«Шановний пане президенте,
Ваша адреса — Москва, Кремль, відома українцям ще з часів п’ятирічок та реального соціалізму. Всі писали й чекали звідти справедливості та милості, оскільки всілякі вищі інстанції були скасовані Кремлем.
Слава Богу, ми повернулися до Найвищої Інстанції, перед якою людині, в тому числі й вам, потрібно сповідатися. Ми повертаємося до Біблії, де вже на перших сторінках описаний подвійний гріх Каїна: перший — вбивство брата, другий — брехня перед Богом і горде небажання зізнаватися в скоєному.
У своєму посланні до Президента України В.А. Ющенка ви відмовляєтеся брати участь у вшануванні пам’яті вбитих Голодомором. Це прикро, оскільки немає сприятливішого випадку заявити співчуття українському народу від нинішнього Кремля і чітко сказати правду, що російський народ не причетний до організації Голодомору, оскільки Сталін із ним не радився, так само як Гітлер не радився з німецьким народом щодо Голокосту. Більше того, обидва вожді не залишили прямих доказів, тому історія нині оперує свідченнями живих свідків.
Дивне те, що в запереченні загальновідомої істини, про яку писали вільні журналісти й доносили іноземні консульства ще 1933 року, про яку написані книжки авторитетних дослідників, ви, по суті, повторюєте сталінську брехню про сьогомиттєву політичну кон’юнктуру, про політичну вигоду й навіть про цинічний наклеп.
При цьому ви говорите про чийсь намір роз’єднати наші народи. Загальновідомо, що об’єднує людей і народи повага до істини та закону. І взаємне співчуття. У нас є підстави співчувати іншим народам та сподіватися на взаємність. Адже всі ж розуміли, що в основі цифри 91% голосів за незалежність України лежала пам’ять про Голодомор... Про страждання народів «республік вільних» повинні писати історики. Але совісні історики не узагальнюватимуть біди, а чесно збиратимуть і досліджуватимуть факти, слідами яких Україна виявиться вписаною на «чорну дошку».
Сказати істину — це обов’язок перед людством і культурний світ завжди буде вдячний тим, хто всупереч політичним вигодам, розголошує факти про злочини проти людства.
Без цього «банку даних», без підмурка істини, пане президенте, посткомуністи залишаються банкротами, правонаступниками моральних банкротів».
Із повагою, президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу
