Президента в Криму давно чекали, але Віктор Андрійович, швидше за все, любить Крим не так сильно, як його попередник Леонід Данилович, а тому не їздить в Автономію без особливої потреби. Зі всього видно, що Президенту більше по душі Карпати, а можливо, йому просто неприємно згадувати, як за ним у Криму шпигували під час виборчої кампанії. Віктор Ющенко вже кілька разів відкладав цю поїздку, але тепер потреба особисто розрулити справи в Автономії переросла в необхідність.
По-перше, суспільно-політична ситуація в Кримський Автономії постійно ускладнюється, незважаючи на те, що рік тому РНБО України детально розглянула кримські справи й ухвалила детальне рішення, але воно ситуацію практично не змінило — самозахватів земель стало ще більше, до депортованих приєдналися місцеві жителі, вимоги кримських татар стали ще жорсткішими. Регулярно непокоять як кримську спільноту, так, очевидно, і Київ, також проблеми міжконфесійних відносин, жорсткі суперечки про місця будівництва храмів, на які претендують одночасно й християни, і мусульмани. Загострюються проблеми в освіті, усе жорсткіше стають мовні протиріччя, і цей перелік можна продовжувати й продовжувати. Можна навіть сказати, що в багатьох питаннях Крим став просто відвертим опонентом Президента. Дійшло до того, що глава держави попросив Верховну Раду Автономії укласти угоду з представниками кримськотатарського народу про розв'язання актуальних проблем репатріації та інтеграції їх в український соціум, але в Криму робити це навідріз відмовилися. Віце-спікер ВР Автономії Сергій Цеков заявив, що робити цього не потрібно через кілька причин: по-перше, якщо підписувати угоду з кримськими татарами, то тоді для рівності треба підписувати й з іншими національними громадами, інакше вони образяться. По-друге, не можна з правової точки зору визначити хто має право виступати від імені всього народу або всієї національної громади, а з меджлісом у кримської влади давні ворожі відносини, тут із трибуни часто називають його й підпільним, і незаконним, і навіть злочинним органом, і давно стверджують, що меджліс не має права представляти весь кримськотатарський народ.
Опозиційність Криму останнім часом різко підкреслила цілеспрямована кадрова політика Верховної Ради, направлена на заміну всіх людей, призначених у «помаранчевий» період його історії. У Криму просто пригадали, як сам Президент Віктор Ющенко під час попередньої поїздки по Криму відразу після виборів енергійно наполіг на заміні без розбору всіх «біло-синіх», і тепер просто вирішили «відіграти назад». Не таємниця, що саме за вимогою глави парламенту Анатолія Гриценка, якого свого часу після виборів зняли з посади голови адміністрації Ленінського району, Віктор Ющенко вимушений був свого представника Геннадія Москаля перевести на іншу роботу. Після цього активісти Партії регіонів домоглися заміни кримського начальника міліції на представника з Донецького регіону, ним уперше в історії Автономії став полковник з Макіївки Анатолій Могильов. Генерала міліції Володимира Хоменка, як і Геннадія Москаля, перевели на роботу в СБУ. Услід за цим у Києві настійно запропонували піти й кримському прокурору Віктору Шемчуку, а коли той відмовився, здійснили перевірений хід — Печерський районний суд Києва поновив на цій посаді колишнього донецького представника Володимира Гальцова. Що було робити Президенту, щоб остаточно не втратити свого впливу на автономію? Він тримав інтригу кілька місяців, а потім з майже десятка претендентів призначив саме Віктора Шемчука на посаду представника Президента, сподіваючись, що прокурор, який більше за всіх інших своїх колег опротестовував сумнівні рішення парламенту та уряду автономії, стане гідною заміною Геннадію Москалю. З іншого боку, на день раніше в Криму побував мер Москви Юрій Лужков, який заявив, що планує вкласти в розвиток Ялтинського регіону до 0 мільйонів, а в розвиток Східного Криму, тобто Ленінського району та всієї Прикерченської зони — ,5 — 2 мільярди, а також знову пригадав про давній проект побудувати міст через Керченську протоку як обов’язковий компонент цього грандіозного проекту. Юрій Михайлович, вірний своїй звичці, знову назвав Севастополь російським містом і не без єхидства натякнув, що бюджет Москви становить мільярдів, і, мовляв, «можете порівняти це з бюджетом України», давши ясно зрозуміти, з ким, на його думку, Криму варто більше товаришувати. Ну як тут не примчатися в Крим Президенту України? Він навіть всупереч попереднім розрахункам відмінив, на відміну від Лужкова, заплановану поїздку в Севастополь і вирішив весь день напередодні свого дня народження присвятити тільки автономії.
У Сімферополі Віктор Ющенко насамперед представив активу Криму Віктора Шемчука вже в ролі представника Президента та сказав, що вважає і себе, і свого представника «стабілізуючою силою, яка формує основи національної єдності». Віктор Шемчук, якого учасники наради зустріли на новій посаді оплесками, зазначив, що за десять років роботи в Криму вважає себе вже кримчанином, а тому вбачає свій обов’язок працювати, передусім, задля консолідації кримського суспільства, забезпечення верховенства права та інтересів кримчан.
Президент провів у Сімферополі також нараду адміністративно-господарського активу Криму. У доповіді з приводу ситуації в автономії голова кримського уряду Віктор Плакіда зосередив свою увагу на досягненнях автономії. Рада міністрів вважає успішним курортний сезон. Кримчани задоволені тим, що на півострові підвищилася народжуваність, що збільшується кількість шкіл з українською, кримськотатарською та іншими мовами. Він запросив Президента взяти під свій патронат фестиваль культур Криму в унікальному історичному місці — родовому гнізді кримських караїмів, печерному місті Джуфт-калє. Голова уряду назвав гострим проблему розподілу землі в Криму і наголосив, що землі на півострові, однак, вистачить для всіх. Він зауважив, що в Криму багато робиться для того, щоб розв’язати цю проблему, — триває інвентаризація землі, складається кадастр, реєстр власників земельних ділянок.
Однак подальша розмова виявилася, ймовірно, більш складною і менш приємною, ніж очікував Президент. Член президії ВР Криму Світлана Савченко, взявши слово першою, просто запропонувала передати будівлю представництва Президента під «Центр здоров’я жінок». Інший кримський депутат — Олег Родівілов — висловив здивування з приводу того, що при Президентові існує «Рада однієї етнічної спільності» — кримських татар, у складі якого досі перебуває і Куртсеїт Абдуллаєв, член меджлісу, засуджений за організацію побиття відвідувачів бару «Коттон», де в той момент, як вважали кримські татари, які напали, переховуються скінхеди, які раніше побили їхнього співвітчизника, коли той проходив вулицею повз бар. На ці виступи одразу ж відреагував народний депутат Рефат Чубаров, який повідомив Президенту, що суд ще має оцінити роль Олега Родівілова в організації відомих безпорядків і зіткнень у Бахчисараї. Він нагадав, що знайти взаєморозуміння в Криму буде дуже важко, тому що частина суспільства просто не хоче цього. А прагне до конфронтації.
Віктор Ющенко, який узяв слово після цього, зазначив, що це результат надмірної політизації кримських проблем. Він наголосив, що люди, які здатні ухвалити рішення про стабілізацію Криму і реалізувати його, «є лише в цьому залі», й ніхто інший не може вирішити цю проблему. Він зауважив, що взаєморозуміння може бути знайдене лише на основі врахування інтересів усього суспільства, на ґрунті загальнонаціональних інтересів, які не терплять спекуляцій, і тому «в політиці перемагає лише правда». Він нагадав, що після відомого засідання РНБО України він доручив створити комісію для доопрацювання проекту закону про відновлення прав колишніх депортованих, і що після його доопрацювання буде вирішене і питання про статус народу в українському суспільстві та про його права. Він зазначив, що в Криму, на його думку, не реалізовано низку ключових рішень, від яких і залежить стабільність. Серед них — недоопрацювання щодо завершення паювання земель, щодо розмежування земель, але головне — відсутність діалогу серед представників кримського суспільства. Віктор Ющенко висловив думку, що сторонам суперечок у кримському суспільстві потрібно зібратися і підписати меморандум про згоду, який і буде тим сигналом для всього світу про те, що Крим — стабільний регіон, і сюди можна їхати, і робити інвестиції, й відпочивати.
Інший кримський депутат В’ячеслав Захаров безпосередньо із залу почав сперечатися з Президентом про те, що російська мова, яка зараз, на його думку, потерпає від утисків, має бути державною в Україні. Віктор Ющенко відповів йому, що в Україні потрібно розділити питання статусу мови і питання використання державної та мов національних меншин. Президент навів як приклад Росію, в якій проживає національностей ще більше, ніж в Україні, проте конституція визначає як державну лише одну російську мову. Водночас закон про мови в Україні, на думку Президента, дає можливість вільного використання і розвитку мов усіх національних груп.
Потім Віктор Ющенко перейшов до висвітлення макроекономічних проблем — удосконалення фіскальної політики, детенізації економіки, залучення інвестицій, однак зал слухав його вже без тієї уваги, яку викликали питання мови і міжнаціональних відносин. Коли Президент завершив висвітлювати цю тему, він надав слово заступнику голови свого Секретаріату Арсенію Яценюку, який зачитав довгий список кримчан, нагороджених Президентом за різні заслуги. Ордена, медалі та свідоцтва про присвоєння почесних звань вручив особисто сам Президент.
Того ж дня глава держави також провів зустріч із ректорами кримських ВНЗ, із керівництвом Верховної Ради і Ради міністрів, виступив у ефірі Чорноморської телерадіокомпанії.
