В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.
Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.
Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.
Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.
1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?
2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?
3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?
Володимир ПАНЧЕНКО, літературознавець, письменник, доктор філологічних наук:
1. Напередодні Нового року згадується передусім приватне, домашнє. Маленькі дідівські радості: багато спілкувався з онуками, Ганнусею (12 років) і Миланкою (4 роки). Втіха неабияка!
Щодо літературних справ. Вдалося завершити роботу над першим томом «Повісті про Миколу Зерова», працюю над другим. Написав і надрукував декілька статей із циклу «Шевченко зблизька».
Мандрував. Кіровоградщина, Миргород, Диканька, Кам’янець-Подільський, Чернівці...
Час од часу читав публічні лекції у Києві й Кропивницькому. Брав участь у роботі Ініціативної Групи «Перше грудня»...
Дорожу спілкуванням із цікавими людьми.
Радію усьому, що наближує Україну до Європи, зокрема — безвізу. Хотілося б наступного року скористатися ним...
2. Колективний герой року — Український Воїн.
Антигерой — Міхеїл Саакашвілі. Його образ дуже збляк у моїх очах. Прикро.
3. Серед книг, що вийшли в бібліотеці «Дня», мені особливо дорога найперша, «Україна Incognita». Додаткової актуальності набула останніми роками книга «Сила м’якого знака». В ній ідеться про спадок Київської Русі, свого часу «анексований» Росією. Його потрібно освоювати, «обживати», пам’ятаючи, що війна на знищення, яку веде з нами Росія, — це велика битва за ідентичність, за право бути собою. Власне, цій стратегічній меті слугують і всі інші видання «Дня»...