— Новий законопроект з політичної реформи, про який стало відомо наприкінці літніх парламентських канікул, був представлений у ЗМІ як спільна розробка президентської Адміністрації та лівих сил — комуністів і соціалістів. Невдовзi депутати зi СПУ відмежувалися від цього документа, відмовившись ставити свої підписи на його підтримку. У чому причини зміни позиції вашої партії?
— Річ у тім, що в коментарях з самого початку була допущена неточність. Жодного слова з боку керівництва Соцпартії про те, що ми беремо участь у розробці цього законопроекту, не було. Відбувалися консультації на рівні Мороз — Медведчук — Симоненко. У ході консультацій обговорювався варіант змін до Конституції, який був би прийнятним для СПУ. З нашого боку чітко висловлювалася позиція: ми готові підтримати ряд положень за умови врахування наших вимог. Зокрема про проведення реформи місцевого самоврядування, про необхідність обирати президента всенародно, а не в парламенті. Ці речі, наша позиція не були враховані в підсумковому документі. А оскільки вони мають для нас принципове значення, ми вважаємо, що консультації не завершились результатом, який є прийнятним для нашої партії. Умовою підтримки з нашого боку цього законопроекту є включення туди цих статей.
— Тобто решта тез цього документа вас влаштовує?
— Ті його положення, які збігаються з нашими програмними положеннями, наприклад щодо призначення уряду, Генпрокурора, обрання суддів на десять років нас цілком влаштовують.
— Минулої сесії СПУ лобіювала так званий парламентський законопроект, рішуче критикуючи президентський. Однак уже літом ви пішли на консультації з президентською Адміністрацією. Для сили, що сповідує імідж радикальної опозиції, крок досить несподіваний. Що вас на це штовхнуло?
— Бажання провести конституційну реформу. Ми ніколи не відмовлялися від дискусій, консультацій, переговорів, різних форм обговорення цієї проблеми. Для нас є принциповим домогтися створення політичної системи, яка б зробила інститути влади підконтрольними народу. У цих рамках ми готові вести будь-які розмови. Більше того — сьогодні ми вітаємо направлення нового законопроекту до Конституційного Суду. Як відомо, в нас вже є один законопроект, який пройшов експертизу Конституційного Суду — законопроект Мороза-Симоненка, ще один — комісії Верховної Ради — наразі знаходяться там на експертизі. Коли надійдуть висновки на всі ці три документи, можна буде виходити на якесь одне рішення, щодо якого визначатися: голосувати чи не голосувати. Тобто ми, соціалісти, на відміну від наших попередніх позицій, коли обговорювався абсолютно неприйнятний для нас варіант з двопалатним парламентом, який ми рішуче засуджували, сьогодні кажемо: так, цей документ є таким, по якому можна працювати і по якому можна шукати згоду і прийнятне рішення.
— Отже, соціалісти зовсім не проти компромісу з владою?..
— Справа в позиції влади. Якщо влада змінила свою позицію і пристала на наші пропозиції, а зараз саме так виглядає, то ми вважаємо, що це є нашою перемогою. Очевидно, представники влади добре уявляють, якими будуть для них наслідки обрання президентом — із сьогоднішніми повноваженнями — Олександра Мороза. Ми виходили з різних поглядiв, але прийшли до одного: влада не повинна узурпуватися однією людиною, вона має бути демократичною, тоді існуватиме можливість захищати інтереси всіх — і народу, і олігархів. Парламентсько- президентська республіка дає таку можливість.
— Минулого тижня лідер БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що опозиційні фракції підпишуть ще один меморандум про спільні дії по політичній реформі, узгодивши свої позиції щодо останнього законопроекту. В якому форматі та коли це може відбутися?
— Я прибічник того, щоб це відбулося в форматі «четвірки», як було з першим меморандумом. На сьогоднішній день позиції НУ, БЮТ та СПУ збігаються, з комуністами тривають консультації. Якщо ці консультації завершаться успіхом, буде меморандум «чотирьох» № 2.
— Хіба у вас немає розбіжностей стосовно політичної реформи з «Нашою Україною»?
— «Наша Україна» внесла корективи в свої позиції й пристала на проект постанови політради Соцпартії. Тобто вони вважають, що наш варіант може бути варіантом для компромісу.
— У чому полягають розбіжності між вами та комуністами?
— Це строк введення в дію Конституції та спосіб обрання президента України.
— Нещодавно з уст одного з чільних представників блоку Віктора Ющенко «Наша Україна» Юрія Костенка прозвучала заява про те, що принципова домовленість між «Нашою Україною», БЮТ та СПУ щодо висунення єдиного кандидата на президентські вибори є, залишилося лише провести переговори, щоб її конкретизувати. Наскільки це відповідає дійсності?
— Жодним чином не відповідає. Ніяких домовленостей щодо єдиної кандидатури немає. І це ще спірне питання, чи треба висувати єдину кандидатуру. Нам треба діяти так, щоб перемогти на цих виборах. А варіанти перемоги можуть бути різними. Серед них — коли кожен йде окремо, а в результаті всі за одного.
— Шанси на втілення нового законопроекту по політичній реформі експерти оцінюють досить високо, набагато вище, ніж будь- якого з попередніх. Якщо він буде реалізований у нинішній редакції, як діятиме ваша фракція?
— Дії будуть адекватними. Але якщо зараз зберуть навіть 300 підписів, це ще зовсім не означає, що всі ці депутати проголосують, коли прийматиметься рішення. Якщо ж 300 голосів знайдеться — що ж, це серйозна цифра, що тут протиставиш? Ми можемо вдаватися до вуличних акцій, інших форм політичної боротьби, але 300 голосів є 300 голосів. Тобто якщо зміни до Конституції будуть ухвалені в конституційний спосіб, ми приймемо це належним чином.
