Коли розгоряється конфлікт, нерідко важко згадати причину: а з чого, власне, все почалося? Так сталося й із позачерговими виборами київського міського голови та Київради. Прислухавшись до думок людей на вулиці чи на телебаченні, розгублюєшся — а, кому, власне, ці вибори потрібні — людям чи політикам? Дещо прояснюють ситуацію соціологи, зокрема, експерт соціологічної фірми Reseach & Branding Group Євген Копатько, який представив дослідження самопочуття та соціально-політичних настроїв киян напередодні виборів.
Отож, якщо відштовхуватися від ідеї, що кияни мусять пережити ще одні вибори саме тому, що при нинішній владі їм погано жилося, в принципі, все сходиться: за даними Reseach & Branding Group, близько 50% жителів столиці вважають, що за останні два роки ситуація в місті в цілому погіршилася, хоча й близько третини не бачать ніяких змін. Найбільше кияни незадоволені зростанням цін на продукти харчування, одяг та взуття, а також на товари тривалого використання. Крім того, незадоволення викликає складність в отриманні якісної медичної допомоги, відсутність власного житла та погана робота міського транспорту. Важливо, що 12% киян вважають, що за цей час їхнє життя покращилося. Експерти звертають увагу: в порівнянні з іншими регіонами України це дуже хороший показник, оскільки загалом по країні так відповісти можуть лише 2— 5% людей. Тому на фоні країни ситуація в Києві є дуже гарною, зокрема, навіть і тому, що 40% людей задоволені умовами праці, і стільки ж — своєчасністю отримання зарплати. А найцікавіше те, що аж 28% киян вважають, що зусилля, які вони витрачають на роботу, цілком відповідають зарплаті, яку вони отримують. Узагальнюючи і будучи об’єктивним, можна сказати, що найбільше жителів Києва турбує саме те, що має... дуже далеке відношення до діяльності київської влади — ріст цін, інфляція... Що ж дивуватися тому, що, за даними соціологів, менше третини киян думають, що після виборів в цілому ситуація покращиться? Разом з тим, 27% вважають, що вона не зміниться, 13% — що погіршиться, і досить великій частині жителів Києва — 29% — важко відповісти. При цьому фахівці зазначають, що оптимісти, які сподіваються на покращання життя з новим (чи «старим») головою, є й серед прихильників діючої влади, й серед її опонентів.
— Інтересу до виборів, який був ще три роки тому, вже немає — електоральна активність знижується. Згідно з даними нашого дослідження, 54% респондентів сказали, що вони точно прийдуть голосувати, ще 30% — швидше за все. Ми прослідкували, що завжди протягом виборчих кампаній, які проводилися в останні роки, тих, хто заявляє, що буде голосувати, є дещо більше, ніж тих, хто прийде. Оскільки 25 травня, в день виборів, відзначатиметься День Києва і багато людей поїдуть зі столиці, то для багатьох кандидатів питання проходження їхніх партій в Київраду, не кажучи про перемогу в боротьбі за крісло мера, буде дуже проблематичним. Думаю, що багато молодих людей з різних причин на прийдуть на виборчі дільниці. Пікової явки на виборчі дільниці не буде, і політичним гравцям потрібно буде дуже добре поборотися за голоси виборців, — вважає Євген Копатько.
Оскільки нині заборонено оприлюднювати рейтинги, соціологи лише вказують на те, що, згідно з опитуванням, при виборі кандидата на посаду міського голови 52% киян будуть звертати увагу на його партійну приналежність. У порівнянні з Україною, де ця цифра могла сягнути максимум 40%, це дуже багато. Фахівці це пояснюють тим, що «існує тісна прив’язка персони і політичного блоку».
— Якщо вибори пройдуть нормально, то, швидше за все, в Київраді дуже зміниться політична конфігурація: вона дуже відрізнятиметься від тієї, яка є у Верховній Раді. Є велика ймовірність того, що пройдуть ті сили, яких немає нині в парламенті, й не пройдуть ті, які там нині представлені. Зокрема, це стосується комуністів, прихильників яких в Києві небагато. Крім того, ми побачили, що багато киян проявляють цікавість до партій та блоків, які претендують в Київраду, — люди часто більше навіть готові голосувати за Київраду, а не за нового мера, — вважає Євген Копатько.
Можливо, саме додаткова можливість для партій і блоків потрапити в Київраду й частково пояснює доцільність (з точки зору політиків) цих позачергових виборів. І хоча соціологи прогнозують, що інтерес до політичного життя в Україні щороку буде знижуватися, нині він є ще достатньо високим: так, 74% киян сказали, що в певній мірі цікавляться політичним життям та виборчою кампанією.
Серед причин такої ситуації не останнє місце належить нав’язливій політичній рекламі (і зовнішній, і на телебаченні). Як стверджують фахівці Reseach & Branding Group, найбільш позитивно люди сприймають телевізійну рекламу: про «знайомство» з нею говорять близько 60% опитаних. 50% бачили її на вулицях, при цьому 25% киян отримували в подарунок від партій та блоків футболки, кепки, ручки тощо. Але позитивно ставляться до реклами максимум 10—20%. І це ще дуже хороший показник у порівнянні з всією Україною. Експерти стверджують, що в киян «виробився на політичну рекламу імунітет», і вона вже майже нікого не дратує.
— Політичний інформаційний фон досить насичений і, як показало дослідження, найбільше люди запам’ятали і найбільше їм сподобалася реклама саме тих 6— 7 кандидатів на посаду київського градоначальника, яких соціологи, як правило, подавали в рейтингах за тиждень до виборів, — зазначив Євген Копатько.
При цьому експерт зауважує: рейтинги, навіть об’єктивні, це — одне, а явка виборців 25 травня та голосування — це інше. Він, як і багато інших експертів, прогнозує, що вибори повинні пройти успішно, і що результати голосувань «будуть цікавими».
