Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Парламент вирішив відсвяткувати річницю комсомолу за наші гроші

3 квітня, 2009 - 00:00

Уявіть собі, зберуться одного чудового дня підприємці-регіонали Ринат Ахметов зі своїм «зброєносцем» Борисом Колесниковим, запросять ще не найбідніших бютівців Костянтина Жеваго, Богдана Губського та Олександра Фельдмана, сядуть вони за святковий стіл, піднімуть по чарочці коньячку, якого-небудь «Хенесі», баксів двісті за пляшку, та урочисто проголосять тост: «Ну, за комсомол!» Тоді закусять лимончиком, згадають минулі дні та з почуттям виконаного обов’язку розійдуться кожен по своїх справах.

Вищезгадані депутати були 1 квітня серед тих, хто проголосував за постанову, згідно з якою Верховна Рада доручила відзначити 90-річчя утворення комсомолу України. Маячня якась, чи не так? Ну, не можуть ненайбідніші люди країни поминати добрим словом організацію, котра свого часу допомагала реалізувати політику «відняти й поділити». Завдяки їй чимало багатіїв стало бідняками. Як пояснити їхню участь у такому рішенні? Лишається тільки припустити, що вони сприйняли це як першоквітневий жарт від парламенту незалежної України.

«Коммунизм — это молодость мира, и его возводить молодым!» — було колись таке комсомольське гасло. Пригадується, радянські комуністи збиралися побудовати комунізм до 1980 року. Натомість того року в Москві відбулися Олімпійські ігри, а держава, яка вдавала із себе захисницю всіх трудящих, незабаром почила в бозі. Але захисники ідеї залишилися, і деякі з них дуже непогано влаштувалися. Зокрема, вихованець комсомолу, колишній секретар ЦК ЛКСМУ, а нині вождь трухлявих комуністичних лав в Україні Петро Симоненко та його братія, котра живе з того, що продовжує вдавати з себе оборонців знедолених. Ясна річ, що йому таку дату, як 90-річчя комуністичної молодіжної організації, ну ніяк не можна пропустити. Так хай би собі святкував десь біля пам’ятника Леніну в Києві — ніхто ж не забороняє. Так ні! Виявляється, готувати таке святкування повинен Кабмін. Грошики виділяти з кишень платників податків. І це в час, коли на дворі лютує криза.

Але ж, вибачайте, фракція у Симоненка в парламенті: раз-два — і нема. Звідки ж він голоси набрав? Допомогла партія великого капіталу, очолювана Віктором Януковичем. Вона в черговий раз продемонструвала, що, хоча вона і при бабках, але насправді є червоною лівацькою бригадою. Блок Литвина так само одностайно віддав свої голоси. А ще третина голосів для такої важливої справи надійшла від Блоку Юлії Тимошенко. А ще депутат від НУ-НС Віктор Шевчук подав свій голос «за». Ну, й голова Верховної Ради Володимир Литвин відзначився. Він запропонував ухвалити це рішення без обговорення. Ніхто навіть і не писнув на знак протесту. Мабуть, наступним рішенням в цьому напрямку має стати відновлення святкування Великої жовтневої соціалістичної революції, чи, як його називали раніше, жовтневого перевороту.

Юрій ЛУКАНОВ
Газета: 
Рубрика: