Ми знаємо, що робити в цій країні
В.А. Ющенко
А який політик говорив, що він не знає що робити? Без такої
упевненості і не оберуть, і не призначать, і не втримаєшся... А ось — «де
робити»? І в якій країні?.. Це, дійсно, питання. У цьому випадку.
Невже й понині «Ми живемо під собою не чуючи країни»...
Що за країна? Своя чи чужа? Нелегко зорієнтуватися на місцевості. Щоправда,
країну можна ідентифікувати за населенням, яке у нашому випадку має точні
і нехристиянські ідентифікаційні коди (числа).
Завдання орієнтації ускладнюється тим, що і в світовому
просторі «цю країну» майже не видно і не чутно. Здебільшого, знають про
неї завдяки Чорнобилю і виступам київського «Динамо». Зараз, слава Богу,
Чорнобиль мовчить, а «Динамо» перебуває в міжнародному міжсезонні. Тиша.
Час літніх відпусток і підбиття піврічних підсумків. Вони також свідчать
про те, що визначити країну за населенням складно, як ніколи. Бо — загалом
воно ще більше поменшало і, зокрема, кожен українець із великої особини
перетворився на «маленьку», минаючи «середню».
І тоді наш показний чоловік сказав: «Треба мати совість.
Я допоможу всім «маленьким українцям».
Питання — чому українці поменшали в розмірах? На кожну
особину систематично чинить тиск не тільки атмосферний стовп, але й екологія,
податковий прес, турботи про прожитковий мінімум, діти й пенсіонери, розбухлий
бюрократичний апарат, важкий дах рекетирів тощо. Все це обтяжене щитовидкою,
туберкульозними легенями, СНІДом, пияцтвом, безробіттям, спрацьованим хребтом.
Сумом.
І за останні півроку під впливом усього цього тиску з’являється
у середовищі «маленьких українців» ще більше маленьких мам, маленьких тат,
дуже маленьких немовлят, маленьких сімей. Вже є небачені раніше міні-Поліщуки,
міні-Полтавчани, міні-Галичани, міні-Шевчуки. На горизонті — маленька країна.
Але з великої букви. І з великими керівниками.
У «цій країні», піклуючись «про маленьких українців», великий
чоловік застосував метод «Гуллівера у країні ліліпутів». Він знайшов і
ступив на землю «цієї країни», боячись потривожити чи навіть наступити
на кого-небудь з «маленьких українців», намагаючись не робити жодних різких
рухів. Усі помисли, але не кроки, нашого Гуллівера спрямовані на допомогу
кожному «маленькому українцеві» з бажанням збільшити його зріст та вагу
і зробити не таким вже маленьким.
«Маленькі українці», обліпивши велику ногу Гуллівера (але
не в силах обв’язати його нитками-канатами), хором усе ж пропищали: «Гуллівер,
якщо хочеш нас поправити і зробити великими, годуй! лікуй! одягай! вози!»
«Логікою нашого діалогу має бути статистика», — сказав
Гуллівер.
При цьому слід знати, що логіка буває звичайна, формальна
й урядова. Якщо бюджет бездефіцитний — означає, що народ живе безбідно.
А якщо відмічено зростання ВВП — значить, підростуть від радості усі «малі
українці.»
Щодо статистики. Це вже фольклор. Брехня буває маленька,
велика і — статистична. Статистика знає все, особливо — успіхи (за півроку).
Досі ми думали, що можливий в деяких випадках діалог сліпих
з глухими. Тепер же з’ясовується (див. цитату), що логікою може бути статистика,
а статистика — логікою, які й перебувають у стані діалогу.
Ми ж пропонуємо іншу форму діалогу між статистикою і населенням.
Абсолютно «прозору» форму. Уряд доповідає «про будівництво прозорого і
відкритого енергоринку» — і водночас влаштовується відкрите віяльне відключення
світла. Щоб уже не видно було цих майже прозорих від добробуту «маленьких
українців».
Нехай логічно і переможно вступає статистика в діалог з
покупцями на ринках і в магазинах, які вже давно нажахані зростанням цін.
Можна обклеїти статистичними таблицями, як рекламою, увесь транспорт, на
якому ще можна їздити, та нiчим розплачуватися. Давайте «справною» цифрою
порадуємо пенсіонерів, які і на сьогоднішній день в кількості 5 млн. «маленьких
людинок» своїх пенсій ще не одержали.
Логічно! Статистично! Суворо!.. Іноді «маленький українець»
хоче вибитися з останніх сил у середній клас. Так його «в інтересах суворої
звітності» примушують однією рукою крутити баранку автомобіля, а іншою
справлятися з касовим апаратом, котрий готові і на носа, і на мізки йому
почепити.
«Зростання індустріальних показників — безробітним людям
і підприємствам!» Восьмиразове збільшення обсягів інвестицій — «тим, хто
платить дедалі більше за житло! Все краще в статистиці — дітям-сиротам
і багатодітним сім’ям!..»
Будемо логічні!.. А що ще робити в цій країні?!
