Сьогодні — останній день публікації рейтингів: згідно закону про вибори президента України, засобам масової інформації забороняється упродовж останніх 15-ти днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо суб’єктів виборчого процесу. Усе, що відбуватиметься з рейтингами кандидатів у президенти впродовж двох наступних передвиборчих тижнів, залишиться невідомим широкому загалу. Звичайно, соціологи будуть продовжувати дослідження, однак говорити про них можна буде лише на кухнях і в кулуарах. Свого часу така заборона була ініційована владою. За іронією долі, «постраждати» від неї може, в першу чергу, Віктор Янукович, рейтинг якого останнім часом стрімко зростав. Згідно останніх підсумків «вимірювання» електоральних симпатій, оприлюднених напередодні кількома провідними соціологічними фірмами, сьогодні ситуація є наступною.
За кандидата в президенти, прем’єр-міністра України Віктора Януковича в першому турі готові проголосувати 34,4% українців, за його основного суперника Віктора Ющенка — 31,0%. Такі дані загальнонаціонального репрезентативного соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 29 вересня по 7 жовтня за анкетою, розробленою Київським центром політичних досліджень і конфліктології. Загалом було опитано близько 2 тис. осіб. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2% (без урахування дизайн-ефекту). За Олександра Мороза, згідно з даними опитування, в першому турі можуть проголосувати 6,7%, за Петра Симоненка — 5,8%, за Наталію Вітренко — 1,7%, за Анатолія Кінаха — 0,8%. За інших кандидатів (разом) готові проголосувати 0,8%, проти всіх — 2,8%. Завагалися з відповіддю 14,8% респондентів. Згідно з результатами дослідження, 71% опитаних упевнені, що братимуть участь у виборах, 16% відповіли, що швидше за все, братимуть участь у виборах, 6% упевнені, що не підуть голосувати.
Рейтинги другого туру виборів, якщо в ньому братимуть участь В. Янукович і В. Ющенко, такі: за нинішнього прем’єр-міністра готові віддати голоси 41,9% респондентів, за лідера «Нашої України» — 37,1%. Проти обох готові проголосувати 9,8%, не братимуть участі у виборах 2,4%. Завагалися з відповіддю 8,8%.
Для того, щоб максимально точно оцінити настрої виборців, у цьому дослідженні використано техніку secret ballot. Суть останньої полягає в тому, що кожному другому респонденту пропонували відповісти на запитання, за кого вони голосуватимуть, із допомогою анонімного бюлетеня й урни (тобто з максимальною анонімністю відповіді респондента, що, як правило, приводить до зменшення кількості тих, хто не визначився). Вищенаведений рейтинг розраховували як середній від результату двох опитувань — звичайного та проведеного методом secret ballot.
В. Янукович продовжує вести першість і в іншому рейтингу кандидатів, опублікованому в середу Російським клубом у Києві. Так, за результатами проведеного 5—10 жовтня російським Фондом «Общественное мнение» за підтримки Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) опитування, за В. Януковича в першому турі готові проголосувати 33% українців, за В, Ющенка — 31%. Перевага В. Януковича збережеться, згідно даних ФОМ, й при голосуванні в другому турі. За нього готові проголосувати 40% від усіх виборців, за В. Ющенка — 37%. Опитування проводилося в 111-ти населених пунктах в усіх областях України та в Криму по вибірці з 2078 осіб. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
І, нарешті, остання, вчорашня «порція» рейтингів. За нинішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича в першому турі готові проголосувати 34,2% українських виборців, за Віктора Ющенка — 30,5%. Про це свідчать результати соцопитування, який у четвер подали директор Центру «Соціальний моніторинг» Ольга Балакірєва та голова правління Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко. Згідно з даними соцопитування, в першому турі за лідера Соцпартії Олександра Мороза готові проголосувати 5,4% виборців, за лідера Компартії Петра Симоненка — 4,8%, за лідера ПСПУ Наталію Вітренко — 1,5%, за голову УСПП Анатолія Кiнаха — 0,9%, а за всіх інших кандидатів разом узятих — 2,9%. Проти всіх у першому турі збираються голосувати 3,3% опитаних, завагалися з відповіддю на запитання, за кого голосуватимуть у першому турі — 16,5%. У разі виходу до другого туру виборів В. Януковича та В. Ющенка, за прем’єра проголосують 42,2%, за лідера «Нашої України» — 34,4%. Проти обох проголосують 10,4% та завагалися — 12%. 71% респондентів упевнені в тому, що візьмуть участь у голосуванні, ще 21% — швидше за все, голосуватимуть. Серед людей 18 — 28 років точно візьмуть участь у голосуванні 67%, 29 — 39 років — 68%, 40 — 49 років — 72%, 50 — 59 років — 77% і серед людей, яким за 60 років — 73%. (7 — 10 жовтня, опитування понад 2 тисячі респондентів по всій Україні, похибка вибірки не перевищує 2,3%.)
Коментуючи результати соцопитування, О. Яременко зазначив, що у В. Ющенка електорат сформувався два місяці тому, тоді як В. Янукович набирає свій рейтинг зараз. Зростання симпатиків В. Януковича відбувається за рахунок пенсіонерів, які підтримували П. Симоненка, а також за рахунок тих, хто не визначився. Із цієї категорії 2/3 голосів протягом останніх трьох тижнів відійшли до В. Януковича. Крім того, безперечним «плюсом» В. Януковича є те, що він позиціонував себе не як кандидат у президенти, а як прем’єр.
Зі слів О. Балакірєвої, серед електорату В. Януковича питома вага тих, хто визначився впродовж останніх трьох тижнів, становить 15%. «Тобто кожен шостий із тих, хто голосуватиме за Януковича, визначився з кандидатом протягом останніх двох—трьох тижнів», — наголосила вона.
Відсутність зростання симпатиків В. Ющенка О. Яременко пов’язує з невдалою роботою його команди за відсутності кандидата. О. Балакірєва й О. Яременко вважають, що зараз фактично всі методи, які можна було використовувати, два головні кандидати вже використали. На думку О. Яременка, тенденція, яка спостерігається зараз, збережеться до 31 жовтня, проте спрогнозувати те, що буде після першого туру президентських виборів, поки що не можна. На відміну від нього, О. Балакірєва вважає, що в першому турі два основні кандидати можуть отримати майже однакову кількість голосів, а в другому турі переможе В. Янукович.
Основний висновок, який можна зробити на підставі усіх вищенаведених цифр: зi огляду на зовсім невеликий розрив між лідерами перегонів, головним чинником поствиборчої стабільності в суспільстві та визнання результатів виборів легітимними є ретельне, надзвичайно коректне та точне підведення підсумків голосування. Може, за два тижні, які лишилися до 31 жовтня, ситуація змінитися? Про це на шпальтах «Дня» розмірковують експерти.
КОМЕНТАРI
Сюрпризи можливі, сенсації — ні
Володимир ФЕСЕНКО, Центр прикладних політичних досліджень «Пента»:
Мораторій на оголошення даних соціологічних опитувань за 15 днів до дати виборів створює додаткову інтригу в ході виборчої кампанії. Динаміка рейтингів ховається від широкої публіки, залишаючись утіхою політтехнологів і вузького кола втаємничених осіб. Насправді рейтингова війна не припиняється, просто переходить в іншу форму — війну прогнозів.
Головне запитання, яке цікавить усіх: чи можуть за два тижні, що залишилися до виборів, відбутися істотні зміни в конфігурації виборчої кампанії та в розстановці сил учасників президентських перегонів? Відповідь на це запитання звучить просто: сюрпризи можливі, сенсації — ні.
Може змінитися динаміка рейтингів окремих учасників, спад рейтингу може змінитися його зростанням, і навпаки. «Гойдалки рейтингів» починають розгойдуватися з чимраз більшою інтенсивністю. Іноді зміни можуть бути досить значними, але не революційними. Якщо кандидат на початку жовтня має рейтинг близько 5%, то на фініші він, наприклад, може набрати 10—12% голосів, але практично виключена можливість його виходу до другого туру (лише якщо не трапиться щось iз одним із фаворитів). Для кардинальних змін у динаміці рейтингів немає часу. Громадська свідомість досить консервативна й інерційна.
На президентських виборах 1999 року майже всi провідні соціологічні служби прогнозували (за даними опитувань, проведених на початку жовтня), що Леонід Кучма набере в першому турі від 35 до 42% голосів (у результаті нинішній Президент набрав 36,5%). Істотних змін у рейтингу Леоніда Даниловича протягом останніх трьох тижнів виборчої кампанії не сталося.
А ось у його суперників зміни рейтингів були вельми суттєвими. Рейтинг П. Симоненка на початку жовтня 1999 р. становив (за даними різних соціологічних служб) від 11% до 15% (на виборах він отримав 22%), рейтинг О. Мороза соціологи фіксували на рівні від 5 до 8% (результат виборів — 11,3%), рейтинг Н. Вітренко на початку жовтня 1999 р. — від 14% до 21% (у результаті — 11%).
Щось подібне спостерігалося й на парламентських виборах 2002 року. За даними провідних соціологічних служб, рейтинг «Нашої України» на початку березня 2002 р. становив від 21% до 25% (на виборах 31 березня блок В. Ющенка отримав 23,6%), КПУ мала рейтинг від 13 до 15% (результат на виборах — 20%), блок «За єдину Україну» — від 4,5% до 8,5% (результат на виборах — 11,8%), БЮТ — від 3 до 4,6% (результат на виборах — 7,3%), СПУ — від 2 до 2,7% (результат на виборах — 6,9%), СДПУ(О) — від 6 до 8% (результат на виборах — 6,3%). Нарешті, всім пам’ятний провал на фініші парламентської виборчої кампанії «Жінок за майбутнє» (на початку березня їхній рейтинг фіксували на рівні від 2 до 6%, ще раніше сягав 7, а на виборах вони отримали лише 2,15%) та Партії зелених (на початку березня рейтинг ПЗУ становив від 3 до 4,5%, а на виборах зелені отримали лише 1,3%).
Отже, сюрпризи можливі, але вони, швидше за все, будуть пов’язані з результатом «середняків» президентських перегонів. Саме в їхніх рейтингах можуть статися помітні коливання. Можливі сюрпризи й в електоральних показниках представників опозиції. У ході опитувань респонденти не завжди висловлюють свої симпатії на адресу опозиційних сил, тому на виборах результати опозиційних сил часто виявляються вищими, ніж фіксували раніше соціологічні опитування. Соціологи називають цей ефект «спіраллю мовчання». Головне джерело електоральних переміщень на фініші виборчої кампанії — ті виборці, які не визначилися і які вагаються. За даними соціологічних досліджень, близько 15% виборців визначаються у своєму виборі в останні дні перед голосуванням або просто на виборчій дільниці. Приблизно в третини виборців, які нібито визначилися, симпатії до кандидатів не є стійкими. На їхню поведінку можуть вплинути і резонансні події напередодні першого туру, й особливості агітаційного протистояння в останні дні перед виборами.
Але не забуваймо: 31 жовтня — це лише проміжний фініш виборчих перегонів.
Усе залежить від «фази коливань»
Валерій ХМЕЛЬКО, президент Київського міжнародного інституту соціології:
Як зміниться ситуація за два тижні, думаю, сьогодні ніхто не візьметься прогнозувати. І в цьому, власне, особливість цьогорічних виборів. Адже рейтинги кандидатів у президенти змінюються хвилеподібно: то піднімаються, то, навпаки, спадають. До прикладу, опубліковані на початку цього тижня рейтинги фаворитів кампанії показали зростання рейтингу В. Януковича, тоді як уже в середині тижня було зафіксовано незначне зниження рейтингу прем’єра і, навпаки, певне підвищення рейтингу В. Ющенка.
Те, як коливатимуться рейтинги лідерів перегонів у останні два «передвиборні» тижні, залежатиме від дій за цей період з боків обох політичних сил. Пригадується, на заяви пана Януковича в середині вересня про підвищення пенсій відреагували переважно виборці у віці від 50 років. На іншу заяву Януковича — про введення російської мови як другої державної — підвищенням готовності підтримати кандидатуру прем’єр-міністра відреагувала, в основному, російськомовна частина населення. Але ж ці процеси не дуже тривкі. Сьогодні на людей впливають вже не заяви, які пролунали в середині вересня, а інші події, які соціологам вже важко відслідкувати. Про це найкраще розпитати політологів: яких вони очікують політичних кроків з боку основних кандидатів, що могло б уплинути на готовність електорату підтримати того чи іншого кандидата. Адже політологи, на відміну від соціологів, не відслідковують лише громадську думку. Вони через спілкування з різними політичними силами мають можливість, хоча б на рівні інтуїції, передбачати ті чи інші політичні кроки, що можуть вплинути на рейтинги.
Говорячи про рейтинги кандидатів станом на сьогодні, можемо відзначити, що спостерігається деяке зростання рейтингу В. Ющенка та деяке зниження рейтингу В. Януковича. Тобто, якщо раніше ми спостерігали розходження рейтингів на користь пана Януковича, то тепер рейтинги фаворитів президентської кампанії знову зближуються. Що буде далі? Спрогнозувати подальший рух напевно — поза можливістю моделювання соціологічними методами процесів, які відбуваються в суспільстві сьогодні. Можна лише сказати, що очікується подальше коливання рейтингів. Але в якій фазі ці коливання зустрінуться 31 жовтня — буде зрозуміло лише після проведення екзит-полу.
