Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ставка на відставку?

Що вибере прем’єр Юлія Тимошенко: відставку, перехід у опозицію та збереження рейтингу або ж ризиковану з точки зору стабільності електоральних симпатій роботу на чолі уряду?
18 квітня, 2008 - 00:00
18 ГРУДНЯ 2007 РОКУ, ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ПРИСТУПАЄ ДО ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕМ’ЄРА / ФОТО ЛЕОНІДА БАККА / «День»

Регіонали не збираються ініціювати відставку уряду під керівництвом Тимошенко. Про це вчора в другій половині дня, по закінченню засідання тіньового Кабміну заявив лідер ПР Віктор Янукович. «Надія на те, що ми будемо ініціювати відставку уряду — марна», — сказав екс- прем’єр. Із слів пана Януковича, ініціатива відставки Кабінету Міністрів сьогодні йде від самої коаліції. Віктор Федорович переконаний: нинішній Кабмін має понести відповідальність за результати своєї роботи для того, «щоб не повторилася ситуація, яка склалася 2005 року, коли Тимошенко та її Кабінет були відправлені у відставку, а лідер БЮТ зауважила, що всі невдачі пов’язані з тим, що їм не дали допрацювати до кінця».

Подібну за значенням та змістом заяву зробив напередодні й голова Секретаріату Президента Віктор Балога, який порадив пані Юлії не ховати голову в пісок, а працювати та нести як за урядові перемоги, так і за невдачі відповідальність перед суспільством. Сама ж Юлія Тимошенко пізніше відповіла, що голову нікуди не ховає, і працювати буде її Кабмін «десять — п’ятнадцять років».

Пророкувати Кабінету пані Тимошенко номер два найшвидшу відставку з категорії «прямо тут і зараз» не ризикують навіть опоненти, хоча й не виключають такої можливості. Регіоналка Ганна Герман заявила, що, команда БЮТ загалом та її лідер, зокрема, намагаються вибрати зручний момент для провокування відставки уряду для того, щоб Юлія Володимирівна зістрибнула з ризикованого, з точки зору рейтингів, прем’єрського поїзда на піку популярності. Разом із тим, аналітики говорять, що ЮВТ не «підуть», як мінімум, до кінця столичних виборів, оскільки якщо київська мерія та посада столичного градоначальника (у разі відставки КМУ) на фоні народного співчуття, дістануться «серцевим», переможець президентської естафети буде апріорі визначений. У всій цій політичній суєті у купі з парламентською безплідністю непокоїть те, що пересічні громадяни країни у черговий раз стають якщо не жертвами, то вже точно заручниками позиційних боїв у політичних верхах. Питання: чому вітчизняні політики загалом та коаліціонери, зокрема, не можуть відкинути особисті амбіції заради благополуччя країни та її громадян, залишається відкритим.

Чи може прем’єр зробити тактичну ставку на відставку свого уряду заради перемоги в стратегічній виборчій грі-2010, — поцікавився учора «День» у народних депутатів з різних парламентських фракцій.

Лілія ГРИГОРОВИЧ, НУ-НС:

— Дилема української політики дня сьогоднішнього полягає в тому, що, з одного боку ми вперше за 16 років маємо вистраждану в муках демократичну коаліцію з перевагою в один голос, а з іншого — ця коаліція сьогодні не може продемонструвати українському народові нової якості праці. Все замикається на тому, що, на превеликий жаль, мій прем’єр, за якого я голосувала підняттям руки, є потенційним кандидатом у президенти. Президентські вибори відбудуться 2010 року, і за ці два роки можна було б зробити для українців і України дуже і дуже багато чого. Це говорю я — Лілія Григорович, рядовий коаліціант, депутат п’ятьох скликань, яка дуже хоче, щоб ми стали європейською країною. Для мене не стоїть питання: що я сказала і що я зробила? Для мене важливим є питання, щоб український народ відчув результат. Сьогодні уряд стоїть перед вибором: або ми працюємо на національний стратегічний результат, або ж — на результат тактичний, миттєвий. Той, хто працює на стратегічний результат — державний діяч, той, хто думає про тактику — політик. На превеликий жаль — політика домінує. Я хочу сказати наступне: фракція НУ-НС зробила все можливе і неможливе, щоб ця коаліція народилася. На мій погляд, тут необхідно віддати належне особистій позиції В’ячеслава Кириленка, який відмовився від крісла спікера заради того, щоб коаліція відбулася. Хіба ви чули від депутатів НУ НС хоч якісь зауваження,що коаліція працює не так? Хочу вам доповісти, що насправді в коаліції, навіть із моменту її народження, було безліч проблем. Ось я — лікар — автор закону про загальнодержавне обов’язкове медичне соціальне страхування, який прописаний у коаліційній угоді. На нарадах в уряді економічний блок наполягає на тому, що медичні заклади мають бути приватизовані, медицина повинна бути платною, а це абсолютно суперечить коаліційній угоді! Що в такому випадку повинна робити коаліціант Григорович?! У дусі регламенту, я веду листування, і в мене вже зібрався цілий блок листів, де я не даю змоги реалізувати урядові плани. Але я ж не біжу, не скликаю брифінги і не демонізую когось з уряду, оскільки я виконую коаліційну угоду. І я хочу за допомогою вашої газети звернутися і до членів БЮТ, і персонально до прем’єра з такими словами: «Юліє Володимирівно, смерть одна розлучить нас».

Сьогодні заява якого-небудь клерка зі Секретаріату Президента не може слугувати підставою для руйнування коаліції. Коаліція не можна зруйнувати арифметично. Коаліція може бути зруйнована тоді, коли хтось нехтує коаліційною угодою. Ви говорите, що проблеми коаліції стали загальнодержавною проблемою і топ-темою в новинах? А я вам скажу, що якщо зірки запалюються, це комусь потрібно. Це, до речі, було й 2006 року. А дубль два, як відомо, є завжди гіршим, ніж дубль один. Виходячи з цього, я хотіла б сказати, що ніхто і ніщо нікому в коаліції не заважає. А якщо хтось хоче зняти з себе тягар важкої, титанічної відповідальної роботи в демократичній коаліції, то це, повірте, буде не «Наша Україна».

Нестор ШУФРИЧ, Партія регіонів:

— Я гадаю, що бютівці не прораховують варіант ставки на урядову відставку. Інша річ, що вони готові піти у відставку з ініціативи Ющенка. Створити ситуацію, щоб Ющенко спровокував розпад коаліції? Так, вони готові й з одного боку їх можна зрозуміти, бо можливості для роботи в них істотно обмежені, за рахунок холодної війни з Ющенком. З іншого боку, вони розуміють, що далі так тривати не може. Вони усвідомлюють те, що Ющенко напряму відправити Тимошенко у відставку своїм Указом вже не може: Конституція не дозволяє. Тому, позавчорашній демарш бютівців, на мій погляд, прорахований хід, який дає підстави вважати ось що. Перше. Блок Тимошенко попереджає, що Ющенко повинен зробити вибір між коаліцією і своїм оточенням. Друге. Якщо Ющенко зробить вибір на користь свого оточення, то криза в межах коаліції триватиме, і тоді можна буде говорити про розвал більшості в Раді. Проте чи є розвал коаліції у відставці уряду? Це не факт. Якою може бути нова коаліція? Частина «Нашої України» і Партії регіонів разом із БЮТ або без них; БЮТ або частина БЮТ. Однозначно, що якщо коаліція розвалиться, то заради того, щоб уникнути нових дострокових парламентських виборів, необхідно буде створювати нову коаліцію в новому форматі. А нова коаліція неможлива без участі в ній Партії регіонів. Але я хочу сказати, що в нас, на жаль, часто забувають про Конституцію. Конституція в разі розпаду правлячої більшості передбачає два варіанти: створення нової коаліції або дострокові вибори. Яку ухвалу прийме Партія регіонів буде відомо лише після того, як розвал нинішньої коаліції буде оформлено юридично. Особисто я виступаю категорично проти будь-якої широкої коаліції. Але дострокові вибори можуть бути настільки серйозною загрозою стабільності в країні, економіці і соціальній сфері, що про нові вибори навіть не доведеться думати. Тоді потрібно буде шукати шляхи виходу. Тобто, незважаючи на те, що я є категоричним противником широкої коаліції, я не думаю, що Україна сьогодні готова до дострокових виборів. Саме тому я сьогодні не кажу про те, якою може бути коаліційна конфігурація.

Володимир ФІЛЕНКО, БЮТ:

— Повірте, уряд Юлії Тимошенко не робить ставок на відставку й працюватиме дуже довго, оскільки ми — чемпіони! А чому ми оприлюднили критичну заяву про діяльність Президента України? Тому що народ має знати своїх героїв. До речі, я вам скажу по секрету, що досить-таки тривалий час Юлія Володимирівна Тимошенко просила нас не критикувати Секретаріат Президента й Президента, щоб не нагнітати обстановку в коаліційному домі. Однак, коли Секретаріат Президента перейшов межу, ми не змогли більше мовчати. Я вірю в те, що коаліція демократичних фракцій працюватиме ще довго, хоча визнаю, що суперечки між СП, з одного боку, й урядом, з другого, дещо гальмують ефективну й продуктивну роботу демократичного Кабінету Міністрів.

Тарас ЧОРНОВІЛ, Партія регіонів:

— Коли Юля ще не була прем’єр-міністром, я був першим, хто заявив про її ймовірну ставку на відставку з посади голови уряду 2008 року. Однак те, що відбувається саме сьогодні й і саме зараз, я оцінюю дещо інакше. Так, уже запущено механізм ставки на відставку. Але цей механізм не є механізмом дня сьогоднішнього, це, ймовірно, станеться пізніше. Коли? Я думаю, швидше за все, відставка буде восени, хоча, можливо, й влітку під акомпанемент якогось гучного скандалу, суть якого поки є таємницею. Річ у тім, що Юля має дві мети. Перша — зіскочити з прем’єрської посади на хвилі популярності. До речі, хтось із австрійських вчених наприкінці ХIХ ст. розвинув теорію, що у первісних людей було неприйняття психікою акту кохання й народження дитини: одне дуже приємно, друге — вельми болісно. Але вони це не поєднували, дев’ять місяців пролітали, й одне з другим вони не пов’язували. Юлія Володимирівна ж, напевно, вважає українців такими ж первісними людьми, які не спроможні поєднувати, аналізувати, порівнювати й робити висновки, й тому робить ставку, щоб піти у відставку на піку. А от друга мета Юлі — створити собі й своєму оточенню серйозну базу під президентські вибори. Саме тому вона так жорстко бореться за Фонд держмайна, за рішення судів щодо «Дніпроенерго» й так далі. Я думаю, що нещодавній демарш бютівців — це, звісно, ставка на відставку, але потім, а наразі — це колосальний торг. Віктору Ющенку сьогодні невигідна її відставка, і я підозрюю, що сьогодні Юля, чудово це розуміючи, виторговує в Президента все, що може, роблячи то крок уперед, то крок назад у війні із Секретаріатом. А коли буде створена база, можна йти у відставку й іти в Президенти. А з нинішніми повноваженнями, які є в Президента, при відвертому волюнтаризмі й диктаторських цінностях можна спокійно узурпувати владу. Тому великих президентських повноважень їй, у принципі, й не треба, Юля і з цими повноваженнями зможе всі гайки закрутити, якщо стане Президентом. Якою є доля коаліції і як я оцінюю заяву колеги Хари про те, що ідеальним був би коаліційний тандем БЮТ і ПР? Хочу вам нагадати про комплекс овечки Доллі: народжена шляхом неприродного зачаття субстанція довго не проживе. А ще одні парламентські перевибори в ситуації повного правового нігілізму також нічого хорошого не дадуть. Слід шукати вихід при діючій Верховній Раді. Зараз де- юре є коаліція, де-факто її немає. Але всі ми повинні розуміти, що поки юридично парламентська більшість існує, немає сенсу говорити про інші коаліційні комбінації. Саме тому я ніколи не був прихильником заяв про переформатування коаліції. Розвалиться коаліція — шукатимемо варіантів. З БЮТом у нас конституційна більшість. З БЮТом, у принципі, соціально-економічне бачення схоже. І наш союз з БЮТ був би адекватним. Хоча питання полягає в тому, я к це реалізувати? Адже ми чудово пам’ятаємо досвід січня минулого року: не приймайте дарів від данайців, усе одно вони вас обдурять. Тому йти з Юлією Володимирівною на якісь союзи — вельми невдячна справа.

Валерій ПИСАРЕНКО, БЮТ:

— Перше. Я, як Нострадамус, спеціально скажу шанованій газеті «День»: демократична коаліція в парламенті протримається до кінця каденції парламенту VI скликання. До останнього дня життя цієї Верховної Ради діятиме демократична коаліція. Будь-які інші коаліційні комбінації неможливі. Друге. Усі, хто сьогодні робить ставку на відставку уряду, хоч би скільки часу й грошей вони на це поставили, програють. Чому? Тому що, як такої, відставки бути не може. Навіть якщо буде 226 голосів про відставку уряду Юлії Володимирівни, вона все одно залишиться виконуючим обов’язки прем’єр-міністра. Третє. Якби Юлія Володимирівна хотіла б сьогодні розпочати президентську кампанію, то, напевно, вона б сьогодні не ініціювала б необхідність прискорення конституційного процесу та не ініціювала б ідею парламентської республіки, де Президент залишається фактично контролюючою постаттю без якихось повноважень в економічній сфері. Я думаю, що цих трьох аргументів достатньо, щоб зняти тему. Більше того, обговорення теми відставки Тимошенко призводить сьогодні до криз, які ми спостерігаємо в економіці. Чому бютівці здійснили демарш і розкритикували Президента? Я в цей час з нашим лідером перебував у Страсбурзі на Раді Європи. А загалом, відносини в коаліції, як у сім’ї: сьогодні у вас любов та ідилія, завтра — сварки, післязавтра все, що накопичилося, виливається в не дуже приємні емоції. Те, що сталося в середу, — саме той момент, коли все накопичене неможливо було тримати всередині. На жаль, у цей час у країні не було нашого лідера, яка могла б це пригасити. Я з лідером літав до Страсбурга, й про те, що в парламенті почали вирувати пристрасті, Юлія Володимирівна дізналася по телефону. Якою була її реакція? Реакція була, скажімо так, аж ніяк не позитивною, оскільки емоції все ж таки слід тримати в собі. Ми, до речі, навіть скасували зустрічі, щоб раніше повернутися до України й зняти ту хвилю, що почала накривати демократів. Разом із тим, з огляду на старт конституційного процесу, я думаю, Верховна Рада нинішнього скликання не протримається весь відведений термін. На мій погляд, ті зміни до Конституції, що будуть затверджені в парламенті, приведуть до переобрання ВР за новими правилами. Але якщо скласти рейтинг, хто достроково може піти у відставку, я думаю, що на першому місці Президент, на другому — Кабінет Міністрів і лише на третій сходинці — парламент. Коли Рада нинішнього скликання припинить діяльність? Наступного року, коли вже набере чинності нова Конституція.

Наталія РОМАШОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: