Cьогодні для нафтопроводу Одеса — Броди настає момент істини. Із Вашингтона, де відбувалися засідання робочої групи Україна — США з питань створення Євроазійський нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), повертається віце-прем’єр із питань ПЕК і промисловості Андрій Клюєв і потрапляє, як то кажуть, з корабля на бал. Цього ж дня уряд України має намір прийняти довгоочікуване рішення щодо напрямку роботи нафтопроводу. Одночасно воно таким чином визначить і долю ЄАНТК, для якого український нафтопровід є ключовою ланкою і в якому надзвичайно зацікавлений Європейський Союз. Адже для нього це проект, який значною мірою визначає енергетичну безпеку континенту.
Проте визначальним чином на рішення українського уряду, очевидно, вплине вміст американського портфеля Клюєва. Нагадаємо, що попередній, грудневий раунд українсько-американських переговорів щодо «коридорного» питання не дав результатів, хоча до омріяних домовленостей залишався буквально крок. Якщо відтворити сповнену умовностей мову дипломатів газетним стилем, то американське резюме грудня було таким: ми вам даємо безліч нафти та гарантуємо її поставки протягом десяти років, а ви торгуєтеся через якісь дрібниці (схоже, йшлося вже про тариф на транспортування нафти). Завдання Клюєва, який прилетів до Вашингтона з Баку і, не виключено, здобув там підтримку, полягало в тому, щоб проявити свій досвід переговорника та залагодити розбіжності.
Тим часом у Києві не вщухали суперечки навколо висновків консалтингової компанії Energy Solutions, яка досліджувала дев’ять варіантів використання нафтопроводу Одеса — Броди, уперше офіційно оприлюднених міністром палива й енергетики Сергієм Єрміловим. У викладі міністра висновки американського радника ставлять на перше місце «варіант комплексного використання нафтопроводу Одеса — Броди». Отже американські експерти, всупереч попереднім витокам із зацікавлених «джерел», що швидше за все виходять від НАК «Нафтогаз України», схвалили аверс, тобто транспортування нафти з Одеси до Бродів, а далі (у короткостроковій перспективі, до завершення будівництва нафтопроводу до польських Плоцька і Гданська) — залізничним транспортом до Польщі. При цьому, очевидно, збережеться і можливість транспортування нафти Придніпровським магістральним нафтопроводом до порту «Південний». «Це (аверс. — Авт.) — найефективніший і найпривабливіший варіант», — повідомив С. Єрмілов. Він також зазначив, що Energy Solutions оголосила і висновок щодо реверсного варіанту використання нафтопроводу. «Але він не на першому місці», — уточнив міністр.
У середу і четвер на міністра обрушився вал чорного піару. Прес-служба ВАТ «Укртранснафта», за деякими даними керована безпосередньо із прес-центру «Нафтогазу», без санкції свого керівництва, але від імені компанії поширила заяву, в якій назвала повідомлення Єрмілова фальсифікацією суті висновків Energy Solutions. Крім того, в цьому «документі» висловлюється стурбованість інформацією про спроби адміністративного тиску на Energy Solutions з метою змінити її висновок і спростовується заява міністра палива й енергетики Сергія Єрмілова, який повідомив, що Energy Solutions назвала найбільш економічно привабливим способом використання нафтопроводу транспортування в напрямі Бродiв як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Одночасно цікаву заяву зробила компанія «ТНК- ВР», відома своєю прихильністю до реверсного варіанта нафтопроводу Одеса — Броди. Цього разу вона оголосила, що у разі створення консорціуму для реалізації проекту з добудування цього нафтопроводу до Плоцька (Польща) готова розглянути питання про участь у ньому як інвестор. При цьому президент Торгового дому «ТНК- Україна», Олександр Городецький зазначив, що на його думку, протягом найближчих трьох років, поки створюватиметься консорціум, Україна могла б використати нафтопровід Одеса — Броди в реверсному режимі для прокачування російської нафти. «Дотримання рекомендацій американських експертів, — упевнений Городецький, — дає Кабінету Міністрів можливість піти найвигіднішим для України шляхом, забезпечивши стабільні грошові надходження від прокачування російської нафти протягом найближчих трьох років, створюючи тим часом міжнародний консорціум».
Якщо ж говорити про суть справи, то вона має такий вигляд. Економічний аналіз варіантів використання нафтопроводу, зроблений Energy Solutions (Пітер Камерон, Джефф Ейр, Енерджі Маркетс), виходить із того, що свої переваги та недоліки має як аверс, так і реверс. Разом із тим матеріали дослідження, з яким кореспондент «Дня» мав можливість ознайомитися, явно підтверджують правоту Єрмілова, який визначив аверс як маршрут №1. Наприклад, експерти дають порівняльний аналіз конкурентних тарифів. Із нього випливає, що різниця в тарифах на поставку нафти у Кралупи між нафтопроводом і танкером становить $1,2 на тонні на користь труби, у Вохбург/Інгольштадт — $3,2, у Карлсруе — $7,7. Це робить танкери просто непотрібними для значної частини європейських споживачів нафти.
Прихильники реверсу пред’являють висновки американських експертів про те, що пропозиція ТНК про реверс забезпечує позитивний чистий грошовий результат протягом трьох років у розмірі $35 млн. Але при цьому вони умовчують, що одночасно (і про це також йдеться у висновках Energy Solutions) українські залізниці втратять $90 мільйонів — лише за один рік.
Порівняльний аналіз не випустив з уваги проблему проток Босфор і Дарданелли, де недавно ще більше посилені умови проходу танкерів. Це збіглося з негодою і викликало небувалі затори, наочно продемонструвавши світові, наскільки це місце є вузьким і небезпечним. Тут у аверсного напрямку українського нафтопроводу, який по суті й задумували як альтернативу протокам, — явна перевага. Але при цьому експерти Energy Solutions не враховували і ще одну обставину. Як відомо, значна частина зовнішньоторговельного обігу України також припадає на протоки, оскільки це єдиний вихід для нашої країни до Атлантики. «Забиваючи» цей шлях танкерами, яким тут надається право першочергового проходу, ми створюємо таким чином додаткові перешкоди для власних товарів, уповільнюємо рух зовнішньоторговельних товарно-грошових потоків. Збитки від цього для країни підраховано не було. Водночас експерти звернули увагу українського уряду на те, що у разі затвердження реверсного варіанта, «необхідно пам’ятати про конкуруючі нафтопроводи». І справді, в цьому разі, як стверджують також і експерти «Дня», конкурентні переваги завершеного будівництвом українського нафтопроводу можуть бути втрачені.
Кажучи про якісь прибутки, лобісти реверсу, як правило, умовчують про реальні можливості російської сторони надати декларовані для прокачування обсяги нафти. Почнемо з того, що минулого року через 52-кілометрову ділянку нафтопроводу і порт «Південний» було відвантажено не 4 мільйони тонн нафти, як передбачалося, а вдвічі менше. Судячи з контрактів, укладених на цей рік, ситуація не повинна змінитися. Звідки ж візьмуться обіцяні ТНК-ВР дев’ять мільйонів тонн? Крім того, існують дані російських джерел і про те, що ділянка нафтопроводу «Дружба» — Унеча — Мозир, якою, згідно з реверсним сценарієм, нафта повинна надходити у Броди, завантажена на 98%. Це дозволяє провести нею додатково не більше 1,5—1,6 млн. тонн, але аж ніяк не дев’ять. Тим часом у «реверсних» умовах, які ТНК-ВР пропонувала українському уряду, «випадково» забули відомий принцип «транспортуй-або-плати», використовуваний зазвичай у світовій торгівлі нафтою за допомогою нафтопроводів. Ми не беремося стверджувати, що це зроблено навмисно. Але якщо ставити мету не допустити до Європи конкурентну каспійську нафту, то в цьому разі можна легко прикрити український нафтотранспортний коридор як такий. Цієї ж мети можна досягти, просто оголосивши про реверс нафтопроводу. У цьому разі він одразу стане непотрібним і втратить підтримку Європейського Союзу. Відвернеться від цього проекту і Польща. Ось такі «ввідні» для українського уряду.
Таблиці та графік iз матеріалів Energy Solutions. Верхня крива графіка чітко показує перспективи грошових потоків при роботі нафтопроводу Одеса—Броди в напрямку Європи (на Вільгельмсхафен)
