Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Влада змушує кримських татар вдатися до крайніх заходів

5 грудня, 1997 - 00:00

Майже 90 тисяч кримських татар не зможуть узяти участь у виборах через відсутність у них українського громадянства. Це - більш як половина кримськотатарських виборців. На прохання кореспондента "Дня" ситуацію коментує віце-спікер Верховної Ради Криму Рефат Чубаров, він же заступник голови кримськотатарського Меджлісу.

- Україна зобов'язана виконувати міжнародні правові норми, котрі вона на себе добровільно взяла. У тому числі й Бішкекську угоду, яка передбачає: учасники угоди забезпечують раніше депортованим особам, які повертаються до місць їхнього колишнього проживання, однакові з правами населення, котре постійно там мешкає, політичні, економічні та інші права. І ми намагатимемося всіма засобами змусити нашу державу виконувати міжнародну норму, прийняту нею на себе стосовно депортованих.

- Київ давно знає цю проблему громадянства, але, за винятком несуттєвих дрібниць, нічого в цьому напрямку не зроблено. Якими будуть дії кримських татар?

- Будуть дуже складні і болісні роздуми на тему: як себе поводити і до чого закликати кримських татар. Я припускаю, що розглядатиметься питання про бойкот виборів.

- А як на вас ця послідовність: спочатку включення кримськотатарських лідерів у списки Руху, а потім роздуми про неучасть, про заклик до бойкоту?

- Це стосується тільки виборів до Верховної Ради автономії. Бо я виходжу з того, що навіть при відкрито зухвалому ігноруванні прав кримських татар, які не є громадянами на своїй батьківщині, нам треба всі зусилля прикласти до того, щоб хоча б один трибун перебував в парламенті України. Проте в кінцевому результаті "участь - неучасть" буде вирішувати Курултай.

- Чи передбачаєте ви загострення ситуації та повернення до тих методів боротьби, які свого часу так чи інакше приносили успіх кримськотатарському національному рухові - акції громадянської непокори, жорсткої опозиції до влади тощо

- Можливо. Усе залежатиме від позиції самої держави. Сьогодні вона вже готова обмежувати права кримських татар, досягнуті попередніми роками. Якщо Верховна Рада затвердить закон про ВР АРК і про вибори таким чином, що кількість кримських татар-депутатів буде істотно зменшена, то ми це однозначно сприймемо як початок процесу з обмеження наших політичних прав. Тому в цій ситуації не виключається повернення до тих форм і методів боротьби, які застосовувалися за комуністичного союзного режиму.

- Укотре вже Президент висловився за вибори в Криму за мажоритарною системою, яка виключає навіть теоретично появу у Верховній Раді Криму татарських депутатів. Страх перед лівими виявився сильнішим? І вже не важливо, що кримськотатарський народ був опорою держави в найбільш неспокійному, найважчому, найсвавільнішому регіоні?

- У принципі, кожна влада, новий її склад наступає на ті самі граблі. Бракує глузду враховувати інтереси кримських татар, виходячи з їхньої державної позиції. Пропорційна система в Криму дозволила б знайти баланс усіх інтересів і політичних, і національних, але про це в Києві не думають.

- І грають, по-вашому, з вогнем?

- Я не прихильник лякати владу. Проте серед чинників, котрі нормальна влада повинна враховувати, з погляду державної і навіть власної безпеки, і є кримськотатарський чинник, і його треба враховувати.

Сьогодні переважна більшість українських депутатів не готова розглядати будь-які пропозиції, які враховують наявність кримськотатарського чинника. З трибуни парламенту лунали такі виступи про татар, які інакше, аніж криком юродивого важко назвати... І, на мій погляд, сьогодні не можна ухвалювати жодного закону, пов'язаного з Кримом. Вибори в Криму можна перенести на півроку, але все-таки спробувати з новим парламентом України домовитися про деякі принципові речі. Насамперед, про взаємовідносини Криму з Україною.

- Хочу нагадати ситуацію попереднього Курултаю, коли лише досить серйозними зусиллями вдалося втримати з'їзд від радикалізації, рішень і дій.

- Так. І я визнаю, що великою мірою завдяки мені. І тепер думаю, що прийматиму основний удар. Бо багато в чому справедливо говоритимуть про те, що радикалізація на тому етапі дозволила б більше і краще вирішити багато проблем.

- На тлі останніх подій в Меджлісі - чи зможе втримати в цілому ситуацію Мустафа Джемільов?

- Я прихильник того, щоб кожна нація мала свого харизматичного лідера. Інша справа - лідер повинен на якихось переломних етапах спромагатися бодай коригувати свою поведінку і своє оточення. Я переконаний, що Мустафа Джемільов, докорінно оновивши свою команду, зміцнить своє лідерство. Бо тільки це в даній важкій ситуації може врятувати кримських татар. А що стосується лідера, єдиного для всієї нації, то є приклад нашої держави. Саме відсутність політичного лідера - одна з причин нездатності суспільства консолідуватися і навіть виробити національну ідею з погляду державного розвитку.

Тетяна КОРОБОВА, "День"
Газета: 
Рубрика: