Газета «День» уже висловлювала припущення, що, незважаючи на всі силкування лівих, уряд злетить у той момент, коли його почне «здавати» Президент. Судячи із пожвавлення в парламентських колах — слово «фас» уже сказано. Та й деякі міністерські чиновники підтверджують: у їхніх колах теж відчувається помітна напруженість.
Особливість поточного моменту один із інформаторів, наближених до АП, пояснив просто: «Якщо наших президентів обирають у Москві, то прем'єр-міністрів — у штаб- квартирі МВФ. І найближче засідання дирекції МВФ визначить долю уряду: якщо більше не дадуть кредитів — повинні зробити оргвисновки. І комуністи вдало використають ситуацію».
З останнім висновком не хотілося б поспішати. Оскільки поки що не зовсім ясно: що конкретно виграє КПУ. Зате очевидніші надбання зовсім інших сил, які давно й помітно виштовхують пана Пустовойтенка з «ближнього» кола оточення Президента. Один із НДПістів, головою котрого ризикувати не хочеться, прямо так і каже: «Оточення Президента — це кримінальні елементи, котрі сидять у парламенті. І готується варіант псевдолівого уряду: на чолі його буде лівий прем'єр — не обов'язково член Компартії, а «всередині» — представники напівкримінального світу. При цьому лівих дискредитують, тому що з них спитають, а «Відродження регіонів» і СДПУ(о) робитимуть свої справи. Потім вони Кучму, ясна річ, здадуть, порозумівшись із КПУ щодо кандидатури Ткаченка».
Якщо зробити поступку на почуття представника «партії влади», по суті відлученої від головного тіла на вершині піраміди, то схема виходить стрункою. Успішність її реалізації — ще не факт. Але є й очевидні речі. «Напевно сьогодні ще не всі зрозуміли, що голосування стосовно МПА, яке відбулося, дає відразу колоду козирів Олександру Ткаченку, котрий зумів провести це рішення», — говорить екс-міністр Віктор Суслов (фракція СелПУ). І (увага!) продовжує: «Я не знаю, хто стане президентом. Але мені здається, що можлива така дивна річ, як формування уряду під майбутнього президента зараз, не чекаючи президентської кампанії...» На думку Віктора Суслова, теперішнє керівництво фракції КПУ «виросло, навчилося вести переговори, й сьогодні реально вистачить у ВР голосів, щоб відправити уряд у відставку». Причому, це може бути голосно й більш ніж переконливо: «Я вже неодноразово висловлювався, що уряд спіймали на подвійній грі дуже наочно: реальна програма для МВФ, викладена в Меморандумі, та програма для депутатів — це два різних документи. І тепер уряд висить на гачку».
І вельми можливо, що гачок уже намертво прихопив уряд саме в той момент, коли прем'єр зазначив недавно — нічим, мовляв, фінансувати село. А це означає, що повпред колгоспно-радгоспного ладу на чолі парламенту позбавляється можливості розподіляти «паливо, насіння, добриво» зі всіма політичними наслідками, що випливають. Комуніст Кузнєцов, не лукавлячи, позначає пріоритети державної заклопотаності спікера: «Ткаченко тут як раз правий, тому що як аграрій він стурбований тим, що в Меморандумі говориться — уряд повністю припиняє підтримку сільського господарства. А тут весна, польові роботи. І поки ми голову шкрябатимемо, час сівби закінчиться, а що ми їстимемо восени — ніхто не знає». Коротше, заходи потрібні термінові.
Але термінових заходів треба вживати й тим, хто розцінює всі зроблені прем'єром кадрові перестановки як «спробу Пустовойтенка сформувати якийсь свій уряд». Відставка Голубченка, Осики, деякі оргреформи внутрішнього масштабу, в результаті яких Шпек втрачає можливість розпоряджатися кредитами, кілька інших кандидатур, підготовлених «на виліт», стали козирем, який, цілком можливо, пішов у гру: «Не залишається жодної людини, котра в уряді працювала б на Кучму!» І, як сказав один дотепник, котрий добре знає, як слід використати підозрілість Президента: «Скоро можна буде писати нове формулювання — «звільнений від посади за відданість Кучмі». І як добре грає «в тему» сюжет по УТН у середу — із прес-конференції міністра Кабміну Толстоухова (котрий, схоже, нічим, крім «Злагоди», тепер не займається): показано, як Толстоухов говорить, мовляв, «Злагода» — не під президентські вибори, а питання про кандидатуру вирішуватиметься пізніше — та й годі. Подальші розшаркування з приводу того, що «Пустовойтенко все зробить для перемоги Кучми» — цього разу в ефір УТН не пішли.
Якщо погодитися з тим, що процес відставки уряду підкилимово вже розпочався, то виникає, природно, запитання: що потім — як розподілять портфелі? Джерело з АП передбачає три можливих кандидатури на посаду прем'єра: Білоблоцький, Азаров і кандидат, запропонований КПУ. Чи можна виключити збіг: Білоблоцький саме й виявиться цією «лівою» кандидатурою?
Уряд, як стверджують депутати, має бути, зрозуміло, коаліційним. Цікаво, що «новий» Рух зробив заявки на входження до нього прямо на своєму переломному з'їзді. Зелені вже сьогодні інтенсивно курсують між Банковою та парламентом. А колишня частина «Громади», що стала «Батьківщиною» Юлії Тимошенко, категорично відкидає можливість своєї участі в уряді до виборів. Тут є запитання. З одного боку, ті, хто смикає сьогодні за ниточки всього спектаклю, твердять, що з «лазаренківським» шлейфом його колишнім соратникам не випадає навіть і мріяти про посади, тому ніяких пропозицій не надійде. Але, з іншого боку, оточення Юлії Тимошенко вважає: «У нас один спосіб відкрити свої рахунки — піти до уряду». Поки що, як розказують у відомстві Мітюкова, голова бюджетного Комітету, котра неймовірною ціною домоглася рядка в бюджеті про взаємозаліки боргів ЄЕСУ, телефонує щодня із запитанням: «Коли ж ви виконуватимете бюджет у частині, що стосується нас?» А їй кажуть: «Та ви що, ми ж ніколи бюджет не виконували, а зараз прямо все кинемо й робитимемо це в частині, що вас стосується...» Так що участь Юліної перейменованої «Громади» у «поваленні» кабінету Пустовойтенка начебто є цілком очевидною, але ніби й неможливою без певних гарантій тих, хто реально керує процесом...
Напевно, комуністи думають, що це вони. Хоча газета «День», до того ж, попереджала: новітня історія України розвиватиметься в залежності від того, чи вдасться пану Волкову й К o перемогти пана Пустовойтенка з товаришами. Комуністи використовують проблеми із МВФ, комуністів використовує «група з інтересів», яка воює з прем'єром. А хто скористається з результатів її праці — це ще треба подивитися. А поки що просто цікаво простежити за ходом думки одного з членів фракції КПУ, носія, так би мовити, рядових настроїв.
Олег ГРАЧОВ:
— Якщо запропонують якісь ключові посади — то, звичайно, наша участь в уряді не виключена. А якщо це буде формальним підходом — «ось вам два-три якихось міністерства» — то ні. Ми зможемо ввійти до уряду за умови, що зможемо щось змінити.
— Чи виключено, що КПУ запропонують посаду прем'єра?
— Це можливо. І тоді це питання ми розглядатимемо. У нас у принципі є люди, підготовлені для цієї посади.
— Вас не лякає, що нинішня влада через певний строк покладе на вас усі свої економічні гріхи — а це небезпечно для вашого кандидата перед жовтнем?
— Ні, ми не боїмося. Якщо ми погодимося, то, ясна річ, оговоримо досить широкі повноваження прем'єра, щоб він міг керувати Кабміном без оглядки на Президента.
— А які ще посади ви вважали б достатніми, щоб увійти в переговори?
— Економічний блок і силові міністерства. Але крапки над «і» ми не ставимо, все обговорюватиме наш найвищий партійний орган.
— Наскільки я знаю, ви вважаєте перебільшеною деяку впевненість у середовищі депутатів в тому, що Президент остаточно «здає» прем'єра.
— Пустовойтенко відданий йому особисто, й уряд забезпечуватиме перемогу Кучми на виборах. Фінансові ресурси будуть у руках своїх людей. А якщо прийде хтось інший — це буде складнішим. У той же час я не можу виключити, що на хвилі популізму Президент все-таки відправить уряд у відставку в останній момент.
