокійно дожити своє життя.
На мою думку, до цього місця у нього існує прив’язка на психологічному рівні. Це не фінансовий проект, а шматочок для душі. А те, що для душі — завжди святе. Ситуація ця далеко не нова. Адже Янукович погодився на перевибори 2007 року (про це в ПР не говорив хіба що лінивий), тільки під гарантією Межигір’я.
Багато хто в середовищі Регіонів не задоволений цією пристрастю Януковича — став би президентом мав би 10 таких Межигір. Але він не може відмовитися — це не питання фінансів. Людині просто хочеться і все. У нас психологія така «положено-не положено». У них же «хочу — не хочу».
