Останні три тижні практично всі експерти та політологи аналізували річницю президентства Віктора Януковича. Що вдалося зробити, що не вдалося? Що вийшло, а що ні?
«День» також приєднався до цього процесу. Уважний читач, напевно, зауважив, що у нас вийшла не одна публікація на цю тему. Цього разу ми хочемо надати слово молодим ученим, членам політичного клубу «Спілка», які проаналізували, що Віктору Януковичу вдалося втілити в життя за ці 12 місяців. Отже, пропонуємо вашій увазі результати їхнього дослідження.
УЖЕ НЕ ВИКОНАНО
До цієї категорії відносяться, в основному, ті обіцянки, які спрямовувалися на вирішення проблем у соціальній та економічній сферах.
«Входження України до списку 10 країн із максимальною свободою ведення бізнесу»
За даними Світового банку, 2010 року Україна посіла 145 місце в глобальному рейтингу легкості ведення бізнесу (серед 183 держав). Прогрес, порівняно з 2009 роком, є на двох позиціях. З такими темпами Україні за найближчі роки буде важко пробитися навіть у першу сотню рейтингу.
«Фінансування медицини — не менше 10% ВВП»
Сьогоднішня цифра — 3—3,5%. У 2011 році вона навряд чи суттєво зросте, оскільки в уже прийнятому бюджеті на це не передбачено коштів.
«Зниження рівня ПДВ до 17% в 2011 році»
Відповідно до нового, прийнятого торік Податкового кодексу України, передбачається зниження ПДВ до рівня 17% лише з 2014 року. Протягом же наступних трьох років він буде залишатися на теперішньому рівні — 20%.
«Я проведу військову реформу і забезпечу перехід на контрактну армію з 2011 року»
У владних верхах тема якнайшвидшого переходу до контрактної армії поки що знята з порядку денного. Натомість в експертних колах найбільш вірогідною датою переходу на контрактну армію вважають 2025 рік.
«Зниження податку на прибуток до 19% у 2011 році. Поетапне зниження до 16%»
Новим Податковим кодексом заплановано зниження ставки податку на прибуток у 2011 році до рівня 23% (станом на 1 січня 2011 року ставка податку — 25%). Зниження ставки податку до 16% передбачається до 1 січня 2016 року.
«Захист пенсії від інфляції»
Інфляція в Україні за підсумками 2010 року склала 9,1%. Натомість мінімальний розмір пенсії за віком зріс всього на 6%. Водночас у бюджеті на 2011 рік запланований рівень інфляції становить 8,9%, а зростання мінімальної пенсії — 7%. Очевидно, що пенсія не захищена від інфляції.
«Мінімальна пенсія — на 20% вища за прожитковий мінімум»
Відповідно до проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», поданого Кабінетом Міністрів України, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму. Поки що ж владі не вдалося не те що збільшити розмір пенсії до обіцяної цифри, але й навіть дотягнути цей показник до рівня прожиткового мінімуму, як сказано в проекті Закону. У бюджеті на 2011 рік передбачено зростання прожиткового мінімуму на кінець року до 953 грн., а мінімальної пенсії — лише до 800 грн.
Будівництво об’єктів спортивної інфраструктури, щороку не менше:
— 500 футбольних полів;
— 50 льодових катків;
— 50 басейнів
У 2010 році почала діяти Всеукраїнська програма будівництва багатофункціональних ігрових спортивних майданчиків — «1000 майданчиків», одним із положень якої є щорічне введення в експлуатацію 15 критих льодових палаців і 15 плавальних басейнів. Така цифра суттєво відрізняється від тієї «щорічної», яка була обіцяна в передвиборчій програмі.
«Моя мета — 50 мільйонів громадян України вже до 2020 року»
За січень-листопад 2010 року населення України скоротилося на 167 тис. осіб. Природне скорочення — 181,5 тис осіб (з урахуванням тих, хто виїхав з України). Загальне населення України станом на 1 грудня 2010 року — 45 млн. 795,9 тис. осіб. Якщо ці темпи скорочення збережуться на теперішньому рівні, то у 2020 році населення України буде становити приблизно 43 млн. 900 тис. осіб. Щоб досягти результату в 50 млн. осіб до 2020 року, потрібно мати природній приріст населення приблизно на рівні 450 тис. осіб в рік, або +1%. До цього показника не дотягує навіть український рекордсмен із приросту населення у 2010 році — місто Київ (+0,87%).
ВИКОНАНІ ТА ЗРУШЕНІ З МІСЦЯ ОБІЦЯНКИ
Із усіх обіцянок найповніше виконаними є ті, що стосуються міжнародних відносин, зокрема відновлення дружніх стосунків з Росією, хоча ця тема лишається дуже дискусійною в українському суспільстві. Також відбулося повернення до позаблокової політики, яку міжнародні експерти часто оцінюють як прояви багатовекторної політики часів Леоніда Кучми.
Поступово йде просування в підготовці до Євро-2012.
В освітній сфері було надано право вибору мови при складанні ЗНО.
Також було виконано обіцянку про новий Податковий кодекс. Разом з тим, згадуючи виступи підприємців проти цього кодексу, ми стикаємося з проблемою, спільною для багатьох пунктів програми Президента, які почали виконуватися — а саме половинчастістю їхньої реалізації.
«Щорічне введення в експлуатацію не менше ніж 1000 км нових автошляхів»
За 2010 рік в Україні було побудовано та відремонтовано майже 1000 км. автошляхів. Але все це відбувається в рамках підготовки до Євро-2012.
«Розвиток авіабудування»
Фактична «реанімація» корпорації «Антонов». Укладені контракти на постачання кількох десятків літаків типу «Ан» до Росії, договір з Китаєм про виробництво в КНР ліцензійних модифікацій Y-7 i Y-8 українських літаків Ан-24 і Ан-12Бк відповідно; є перспектива постачання нових модифікацій «Ан» до Венесуели.
«Розвиток автомобілебудування»
У лютому 2011 року Запорізький автомобілебудівний завод (входить до корпорації УкрАВТО) запустив масштабне виробництво нового легкового автомобіля (українсько-китайського) на платформі китайського Chery (двигун об’ємом 1,5 літра, кузов — седан і хетчбек) під власним брендом ZAZ Forza. Спільний проект передбачає складання автомобілів з локалізацією виробництва на території України понад 50% (що передбачає створення нових робочих місць). Щорічно заплановано випускати близько 35 тис. українсько-китайських автомобілів. Розмір інвестицій на даний момент —200 млн. дол.
«Будівництво швидкісних залізничних магістралей»
У даному разі також йдеться насамперед про проекти, що реалізуються в рамках підготовки до Євро-2012: введення денних швидкісних електропоїздів за напрямками Київ — Донецьк, Київ — Харків та Київ — Львів, підписання договору з корейською корпорацією «Hyundai» на виробництво 10 електропоїздів. Також планується побудова швидкісного залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль».
«Працюючим пенсіонерам — і зарплату, і пенсію»
Унаслідок пенсійної реформи, яку намагається провести Уряд, передбачається часткове урізання пенсії для державних службовців та ще 10 категорій працівників, які прирівнюються до них. Відповідні категорії будуть отримувати пенсію не в розмірі 80% від заробітної плати, з якої нараховується пенсія, а приблизно 50%. Решта «працюючих пенсіонерів» отримуватимуть пенсію за старим механізмом.
«Першочергове забезпечення житлом безквартирних офіцерів»
У грудні 2010 Уряд ухвалив (де-юре вніс поправки до діючої з 1999 року програми) «Комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей», яка передбачає протягом 2011—2017 років забезпечити житлом усіх (45 тис. сімей) військовослужбовців, які перебували на черзі станом на 1 січня 2010 року. Для порівняння, у 2009 році військовослужбовцям було передано 85квартир. За весь період незалежності було передано 83 тис. квартир.
Показово, що кінцевий термін виконання програми припадає на середину гіпотетичного другого терміну президентства Януковича. Тобто якщо Віктора Федоровича не переоберуть, він зможе заявити щось на кшталт «не дали завершити почате». Натомість, у разі обрання Януковича на другий термін, виконання програми можна затягнути на кілька років.
ШВИДШЕ ЗА ВСЕ НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ
До цієї категорії ми віднесли ті обіцянки, успішне виконання яких до кінця каденції Президента Януковича теоретично є імовірним, проте поточні тенденції змушують сумніватися в реалістичності сподівань виборців.
Одноразова допомога при народженні:
першої дитини: 25 тис. грн.
другої дитини: 50 тис. грн.
третьої дитини: 100 тис грн.
На даний момент допомога при народженні складає:
перша дитина: 22 прожиткові мінімуми для дитини до 6 років (17 578 грн.);
друга дитина: 45 прожиткових мінімумів (35 955 грн.);
третя дитина: 90 прожиткових мінімумів (71 910 грн.).
«Моя мета — Україна серед 20-ти найбільш економічно розвинених країн світу (G-20)»
Входження в цей список означає автоматичне усунення когось зі світових лідерів, що входять у нього. Шанси на це здаються щонайменше примарними.
«Відмова від обов’язкового зовнішнього тестування»
Повністю зовнішнє незалежне оцінювання нинішній владі скасувати не вдалося, проте його роль зменшилася. У 2010 році при формуванні конкурсного бала абітурієнта враховувалися не лише результати ЗНО, але й середній бал атестата. Однак це нововведення розроблялося ще за Вакарчука. А от у Правилах прийому до вишів на 2011 рік є дійсно цікаві новинки від чинної влади. Мова йде про запровадження додаткового бала, яким може бути або додатковий бал за перемоги на олімпіадах, або бали за складання іспиту за результатами підготовчих курсів ВНЗ (правда, підготовчі курси передбачено для вузького кола спеціальностей — математичні, технічні та педагогічні).
«Введення системи виборів за відкритими виборчими списками»
За чинним законодавством, народні депутати України обираються виключно за пропорційною системою із закритими виборчими списками. Натомість місцеві вибори 2010 року проводилися за змішаною виборчою системою — половина депутатів обиралася за закритими списками, половина — йшли по мажоритарці. Під час аналізу чинних нововведень у законодавство про місцеві вибори складається враження, що вони органічно поєднали недоліки двох систем — пропорційної та мажоритарної.
Наступні чергові парламентські вибори відбудуться у 2012 році, а механізму проведення виборів за відкритими списками досі немає. З боку влади лунали заяви про те, що чергові парламентські вибори також можуть проводитися за змішаною системою. Але це свідчить тільки про те, що обіцянку щодо пропорційної системи з відкритими списками виконувати ніхто не збирається. Адже владі вигідно, коли, з одного боку, система «жорстких» закритих списків не дозволяє громадянам впливати на порядок розміщення кандидатів у цих списках, з іншого боку — мажоритарна система сприяє формуванню «місцевих паньків», які можуть купити електорат.
Верховенство права. «Я доб’юсь, щоб і президент, і пересічний громадянин були рівними перед законом»
Украй мляво розвивається справа Лозинського, хоча він і належав до опонентів Партії регіонів. Було закрито кримінальну справу проти О. Омельченка за звинуваченням у тому, що він збив людину. Також було закрито кримінальну справу проти М. Рудьковського (порушену через його авіапереліт до Парижа за державні гроші). Закрито кримінальну справу проти Р. Боделана (порушили у 2005 році за підозрою в незаконних операціях із земельними ділянками). Не ведеться розслідувань щодо роздачі земель у Києві та під Києвом Л. Черновецьким.
Натомість влада порушила кримінальну справу проти організаторів «Податкового майдану», чиї намети пошкодили плитку на Майдані Незалежності. Водночас ніяких санкцій не було застосовано до організаторів акції на підтримку Партії регіонів у 2007 році, які теж розбивали на Майдані наметове містечко.
Ми продовжуємо бути свідками вибіркового застосування закону. На сьогодні в Україні принципи верховенства права нівелюються, підмінюючись верховенством політичної волі. Конституція і Право є не джерелом вироблення політики, а інструментом для маніпуляції в руках політиків.
За рік президентства Януковича відбулося як мінімум три найрезонансніших конституційних конфлікти, які стали ілюстрацією порушення підвалин конституціоналізму та верховенства права:
1. Конфлікт навколо питання конституційності перенесення Верховною Радою виборів місцевих рад. 16 лютого Верховна Рада скасувала свою постанову про призначення виборів до місцевих рад на 30 травня, мотивуючи це рішення відсутністю бюджетних коштів на проведення виборів. Комітет Виборців України заявив, що скасування місцевих виборів без встановлення нової дати прямо суперечить Конституції України.
2. Конфлікт навколо питання конституційності внесених до Регламенту Верховної Ради змін, що визначають порядок формування парламентської коаліції. Парламент ухвалив законопроект про внесення змін до Регламенту Верховної Ради, що роз’яснюють процедуру формування парламентської коаліції, згідно з якою парламентська більшість може формуватися з окремих депутатів. Конституційний Суд визнав ці зміни такими, що відповідають Основному Закону, не зважаючи на те, що це повністю суперечило його попередньо прийнятому рішенню, яке давало роз’яснення: коаліцію можуть формувати тільки депутатські фракції. Не дивно, чому експертне середовище тоді майже в унісон заявило про неконституційність ухвалених Верховною Радою змін до Регламенту.
3. Скасування Конституційним Судом Закону України «Про внесення змін до Конституції України» №2222-IV (жовтень 2010 року). Венеціанська комісія скептично сприйняла це рішення і поставила під сумнів легітимність діючої влади в Україні.
Ці події засвідчили не лише дискредитацію авторитету Конституційного Суду, але й підірвали легітимність самої Конституції. Нинішня влада вважає за необхідне забезпечувати баланс сил не шляхом досягнення компромісів, а методом усунення будь-яких можливостей своїх конкурентів істотно впливати на прийняття стратегічних рішень Не бажаючи грати за погодженими правилами гри, влада воліє радше змінювати їх під себе.
Януковичу вдалося суттєво зміцнити вертикаль влади, і міжнародна спільнота спокійно спостерігала за цим, аж доки це не перейшло межу порушення прав людини. Конституційний та, загалом, правовий нігілізм у здійсненні публічної політики повністю підриває принципи верховенства права в державі.
