В офісі «Українського форуму» пройшов брифінг щодо розгляду Верховною Радою проекту закону про внесення змін у Конституцію України. Свою думку про конституційний процес висловили голова «Українського форуму», члени Ради Віктор Мусіяка й Михайло Сирота, виконавчий секретар «Форуму» Георгій Крючков і експерт Володимир Фесенко. Практично у всіх виступах прозвучала думка про те, що дострокові парламентські вибори необхідні, однак їх явно недостатньо для виходу з політичної кризи, оскільки джерела нинішнього протистояння — у незавершеності конституційної реформи. Як і коли потрібно коректувати Основний Закон, щоб забезпечити в Україні довгоочікувану політичну стабільність? На запитання «Дня» відповідає голова «Українського форуму» Володимир СЕМИНОЖЕНКО.
— Парламент готується заздалегідь схвалити поправки до Основного Закону. Наскільки це своєчасно?
— Усвідомлення того, що без продовження конституційної реформи українська держава не зможе «працювати», прийшло до наших політиків із великим спізненням. Ще в листопаді минулого року «Український форум» провів перший з цілої серії круглий стіл з оптимізації Конституції. Тоді ми закликали перших осіб країни визначитися з алгоритмом інституційного будівництва, провести експертну оцінку підготовлюваних проектів і, головне, зробити цей процес максимально прозорим і демократичним. Адже українські політичні лідери знають тільки дві крайності — або винести проблему конституційного устрою на референдум, або вирішувати долю Основного Закону за закритими дверми! Що сьогодні, власне, і відбувається.
— Ви противник референдуму щодо Конституції?
— Річ не в чиїйсь суб'єктивній думці — з цього приводу є висновок Конституційного Суду. Спочатку на референдумі повинно бути поставлене запитання про те, чи вважають громадяни в принципі необхідним змінювати Конституцію. І тільки після позитивної відповіді можна винести на всенародне обговорення конкретні варіанти. Крім того, сьогодні дуже великий ризик того, що народна підтримка буде просто використана для проштовхування того варіанта змін, які потрібні тій чи іншій політичній силі. Конституцію в принципі не можна змінювати з революційною квапливістю! Якщо ми повторимо помилки 2004 року, то в підмурок державності знову буде закладена бомба уповільненої дії. Наприклад, деякі політики вже після дострокових виборів почнуть оскаржувати легітимність Верховної Ради, яка ці поправки прийняла.
— Тобто модернізація Конституції — це в будь-якому випадку справа майбутнього?
— Спочатку повинні пройти вибори, потім — бути ініційована загальнонаціональна дискусія щодо завершення конституційної реформи, в якій право голосу потрібно надати не тільки суб'єктам влади, але й громадським організаціям, експертним центрам, провідним політологам. Свій проект змін Конституції найближчим часом запропонує й «Український форум». Іншими словами, із голосуванням поправок поспішати не можна, а роботу над Конституцією, навпаки, не можна відкладати. Ще раз підкреслю: завершити реформу — це завдання вже для нового парламенту, адже конституційний процес за визначенням не може відбуватися в режимі гострої політичної боротьби й тим більше — виборчої кампанії.
— Як, у зв'язку з цим, ви оцінюєте той проект змін, який значиться на завтрашньому порядку денному Верховної Ради?
— У ньому, без сумніву, проглядається намір відтворити баланс між гілками влади, вирішити багато процедурних неточностей, на яких, як ми бачили, можна успішно спекулювати. Наприклад, згідно з проектом, якщо Президент не підписує закон, але й не накладає на нього вето, право підпису «переходить» до голови Верховної Ради. Передбачений в змінах і саморозпуск парламенту конституційною більшістю. Проте проект змін ще досить «сирий». Насамперед, це стосується порядку призначення прем'єра та інших членів Кабінету Міністрів. Нібито Президент уже не повинен вносити в парламент кандидатуру прем'єр-міністра, запропоновану коаліцією. В іншому ж місці говориться, що якщо цю кандидатуру не вносить Президент, то її вносить голова Верховної Ради. Є в законопроекті і відверто суперечливі моменти. Зокрема, Верховна Рада наділяється правом трактувати закон, що автоматично робить непотрібним Конституційний Суд. Із нової Конституції також запропоновано виключити статтю про РНБО. Що це означає? Неконституційність РНБО в її нинішньому статусі чи нелегітимність цього інституту в принципі?
— Виходить, що проект змін націлений переважно на те, щоб забрати в Президента повноваження, що залишилися, і передати їх спікеру?
— Я б не був таким категоричним і сказав би, що проект просто недопрацьований. Разом із тим, загальну тенденцію ви відмітили правильно. Як свідчить «конституційна історія» України, частіше за все Основний Закон виписувався якщо не під конкретні персони, то, напевно, під певну розстановку сил у політикумі. Відповідно, порушення цієї розстановки провокувало бажання змінити Конституцію. Сьогодні конституційний процес знову перетворюється в політтехнологію. Саме тому ми наполягаємо на тому, що внесенню змін повинна передувати розробка загальної концепції вдосконалення Конституції, яка стала б основою політичного й суспільного компромісу. Адже за правилами, які спочатку написані «на користь» однієї із сторін, інші учасники просто відмовляться грати!
