ЮРІЙ ЩЕРБАК:
1. Зі знаком «плюс».
У світі:
— удалося запобігти (поки що) розвитку великомасштабного, можливо, ядерного конфлікту на Близькому Сході;
— ухвалення Конгресом США «закону Магнітського».
В Україні:
— результати парламентських виборів, які продемонстрували значне зростання опозиційних настроїв суспільства щодо керівного режиму, проти перетворення України в авторитарну монархію;
— існування незалежних ЗМІ, зокрема газети «День», які протистоять наступу антидержавних, антиукраїнських сил, вступу України до складу нової російської імперії;
— успішне проведення Євро-2012, певне покращення транспортної інфраструктури.
У моєму житті:
— вихід роману «Час великої гри» (видавництво «Ярославів Вал», 2012), що є продовженням книжки «Час смертохристів», 2011;
— подорож до Японії, до зони ядерної аварії на АЕС «Фукусіма» (див. газету «День» за 21 — 22 грудня 2012 р.).
Зі знаком «мінус».
У світі:
— не вдалося подолати фінансово-економічну кризу в Європі і дестабілізацію ситуації в низці країн світу (Сирія, Афганістан, Лівія, Єгипет, Конго, Сомалі);
— зростання небезпеки з боку озброєних психопатів, масові вбивства невинних людей (насамперед у США).
В Україні:
— реалізація спецпроектів із поділу, роз’єднання, розбратання України — ідеться насамперед про так званий мовний закон;
— зміцнення (ілюзорне) режиму особистої влади Януковича, погіршення відносин із країнами ЄС;
— перебування у в’язниці Ю. Тимошенко та Ю. Луценка як жертв політичної помсти керівної верхівки й відсутності мінімальної справедливості в діях судової системи;
— погіршення економічної ситуації як результат непрофесійності уряду, пострадянських адміністративних підходів до економічного життя, відсутності конкуренції та знищення інвестиційної привабливості України;
— запобігання режиму перед брутальним, неоімперським тиском Путіна, неприхованим шантажем щодо вступу України до Митного союзу.
У моєму житті:
— не зробив усього того, що хотів би, не написав (а хотілося) низки статей для «Дня», не прочитав багатьох цікавих книжок — усе поглинула робота над романом.
2. Україна та українці, безперечно, змінилися на краще. На політичній арені з’являється нове покоління українців, які сповідують європейські цінності й розуміють, що феодально-олігархічний режим, наявний у державі, є абсурдом, нонсенсом для європейської країни, в якій назрівають невблаганні зміни, що бурхливо виявляться за 2 — 3 роки.
3. У світі — Ассанж («Вікілікс»), у Європі — королева Єлизавета ІІ, яка 60 років править найдемократичнішою монархією світу, в Україні — Юлія Тимошенко — символ непримиренного опору панівному режиму.
4. Книжка М. Слабошпицького «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші» («Ярославів Вал», 2012) — блискучий за формою і змістом твір, що складається з дев’яти монологів людей, які визначали українське духовне, політичне, літературне відродження ХХ століття. Гірка і правдива книжка про Україну й українців.
5. Острозька академія (Острог, Рівненська область), один із духовних центрів України, де відчуваєш молоду енергію вільного народу, який вірить у своє майбутнє.
6. Зростання опору владі темряви, силам корупції, авторитаризму, антиукраїнізму, беззаконня, спробам повернути країну в мертве радянське минуле. Віра в те, що ідея вільної європейської України переможе!
