Але через три години після першого голосування голова Верховної Ради поставив на розгляд питання про звільнення Олександра Бондаря вдруге. «За» проголосувало 239 депутатів, голова Фонду пішов у відставку, хоч точно про це можна буде сказати через деякий час. Згідно із законодавством, повторне голосування було можливим лише на основі повторного подання Президента. Так було, наприклад, коли парламентська більшість відправляла у відставку Володимира Стельмаха з посади голови НБУ. Теоретично не виключено, що повторне подання було навіть оперативно підготовлене, але повну процедуру винесення документа на голосування було б явно проігноровано. Зневага до правил прийняття рішень — процедури — уже стала парламентською звичкою. Успіх Михайла Чечетова був змазаний сумнівними обставинами голосування. Хоч за нього в результаті проголосувало 260 депутатів. Тобто і деякі представники опозиції. Остання напевно спробує сповна використати непереконливість ситуації, щоб роздути гучний скандал. Депутат Сергій Соболєв, член блоку «Наша Україна», вже заявив, що збирається оспорювати законність звільнення Бондаря. Він уже ініціював розслідування з цього приводу з боку парламентського комітету з питань регламенту та етики. Спікер Ради Володимир Литвин тим часом упевнений у своїй правоті, і вже побажав Михайлу Чечетову виконати все те, що він пообіцяв парламенту. Варто відзначити, що виходячи зі специфіки питання — продаж держмайна, — побажання виглядало двозначно. Адже ніхто не поручиться, що депутатам в обмін на підтримку було дано і непублічні обіцянки.
І все ж, якщо оцінювати наслідки вчорашніх подій для ФДМ більш глобально, то в них бачиться більше позитиву, чим негативу. Фонд нарешті провів масштабні консультації з усіма вітчизняними великими покупцями державного майна. Адже, по суті, залежно від структури великого українського капіталу і сформувався нинішній розподіл Верховної Ради на фракції і групи. Михайло Чечетов під час консультацій з депутатами відносно своєї кандидатури напевно зібрав безцінну інформацію про коло інтересів тієї чи іншої політико-фінансової групи. «Якби я сказав, що фракції не пропонували, щоб Фонд зробив поступки щодо певних об’єктів за згоду на мою кандидатуру натомість, я б збрехав», — відверто заявив він учора.
Напередодні голосування майже на всіх центральних телеканалах вийшли тенденційні матеріали на користь кандидатури Михайла Чечетова, що вказує на цілком усвідомлену підтримку нового голови Фонду з боку великих покупців власності. Тобто йшлося не просто про підтримку президентської ініціативи, але й лобіювання певних інтересів. До чого вони зводяться, країна, очевидно, дізнається найближчим часом.
Тим часом, за словами Михайла Чечетова, під час попередніх консультацій з опозиційними фракціями він також не відчув різкого неприйняття. На його погляд, намічений у відносинах холодок має виключно політичний підтекст. Іншими словами, особисто до Чечетова і ФДМ опозиціонери нічого не мають. Хоч коли новий голова Фонду представлятиме Програму приватизації на 2003—2008 роки, напевно йому пригадають сумнівну легітимність при призначенні на посаду. Утiм, по Чечетову голосували лише один раз. Директор Інституту приватизації Олександр Рябченко зізнався, що зразу був упевнений у звільненні Олександра Бондаря з поста голови ФДМ, оскільки навіть якби парламент не дав на це згоди, його все одно потрібно звільнити за власним бажанням, згідно з Кодексом законів про працю.
Депутат Катерина Семенюк (голова контрольної комісії з приватизації), яка входить до фракції соціалістів, позицію опозиційних сил пояснила просто. За її словами, «четвірка» НУ, СПУ, БЮТ і КПУ на нинішньому етапі не бачить особливої різниці між Бондарем і Чечетовим. Тому опозиціонери поки збиралися зайняти вичікувальну позицію і поспостерігати за діями парламентської більшості. А поспостерігати справді було за чим.
Поведінка Олександра Бондаря і Михайла Чечетова протягом трьох годин між двома голосуваннями заслуговує на окрему увагу. Чечетов не показував розчарування і заявив, що збереження для Фонду двох фахівців, це добре. А ось Олександр Бондар устиг закликати Президента визначити, чи працюватиме він і надалі у ФДМ. Кабміну і парламенту він також порекомендував прийняти з цього приводу консолідоване рішення. Телефон урядового зв’язку («сотка») жодного разу не задзвонив у кабінеті Олександра Бондаря за останній місяць, і щоб продовжити роботу, голові ФДМ (тепер уже начебто колишньому), варто було забезпечити собі примирення з урядом. Цікаво також, що після ранкового голосування Бондар заявив, що не має наміру повертатися з відпустки, і збирається зберегти повноваження з прийняття кардинальних рішень за Чечетовим.
Подальший розвиток сюжету в цьому кадровому детективі передбачити практично неможливо. Очевидно, не виключені спроби анулювати рішення про звільнення Бондаря. Але у зв’язку з тим, що питання не є вкрай принциповим навіть для антипрезидентських фракцій, ці спроби навряд чи увінчаються успіхом. Проте, ситуація навколо фігури голови Фонду може загострюватися, коли в приватизації можуть проявлятися ознаки «платежу» за політпослуги у майбутній передвиборній кампанії.
Найближчим часом розпочнуться торги стосовно посади першого заступника голови ФДМ, яку звільняє Чечетов. З чуток, з однією з фракцій попередня домовленість з цього приводу вже є, але як на це відреагує Президент, ще питання. У Фонді дуже побоюються, що цю посаду обійме політик, який відверто представляє інтереси однієї з політико- фінансових груп. Це може серйозно дестабілізувати роботу ФДМ.
Відомо, що Олександр Бондар не проти залишитися працювати у Фонді на посаді заступника. Кажуть, що саму посаду можуть просто ввести указом Президента. Йдеться про заступника, відповідального за співпрацю з парламентом. «Працювати з депутатами я люблю. Багато спілкування, менше відповідальності», — жартує Бондар. Насправді йдеться про серйозний фронт роботи, оскільки не виключено, що стосовно кожного великого об’єкта, який виставляється на приватизацію, прийматиметься окремий закон.
Зусилля Олександра Бондаря напевно згодяться і при лобіюванні нової Програми приватизації. Якщо він представлятиме її в парі з Чечетовим, напевно, це знизить політичні ризики, що виникли після вчорашнього конфузу. Значних перестановок у керівництві ФДМ чекати не варто, принаймні, це обіцяв Михайло Чечетов до вчорашнього дня. Так що всі зміни, які можуть статися у Фонді і приватизації загалом, можуть бути пов’язані лише з тими закритими політичними консультаціями, які проводить новий керівник ФДМ в останні десять днів. Покупці призначили продавця, і чекають, що він не стане грати тільки на одному боці.
