Лот №1 (91 у.о.) — про те, як талісманом футбольної збірної України було запропоновано лелеку — куплений мережею українських пологових будинків. «Чого це, — обурювалися там, вони беруть наш символ дітородіння, нехай краще візьмуть бульдога, он вони у цирку у футбол грають. І навіть голи забивають, не кажучи вже про те, що спробуйте у нього просто так відібрати м’яч — відразу зрозумієте, наскільки краще бульдоги символізують цей вид спорту...»
Лот №2 (43 у.о.) — про те, як поет Вознесенський жартома спитав у київської публіки: «Щось не чую у залі мобілок. По-моєму, Київ — багате місто». У відповідь пролунало: «І до того ж — культурне» — придбаний нашим легендарним земляком Олександром Вертинським. Він стверджує, що схильність до дотепних і несподіваних відповідей у киян з дитинства. Та от взяти хоча б його. Коли в 9 років він складав іспити до першої Київської гімназії, священик поставив йому хитре запитання: «У який день Бог створив мишей?». У принципі, хлопчику був відомий день, коли Бог створив тварин. Однак він ніяк не міг взяти до тями, навіщо взагалі знадобилися ці шкідливі гризуни, і тому відповів: «Бог мишей не створював... Самі завелися!». Екзаменатори засміялися і Вертинський отримав «п’ять».
Лот №3 (80 у.о.) — про те, як мер Москви Лужков вирішив у Москві запровадити для іноземців (у тому числі й українців) «зовнішні ідентифікаційні знаки» — куплений Міжнародною спілкою бібліотекарів. «Явно, — сказали там, — Юрій Михайлович начитався роману Володимира Войновича «Москва 2042». До певних книг Лужкова краще не підпускати. Що буде, якщо йому на очі трапиться «1984» Джорджа Оруелла. Якщо до 2042- го ще 42 роки, і для нових драконівських заходів є якась відстрочка, то тут він явно зметикує, що спізнився на 16 років, і спробує надолужити упущене».
Лот №4 (21 у.о.) — про те, як Бельмондо зі здивуванням виявив фаната, тіло якого було у татуюванні, що зображає його кіноперсонажів — придбаний Маргаритою Василівною Кринициною. «Це що — татуювання, — сказала вона, — у Києві кіноперсонажам взагалі пам’ятники ставлять. Можете сходити на Поділ і помилуватися моєю Пронею Прокопівною». Від себе можемо додати: щоб помилуватися бронзовою мадам Сірковою, нікого роздягати (як того француза) не треба.
*У лотах використано інформацію агентства Інтерфакс-Україна
