До фінального голосування на президентських виборах, яке відбудеться післязавтра, прихильники Віктора Ющенка готуються, наче до штурму рейхстагу. Бій буде тяжким, але переможним — вірять вони. Серед «точок опору» — звернення в Конституційний Суд кількох десятків парламентаріїв iз табору опонента зі скаргою на неконституційність окремих положень підправленого напередодні Закону про вибори, зокрема щодо можливостей голосування на дому. Втім, соратник Віктора Ющенка, народний депутат Юрій Костенко переконаний у безпідставності такої постановки питання.
— Які є підстави сподіватися, що 26 грудня не станеться повторення історії 21 листопада і цей тур буде легітимним та результативними?
— По-перше, ми ухвалили закон, який мінімізує можливості фальсифікації. Однак важливо не лише те, що наведено лад з відкріпними талонами чи голосуваннями на дому. Чимале значення має склад дільничних комісій, який тепер є збалансованим, мінімізація адміністративного ресурсу. Уряд Віктора Януковича у відставці, сам Янукович — у відпустці. Влада нарешті почала займатися тим, чим і повинна під час виборів. Тобто — вирішенням організаційних проблем, а не фальшуванням результатів, як це було 31 жовтня та 21 листопада. Отже, сьогодні можна впевнено говорити, що фальшування не відбудеться в обсягах, які можуть нівелювати волевиявлення громадян.
Але є інша загроза щодо виборів — не юридична, а політична. Я не виключаю, що в команді нашого опонента є прихильники того, щоб зірвати процедуру голосування 26 грудня. Дивно, що від Януковича по багатьох дільничних комісіях немає кандидатур. При цьому в Донецькій та Луганській областях виборців орієнтують не на голосування, а на протидію результатам, які будуть одержані 26 грудня. Там говорять про плани вже 27-28 грудня завезти до Києва потужний «десант», який мав би опротестовувати ті результати, яких ще ніхто не знає.
— До чого можуть привести такі спроби заперечення результатів виборів?
— Юридично — ні до чого, тому що вибори 26 грудня дозволять виявити позицію народу. Крім вищеназваних факторів цьому сприятиме й наявність величезної кількості міжнародних спостерігачів. Але потім можуть бути спровоковані конфлікти, які заважатимуть остаточному підведенню підсумків президентських виборів.
— Прихильники Ющенка збираються протидіяти такому розвиткові подій?
— Подібні плани нівелюються тим, що суспільство знає їхніх авторів. Ми це пережили під час помаранчевої революції. Було дуже багато спроб розв’язати громадянський конфлікт. Але відверте інформування наших прихильників на Майдані, яке ми робили щовечора, дало змогу уникнути критичних ситуацій. Така ж сама робота вестиметься й зараз.
— Що повинен зробити переможець, аби зберегти єдність країни та зняти протистояння, яке нині присутнє не лише в політикумі, але й у суспільстві загалом?
— Якщо Віктор Янукович з командою виходитимуть в першу чергу з інтересів України, а також бачитимуть себе в подальшому політичному житті держави, то одразу ж після оголошення результатів виборів Янукович має вийти до своїх прихильників і сказати, що він визнає перемогу Ющенка та що буде працювати в інтересах України. Принаймні так зробив би я на місці Януковича. Якщо ж ці панове думають, що через так звану карту сепаратизму можна отримати хоч якусь владу, вони глибоко помиляються. Президент Ющенко буде використовувати всі законні, конституційні методи для того, щоб і територіальну цілісність зберегти, і не допустити громадянського конфлікту.
— Під час теледебатів Віктор Янукович як мінімум тричі закликав опонента сісти та домовитися. Віктор Ющенко проігнорував пропозиції. Таке враження, що він зовсім не збирається шукати порозуміння з Януковичем.
— Просто ми відстоюємо іншу форму домовляння політичних сил, аніж та, яку мав на увазі Янукович. Домовлятися треба у парламенті, виходячи з програмно-ідеологічних засад. Наприклад, фракції «Регіони України» ми можемо сказати: ось є програма, з якою переміг Віктор Ющенко. Якщо ви готові підтримувати її, давайте спільними зусиллями формувати нову більшість, новий уряд, нову владу на місцях. Коли ж за стіл сідають лідери та на власний розсуд ділять посади, підприємства чи землі, — така процедура для нас неприйнятна. Цей «дільож» за столом у колі кількох осіб якраз і призвів до того, що виборці почали виходити на вулицю та вимагати прямого народовладдя.
— Кандидат в президенти Віктор Янукович та його прихильники продовжують наполягати на несправедливості нового виборчого закону, згідно з яким інваліди всіх категорій, крім першої, позбавлені права голосувати вдома...
— Позиція Януковича є прикладом пострадянського менталітету. Який полягає в очікуванні, що держава повинна за всіх піклуватися, починаючи з дитячого садочка й закінчуючи пенсією. Демократія будується на іншому принципі: держава кожному дає рівні можливості. А як він ці можливості використає, це вже залежить від його розумових, фізичних здібностей та багатьох інших факторів. Демократія не передбачає ганятися з урною за кожним виборцем. Вона передбачає лише надання права обирати й бути обраним. Як реалізовувати це право — справа індивідуальна.
Візьмiмо той наш виборчий закон, за допомогою якого були здійснені фальшування. Чому 21 листопада майже третина виборців стала командированими, які гасали по всій Україні та голосували по декілька разів? Тепер норми змінені. Ті, хто 26 грудня дійсно буде у відрядженні, має можливість повноцінно скористатися відкріпним талоном — для цього розписана процедура. Але перетворити на день Україну в країну командированих цей закон не дозволяє — це правда. Тепер щодо категорій населення, які не можуть прийти на дільницю. По першій категорії інвалідів питання вирішене. Щодо всіх інших людей, які з тих чи інших причин мають проблеми з пересуванням, місцеві органи влади повинні про них подбати. Можливості є: це ми бачили й 21 листопада, й 31 жовтня. Тоді влада масово організовувала поїздки виборців на дільниці. Тільки тоді вона цих людей чітко орієнтувала: ми вам даємо автобус, а його проплатив кандидат Віктор Янукович. То ви ж знаєте, хто вас везе? А нумо, повторіть тричі — Я- НУ-КО-ВИЧ! А на виборчій дільниці ще й покажіть, що ваш бюлетень «правильно» заповнений — за Януковича. Знаходився і транспорт, і багато чого іншого. А тепер, виходить, усе — права трудящих попираються, у нас нема транспорту, і ми не в змозі забезпечити рівність доступу до волевиявлення. Це все є блуд! Не треба спекулювати на проблемі інвалідів. Дайте цим людям можливість вести повноцінне життя, як це є в більшості європейських країн, і вони самі дістануться дільниць та проголосують. Українська ж влада загнала своїх інвалідів у будинки й лише раз на п’ять років навідується до них зі скринькою, підказуючи при цьому, за кого треба віддати голос. Це — не демократія, це — не піклування про інвалідів, а навпаки, знущання з них.
— За кілька днів після виборів — Новий рік. А нового президента, навіть якщо голосування пройде успішно, скоріше за все, за цей час ще офіційно названо не буде. Хто ж привітає народ зі святом?
— Віктор Ющенко. Він це зробить 27 або 28 грудня, коли в Києві збереться всенародне віче, на якому він і привітає всіх з перемогою демократії та новими перспективами демократичної України.
— А за п’ять хвилин до 12 ночі?
— Я думаю, це вже буде не так важливо. 2005 рік українська громада зустрічатиме не біля телевізорів, а десь на майданах, на вулицях. Бо всі святкуватимуть перемогу. Особисту перемогу та нові особисті перспективи, які кожен отримає в демократичній українській державі.
