Лот № 1 (72 у.о.) — про те, як найдокладніша доповідь занадто незалежного прокурора Старра, де він стенографував інтимне життя Білла Клінтона, роз’ятрила всю планету й майже весь український бомонд (І.Білик, О. Крюкову, Д. Гордона, П. Зіброва, К.Гнатенка, А. Мазур, А.Хостікоєва, І. Мірошниченко), — придбаний кінорежисером Романом Поланським. Свого часу за деякі секс-домагання він утік із Америки до Франції, де чудово себе почуває й продовжує знімати фільми. «Якщо вони допечуть Білла, — сказав у інтерв’ю Хвостіву пан Поланський, — нехай валить сюди. Він тут і так уже практично національний герой. У нього є всі шанси перемогти на місцевих виборах. Тоді Білл буде першим американським президентом Франції. Я б на його місці не роздумував».
Не кожен був на місці Білла Клінтона, та Поланський якраз має право на подібне висловлювання.
Лот № 2 (72 у.о.) — про те, як відомий композитор Геннадій Татарченко сказав, що коли він і буде писати нову рок-оперу на зразок «Білої ворони», то зробить це лише за допомогою депутатів Верховної Ради, яким збирається розписати відповідні сольні партії, — спробував купити не менш відомий, аніж Геннадій Татарченко, композитор Ендрю Вебер (нагадаємо, він автор рок-опери «Ісус Христос — суперстар» і мюзиклу «Кішки»). Після його останньої невдалої постановки він дуже зацікавився ідеєю Геннадія. Однак той вчасно спохватився й не продав її іноземцеві. Можна зрозуміти його авторські почуття, хоча перспектива численних репетицій у Англії, на які наш парламент обов’язково б приїжджав, багатьох порадувала б. Особливо підприємців (див. Лот № 1).
Лот № 3 (43 у.о.) — про те, як наш співвітчизник Роман Віктюк розповів, що йому вдалося отримати для театру новий будинок у Москві (у той час, як інші кричали, завалювали листами, заявами й вимогами), оскільки він просто тихо сидів на засіданні, — куплений Магнітом із казки Леонардо да Вінчі. Магніт теж тихо так лежав, а в цей час дві стружки говорили: «Боже, який він нам не цікавий. І скільки місця займає. Підійдемо подивимося на нього ближче». Вони робили два кроки. Потім знову: «Може, ще підійдемо?» І ще підходили, і ще... Так і Роман Григорович. Сидить, а нові будинки до нього, як до магніту, самі липнуть.
Лот № 4 (15 у.о.) — про те, як якомусь 16-літньому київському школяреві настільки не сподобалася Верховна Рада, що він кинув у неї каменюкою, — придбаний комерційним товариством із обмеженою відповідальністю «Кидала». Вони мають намір побудувати павільйон, у якому будуть зроблені з поролону моделі всіх будинків, де мешкає влада: Верховної Ради, Кабміну та Маріїнського палацу. За невелику плату (каменюка — 50 коп., цеглина — 20 коп., галька — 10 коп.), у всіх бажаючих буде можливість кидати по них із 10-ї ранку до 10-ї вечора. І руйнування менше, і народу — розрядка. А підприємцям, чий день буде святкуватися у вересні (знову див. ЛОТ № 1), — вигода.
№193 09.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
