Відеоблог Медведєва до дня політв’язнів — у поєднанні з іншими «сигналами», які так любить розсилати у віртуальний простір президент Росії — не залишився без відповіді. У групи громадян, «змучених нарзаном», породив чергові безглузді мрії — про новий виток десталінізації. Що ж це за штука могла би бути?
ГРАЄМО СТАЛІНИМ
Коли говорять про десталінізацію, треба чітко розрізняти обгортку й цукерку.
Обгортка — приголомшуюче відкриття того, якою «бякою» виявився Й.В. Сталін, і повідомлення про те, що людей мучити й вбивати взагалі не треба.
Цукерка — рішення абсолютно реальних ПОЛІТИЧНИХ, аж ніяк не історико-моральних задач.
Причому зрозуміло, що обгортка призначена одним, а цукерка — в основному зовсім іншим (правда, частина цукерки й першим перепадає).
Безумовно, іронія тут безглузда — «обгортка» також має значення. У «простих сталіністів» викликає скрегіт зубів, а нормальним людям, зрозуміло, приємно, коли влада вголос говорить, що все ж таки 2+2=4. Принаймні, зворотні твердження про «ефективного менеджера» викликають у цих груп громадян зворотні почуття.
Але просто треба пам’ятати, що така вже традиція в нашій країні — «десталінізації» проводяться керівництвом аж ніяк не заради морального відпочинку громадян, а заради цілком матеріальних інтересів керівництва.
«Десталінізація», як відомо, пройшла два етапи — хрущовський і горбачовський. Зараз сперечаються: чи буде третій, медведєвський етап.
Треба сказати, що обидва рази ця кампанія не принесла щастя організаторам — обох (і тільки їх з числа всіх царів за останні півстоліття) скинули. І правда, чи може чорт ворожить батькові вусатому, мстить за нього?..
Проте, надамо містику фахівцям і звернемося до фактів.
ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ-1. БЕЗПЕКА
До моменту, коли Сталін помер, АБСОЛЮТНИЙ МАРАЗМ його політики був очевидним для ВСІХ. Останні конвульсії терору мали вже не політичне, а чисто медичне значення. Це й мало бути «справою лікарів» — яких, на жаль, параноїк до себе не підпускав.
Як тільки наступив летальний кінець — прийшло МИТТЄВЕ одужання суспільства. Терор, що не мав ЖОДНОЇ об’єктивної причини, що всім заважав і нікому не був потрібний, відразу ж припинився. Лікарів випустили, страх розціпив щелепи, причому Система і не здригнулася.
Але потрібна була якась гарантія, якась «сухаревська конвенція» для номенклатури. Людям набридло засинати о третій годині та з кошмарами під подушкою.
Отже, цією сухаревською конвенцією стала «доповідь Хрущова». Написаний, як відомо, Поспєловим, він був «по складах», тобто елементарно безграмотно, прочитаний М.С. на XX з’їзді. Якщо відкинути хрущовські хамські експромти й залишити суть, то перед нами — середньо-недорікуватий текст, який чітко дає зрозуміти номенклатурі, що більше репресій не буде.
Таким чином, перше «викриття» переслідувало зовсім не історичні, а найважливіші політичні цілі.
Було де-факто покінчено з масовим терором. Не тільки відносно начальства, але — куди подінешся — і відносно «радянських людей»!
Було не просто мовчки покінчено, але для гарантії і вголос оголошено, що терор був, але більше його не буде.
Були превентивно обмежені можливості органу терору: МДБ (назва, що змінилася на КДБ) із самовладної організації, що підпорядковувалась особисто Вождю, перетворилося на організацію, яка підпорядковується Президії ЦК КПРС і навіть частково відділу адміністративних органів ЦК. При цьому змінилася не тільки анатомія, але й функції «органів»: замість масового (а то й тотального) терору вони стали займатися розшуком (провокаціями), залякуванням і вибірковими репресіями. На місці катів і карателів виникла власне таємна політична поліція. Різниця — величезна.
Нарешті, було ліквідовано «культ особистості», тобто власне Самодержавство Тирана. Настало «колективне керівництво» — змішана, самодержавно-олігархічна форма правління.
Я нагадую шкільні ази, щоб підкреслити головне: З ПРАКТИЧНИМ СТАЛІНІЗМОМ БУЛО ПОКІНЧЕНО.
Ті, хто говорять (а хто не говорить?) про половинчатість, недостатність та ін. «викриття сталінізму», не розуміють цього.
Сталінізм — ТЕРОРИСТИЧНА ДИКТАТУРА ТИРАНА, що прямо спирався на каральні органи — закінчився.
Закінчився не завдяки чиїмсь вольовим зусиллям.
Нічого подібного!
Сталінізм помер так само ПРИРОДНО, як сам Сталін: він давно вже був НІКОМУ НЕ ПОТРІБЕН, тільки всім заважав. Сталінізм існував тільки у фізичному вигляді Сталіна. Носій помер — ноша звалилася на землю. Ця гілка суха, як рука Вождя, легко відламалася від стовбура Вертикалі й безшумно впала в кремлівський двір. Такий соціально-політичний факт і було зафіксовано в «доповіді Хрущова» та інших папірцях.
Отже, перше «викриття» відбулося.
І сталінізму НЕ СТАЛО.
Що ж залишилося?
Все залишилося. Радянська влада мінус особиста тиранічно-терористична диктатура. Залишилося те, що на той момент (1950-і роки) цілком відповідало інтересам еліти і самосвідомості суспільства.
ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ-2. ВЛАСНІСТЬ
Друге «викриття сталінізму» почалося в кінці 80-х. Почалося також з моральних оцінок, історичних суперечок із якоюсь дебільною «Ніною Андрієвою» та інших фарсів.
Але мета була, зрозуміло, не етично-естетична й не соціокультурна, а суто ПОЛІТИЧНА.
Цього разу згнив уже СТОВП ВЕРТИКАЛІ. Прийшов час його валити. І перші удари було зручно робити зі звичного боку.
Мова йшла про: монополії КПРС на владу; про ідеологію «марксизму-ленінізму»; а головне — про барахло дорогої тітоньки КПРС. Непотрібу нагромадилось за 70 років багато, і дорогі племінники слиною капали, як розділити хотіли. А для цього стару лихварку треба було сокирою гласності й свободи, з антисталінським замахом — та по голові! По голові її!
«Викриття сталінізму» цього разу вже не мало відношення до самого сталінізму: до 80-х років він ПОЛІТИЧНО (а тим більше організаційно) давно був мертвий, правда, ще ідеологічно підвонював на задньому дворі. «Під виглядом» сталінізму знищувалася загальна основа радянської Системи, що виникла до Сталіна й пережила Сталіна і сталінізм.
Що ж залишилося після цього?
Цікаве питання...
Про тиранічно-терористичну диктатуру смішно згадувати.
Політична диктатура Партії?
Державна власність?
Закрита країна?
Що ж — за що не візьмешся, нічого немає...
«А» впало, «Бе» пропало, що залишилося?
ВЕРТИКАЛЬ.
Залишився ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП російської авторитарної влади.
Сама матриця, колишня, звичайно, за століття до Леніна, до Сталіна, яка благополучно пережила й антисталінську «десталінізацію-1», і антиленінську «десталінізацію-2».
Універсальні принципи Держави Російської.
Православ’я-Самодержавство-Народність.
Адміністративна система, якій підпорядковується ринок, створює «владовласність». НОМЕНКЛАТУРНИЙ принцип побудови еліт. Відчуження влади від покірного «населення». Принципове заперечення гуманізму відносно підданих-бидла. Поліцейське свавілля — замість «закону». Мілітаризм — хоч би віртуальний. Антизахідна ідеологія. Відкрита країна — але з галюцинаціями «оборонної свідомості», «закритої країни». Сувора унітарна за формою держава, а всередині — феодальна вольниця...
Інваріанті... Те, що не змінюється — що б навкруги ні мінялося. Те, на чому стояла й стоїть російська Влада-Земля. Те, завдяки чому відбулося, розвинулося, розширилося, згнило, звалилося, повстало з праху, знову згнило-звалилося, знову повстало, зайшло в глухий кут і продовжує існувати ця Держава.
ТАКА Держава? Чи просто БУДЬ-ЯКА Російська Держава?
Те, без чого — на думку лібералів — Росія «вспрянет ото сна». Те, без чого — на думку охоронців — Росії просто не буде, розпадеться, втратить свою цивілізацію та ін.
Я не буду вдаватися у погану нескінченність цих безглуздо-безпощадних суперечок. За 1000 років існування і за 200 років рефлексії не вирішили — а я вирішу! Гаразд, вирішу — але промовчу, щоб у колег хліб не віднімати...
Отже опустимо «вирішення суперечки», але зафіксуємо лише, що відносно цих питань ТРИВАЄ СУПЕРЕЧКА. Тобто тема — ЖИВА.
ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ-3?
То що ж тут... викривати?!
Ще разок.
Коли «викрили» батька вусатого — він вже помер, з усією своєю параноєю. Треба було поховати труп у ідеологічній землі — чому б не викрити, якщо всі згодні?
Коли вдруге «викривали сталінізм», цілилися у Радянську систему, яка вже тихо вмирала. Знову треба було розчленувати труп, розділити спадщину, віддати шматочки трупа землі. Чому б не викрити — коли всі згодні?
Але зараз справа ЗОВСІМ ІНША!
Вертикаль жива (хоча не така вже й здорова).
Валити її? Хто валити стане? Їжаки з їжихами?
Еліти, зрозуміло, розгублені — але аж ніяк не готові перекидати Вертикаль. ВИГОДИ ДЛЯ СЕБЕ НЕ БАЧАТЬ! Вертикаль — не нафтові свердловини, її уламки не приватизуєш! Навпаки, як би без неї не втратити те, що награбовано непосильною працею...
У 1950-і роки еліти боролися за безпеку, у 80—90-і — за власність. За що їм боротися в 2000-і? За нанотехнології?
Отже ПОЛІТИЧНЕ значення у Великій Ідеологічній кампанії сьогодні — відсутнє.
Але «викриття сталінізму» є лише пристойне ПРИКРИТТЯ для початку таких кампаній, для «розв’язання питань». Коли питання реально ВИРІШЕНІ, про це оголошують — за традицією — через «викриття сталінізму».
Ну, а якщо питання аж ніяк не вирішені, то й «оголошувати» немає про що.
Що ж залишається?
Розмова про РЕАЛЬНИЙ сталінізм не як «відмазка» і привід, а як реальний зміст?
«Чиста історія»? Не «для конспірації», а «насправді»? Сенсаційне повідомлення, що людей їсти, знаєте, це не добре, і що Сталін був серійним вбивцею і садистом?
Ні. Думаю, що такого роду історичні знахідки не опиняться в центрі уваги влади.
А більше їм сказати цього разу — НЕМАЄ ЧОГО.
Що РЕАЛЬНО треба РОБИТИ, вони й гадки не мають.
«Про що неможливо говорити, про те потрібно мовчати».
Мораль: третьої «десталінізації» не буде.
