Війна змушує нас визначитися відносно того, яку державу ми хочемо побудувати. Вже майже три роки війна для нас — це жорстокий і прискіпливий екзаменатор, навіть певною мірою час одкровення. Розкручені ідоли стали розчаруванням. Терміни на кшталт «боротьба з корупцією» та «необхідність реформ» вицвіли від відсутності конкретних дій. Проте залишається надія на те, що народ, який зміг у час страшних випробувань мобілізуватися, створивши рухи добровольців і волонтерів, зрештою здатен і до старанної, надскладної роботи з розбудови держави.
Цей рік був 25-ю річницею відновлення Україною незалежності. В Декларації про державний суверенітет, написаній рукою дисидента Левка Лук’яненка, значиться ключова фраза про «тисячолітню традицію державотворення». Експерти «Дня» в черговий раз зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.
Отже, наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2017-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.
1. Які події 2016 року, на вашу думку, вплинули на Україну і світ?
2. Чим рік, що минає, став особливим персонально для вас?
3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?
4. 2016-го наше видання відзначило 20-річчя свого існування. Ви і «День». Які проекти газети за всі ці роки відіграли найбільшу роль для розвитку нашого суспільства?
Галина БАБIЙ, музикознавець, журналіст, ведуча програм Українського радіо, ведуча проекту «Мистецькі історії» (UА: Перший):
1. Я дуже сподіваюся, що історія Надії Савченко змінить, нарешті, романтично-ідолопоклонську філософію українців на філософію впертого і прагматичного трударя. Не творімо собі кумирів. Творімо своє достойне життя. Ніхто, крім нас!
А світ повинні б остаточно протверезити і змінити бомбардування Алеппо.
2. Я нарешті наважилась вести телепрограму. Впродовж 28 років роботи на радіо це була п’ята пропозиція. Більше опиратись не було сенсу.
3. Героєм року, як і в 2014-му, і в 2015-му, вважаю український народ. В особі найкращих представників, які системно і самовіддано втримують країну в статусі незалежної держави. Сукупним антигероєм в країні вважаю прошарок людей, які швидко оговтались в постреволюційній ситуації і уявили себе пожиттєвими переможцями. Їхній метод — підміни, а не зміни в суспільстві. Якщо суспільство буде здатне вирізняти такі сурогатні дії, антигероїв ставатиме все менше.
4. «День» — це частина моїх інформаційних і естетичних потреб. Дякую, що 20 років їх задовольняєте! Найважливішими проектами вважаю книги Бібліотеки «Дня», щорічну фотовиставку, «Маршрут№1». І, безумовно, Літню школу журналістики, яка змінює світогляд молоді лише за один місяць, прищеплює їм відчуття прекрасного і корисного водночас. Люблю «День»! Зі святами!
