Остап КРИВДИК, політолог, активіст: Світ:
1. Плюс — ширше впровадження електромобілів.
Плюс — поширення ідеї щодо виміру достатку людей через «щастя», а не через рівень ВВП.
Мінус — переобрання Обами: ізоляціонізм Америки.
Мінус — економічна криза, що руйнує ЄС.
Мінус — активність антихристиянських сил, за помірної активності християн.
Україна:
Плюс — ЄВРО-2012.
Плюс — проходження до ВР ряду дієвих знакових осіб (Наливайченко, Доній, Медуниця, Чумак, Різаненко).
Плюс — продовження боротьби навколо Гостинного двору.
Плюс — програш представників влади у Києві.
Мінус — парламентські вибори загалом: процедура, кандидування, влада, опозиція (особливо щодо формування списків, але також і щодо висунення кандидатів у нардепи).
Мінус — продовження тюрми для Луценка і Тимошенко.
Мінус — транспортний провал «Хюндаїв».
Мінус — економічна стагнація.
Плюс/мінус — проходження ВО «Свобода» в парламент: одночасно і посилення опозиції. І створення системної противаги владі, потенційне домінування «донецьких навпаки» у опозиції, з подальшим приходом до влади.
Особисто:
Плюс — народження сина.
Плюс — подорожі до Відня і Лондона.
Плюс — початок виходу моїх колонок у Дні.
Мінус — нестабільність ринку праці.
2. З одного боку, стали більш прагматичними, з другого — більш розчарованими. Тренд на еміграцію і на автономне існування наростає. Люди не заробляють більше, ніж хотілося б, посилюється відчай серед найбідніших, люди більш легко погоджуються на насильницькі дії.
3. Ганна Гопко, котра добилася законодавчої заборони куріння у громадських місцях і державних органах. Завдяки їй десятки тисяч людей кинуть курити вже зараз, а ще сотні тисяч — пізніше.
4. John Smith. A Life. By Mark Stuart/Politico’s, 2005. Біографіябританськогополітика, головиЛейбористськоїпартії1992—1994 років, котрийпіслярозгромноїпоразки1979 рокузаклавоснови«новоголейборизму», щопереміг1997 року, ікерувавБританіюдо2010-го. Цікава книжка тим, який довгий шлях пройшла ця сила, щоб відродитися, — через розколи і з’ясування, хто винний, до розробки нової програми і створення команди. Друга особлива річ — сама персона лідера, його зростання в політиці, його взаємодія в команді, його роль інтегратора.
5. Гора Чивчин на українсько-румунському кордоні. Там сильно і спокійно водночас (розраховуйте щонайменше на чотириденний похід і дозвіл від прикордонної служби :) ).
6. Історія Олени Шабуніної, котрій, за допомоги друзів, вдалося повернути собі здоров’я і продовжити власну справу — консультування сімейних пар.
Роман ЯЦІВ, мистецтвознавець, професор, проректор з наукової роботи Львівської академії мистецтв:
1. Зі знаком плюс: Євро-2012, виставка творів Іоанна Георга Пінзеля у Луврі (Париж, Франція), вихід у світ упорядкованих мною двох частин антології української теоретичної думки XX століття «Ідеї, смисли та інтерпретації образотворчого мистецтва» та їхня презентації в Одесі та Львові.
Зі знаком мінус: вибори до українського парламенту, які розчарували низьким рівнем політичної і загальної культури суб’єктів виборчого процесу, збільшення прикладів цинічного ставлення суб’єктів влади (в особі деяких чиновників) та бізнесу до історичної та культурної спадщини українців (фактично в усіх великих містах, зокрема і в центральній частині Львова).
2. Духовно-моральна деградація владних «еліт» в Україні дала імпульс до розбудови якісної альтернативи з боку наразі розрізнених, але тих, що шукають консолідуючого ядра, середовищ «знизу», які вже стають реальними факторами грядущих ціннісних змін. Прикладами цього є масовий характер захисту виборчих прав громадянами в різних регіонах України, прояви високої громадянської свідомості при подоланні руйнівних для державності України деяких нормативних актів Верховної Ради та уряду України, зокрема «мовного закону». 2012 року ще більше відчувалося народження покоління мислячих і духовно здорових українців, на противагу безвідповідальним «нормам» життя і принципам чинної влади.
3. Лариса Івшина — особистість, яка не лише культивує високу громадянську поставу, сповідує принципи класичного імперативу Людини в комплексі духовних і моральних вартостей, а й знаходить конструктивні шляхи розв’язань масштабних громадсько-культурних та інтелектуальних питань у чітких конструктивних формах, з мобілізацією всіх здорових суспільних ресурсів України та її культурно-інтелектуального спадку.
4. «Розум квітів» Моріса Метерлінка — філософський есей видатного письменника-класика, яке своєю проблематикою несподівано «стикується» з багатьма аспектами стану суспільної свідомості в сучасній Україні
5. Бельгійське місто Гент, унікальне збереженим автентичним історичним середовищем, яке відповідально підтримується сучасними мешканцями, а також французький Париж, який варто пізнати заради відчуття масштабів і динаміки культурно-мистецького життя.
6. Захоплюють численні приклади прояву людської гідності, а через неї — справжньої внутрішньої духовної сили багатьох пересічних українців, які відстоюють право бути людьми в різних життєвих (в тому числі — суто побутових) обставинах, не впадаючи у відчай. Таких прикладів чимало щоденно наводять українські мас-медіа.
Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія»:
1. Певно, будь-яка знакова подія має свої плюси й мінуси. Здається, у світі нічого глобального не сталося. Криза «успішно» триває. Барак Обама — знову президент США. Щоправда, кінець світу не відбувся. Хоча до нього деякі люди активно готувалися — навіть бункери понабудовували. Ось одна наша примадонна хвалилася, що поїде зустрічати кінець світу в Москву, де разом із друзями перебуде 21 грудня в елітному бункері. І сміх і гріх.
Україна й цього року підтвердила статус «веселої країни». Розповім одну історію. Є у мене знайомий: народився він на Волині, але в його жилах тече чимало чеської крові. Належить він до так званих волинських чехів. Так ось, за часів незалежної України він дістав можливість поїхати в Чехію на постійне місце проживання, що й успішно зробив. Але через кілька років повернувся в Україну. Я його запитав, чому так сталося. Він пояснив: мовляв, у Чехії сумно, нецікаво — не те що в Україні... А й справді.
Не встигли ми відбути Євро — це свято футболу, як тут, наче обухом по голові, вдарили наші парламентарі Законом «Про засади державної мовної політики». А там вибори до Верховної Ради підоспіли — із цинічними агітаціями, фальсифікаціями, а то й відвертим мордобоєм. Де таке в цивілізованій Європі побачиш? Ще й «Хюндай», закуплені до Євро, постійно ламаються...
Щодо особистого. А може, і неособистого. Для мене знаковою подією стала презентація «Бронебійної публіцистики», за яку вкотре хочу подякувати Ларисі Івшиній. Справа не тільки в тому, що до нас «повернувся» важливий пласт української мудрості. Важливо, що до цього повернення долучилися молоді (і, сподіваюся, перспективні) політики та бізнесмени. А саме: Віталій Кличко та Євген Чернецький. Це дає надію.
2. Україна як держава не змінилася. А якщо змінилася, то на гірше. Нині вона демонструє просто кондову совковість. Чи довго це триватиме, побачимо. Лише шкода втраченого часу. Коли інші нації й держави рухаються вперед, то наші державні мужі копіюють досвід минулого.
Українці ж дедалі більше вчаться обходитися без держави, самим давати собі раду. Може, це й добре. І навіть — правильно. Ось тільки чомусь пригадуються слова з одного популярного совкового кінофільму: «За дєржаву обідно».
3. Наші мас-медіа (принаймні більшість із них) так зосереджені на негативі, що краще визначати не героя, а антигероя року. Але, звісно, герої в нас є. Це люди, які роблять добрі справи, не сподіваючись на винагороду чи славу. Особисто я з таким героєм визначився. Для мене це Євген Чернецький, який фінансово підтримав видання «Бронебійної публіцистики». Хотілося б побажати йому стати нашим сучасним Євгеном Чикаленком. Бо саме Чикаленків наша нація дуже потребує!
4. Дві книжки мемуарного характеру — «Залишаюсь українцем» Богдана Гаврилишина та «Красный апокалипсис» Дмитра Гойченка. Читав їх одночасно, так би мовити, паралельно. Перша книжка показує, чого може досягнути талановитий українець у вільному світі, а друга — як талановитий українець мусив «закопувати» свій талант в умовах радянської дійсності.
5. Рекомендую відвідати острів Рюген, про який писав у газеті «День», — помилуватися його крейдяними кручами, піднятися на Кьонігштуль, побродити пралісом Ясмунда, відвідати лісове озеро Герти, зійти на високі вали праслов’янського «Міста втікачів» на березі цього озера, пройтися вуличками старовинного рибацького села Віт, побачити хати, вкриті очеретяними стріхами, і податися звідти на «язичницьку» Аркону, де колись стояла статуя слов’янському богові Святовиду.
6. Цьогоріч мене вразила чергова Фотовиставка газети «День». На відміну від попередніх, вона вирізнялася якимось незбагненним духом оптимізму. Попри всі негаразди й маразми, які творять наші (а чи наші?) високопоставлені, українці хочуть бути оптимістами. А це вже немало.
Олена МАЛАНІЙ, кандидат філологічних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Луцьк:
1. Зі знаком плюс:
— В Україні — попри все — Євро-2012, яке змусило весь світ говорити про Україну, дивуватися красі природи, жінок, міст, гостинності й щирості українців, а українців — відчувати небувалу призабуту гордість за свою державу, відшукати приховані в глибинах патріотичні почуття! Участь і перемога нашої збірної, гра Є. Коноплянки та А. Шевченка; перемога на літній Олімпіаді українського боксера О. Усика та його знаменитий гопак! Виступ наших паралімпійців на літніх іграх у Лондоні... А ще — вихід у прокат повнометражного фільму українського режисера Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» — першого фільму, створеного повністю в Україні без залучення іноземної кіноіндустрії; виставка скульптур Георга Пінзеля в Луврі, відкриття музею В.Стуса в Донецьку...
— У світі — ювілей монаршого правління королеви Єлизавети;
— В особистому житті — робота, сім’я, друзі, подорожі, здійснення маленьких мрій!
Зі знаком мінус:
— В Україні — смерть Богдана Ступки, Бориса Возницького, Ірини Калинець; «мовний закон»; вирок Ю. Луценку; корупція під час підготовки до Євро-2012; парламентські вибори; торговельні війни з Росією; виступ українців на літній Олімпіаді (співчуваю спортсменам і засуджую чиновників!); спроба приходу в політику Андрія Шевченка...
— У світі — підготовка і розкручування «кінця світу», смерть Вітні Хьюстон, Рея Бредбері, Галини Вишневської, печальний ювілей загибелі «Титаніка»; засудження учасниць російського панк-гурту Pussy Riot...
— В особистому житті — дякувати Богу, мінусів немає!
2. Підвищилася самооцінка виборця, відчуття значимості особистої участі в політичних процесах і ваги громади у вирішенні глобальних питань. А ще — стали менш байдужими до чужої біди, більш згуртованими, готовими піднятися на захист того, хто потрапив у біду, над ким чинять беззаконня.
3. Дуже складне запитання, оскільки немає чітко визначених критеріїв відбору — чи то політика, чи то культура, чи суспільство. У кожній із цих галузей можна було б назвати когось.
Це і Віталій Кличко — за успішний дебют у великій політиці — проходження його політичної сили до парламенту.
І Мирослав Слабошпицький — за новаторство в кіно і за успішне представлення України на міжнародних кінофестивалях.
І Олександр Усик — український боксер, визнаний найкращим боксером світу 2012 року.
І маленька переможниця «Дитячого Євробачення» — Анастасія Петрик.
4. Бруно Шульц. «Цинамонові крамниці». (Переклад з англійської Ю.Андруховича. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012). Надзвичайно поетична проза. Душевна. З намаганням внутрішнього копирсання, але не складна. Водночас легка й філософська. З підтекстами. Актуальна. А ще — поезія Павла Коробчука. Енергійна, імпульсивна, сучасна, без прикрас і солодощів. Його «Динозавр» ніби переживає нову епоху, диктує нові правила, сповідуючи нову мораль нового покоління українців.
5. Мандрувала Європою, відвідала — Вроцлав, Прагу, Штутгарт, Мюнхен, Страсбург, Цюріх, Відень, Братіславу, Краків — їхні музеї, архітектура, культура, люди залишили неповторні спогади... Найбільше враження — від Дрезденської картинної галереї з її знаменитою «Сікстинською мадонною» Рафаеля, картинами Рембрандта, Тіциана, Ботічеллі. Українські стежки — Івано-Франківськ: чепурне, затишне, гонорове місто із власною історією, амбіціями і характером; Львів — це завжди відкриття й естетична втіха. Світ людей — давно без кордонів. Його варто осягати, вивчати, треба обмінюватися досвідом, розповідати про себе, вчити мови. Це ж прекрасно!
6. Сил і оптимізму додає сім’я, рідні та друзі — неоціненні надбання життя! А ще — улюблена робота, а також — молоде покоління амбітних, енергійних, знаючих, прагнучих здобути якісну освіту і зреалізуватись у житті, це мої студенти — творчі, активні, «живі», з кипучою енергією й чітко окресленою метою. У них і з ними вчуся підвищувати самооцінку, разом із ними радію життю.
А ще — моя бабуся, якій нещодавно виповнилося 89 років. Її життєва мудрість, доброта, чуйність і надзвичайна пам’ять не можуть не надихати. Я завжди захоплювалася цією дивовижною жінкою, на долю якої випало чимало випробувань — і вигнання на роботу в Німеччину в 1943 році, і смерть рідних, і голодне повоєння, і важка праця на селі... Не озлобилася, не затаїла зла, не заздрила, не нарікала, жила завжди з відкритою душею і великим серцем, любила життя і людей. І зараз продовжує дивувати — цікавиться подіями у світі та Україні, читає пресу (і газету «День»!), в’яже всім теплі шкарпетки. Її оптимізм і всеохоплююча любов, вміння жити у мирі й злагоді з самим собою, чесність і щирість додають і мені впевненості й віри в себе.
Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Інституту політичної освіти, громадський діяч:
1. Найбільш знакова світова подія — зміна правил регулювання надання провайдерами інтернету, про що домовилися в ООН. Це — ще один крок до подальшого регулювання та контролю за людьми, подія в Україні малопомічена, але надзвичайнл важлива для майбутнього. Знакова «українська» подія: ініціатива 1-го грудня, це серйозна інтелектуальна спроба започаткувати процес очищення суспільства.
2. Українців цього року змінювали вибори, влада все робила, щоб наші люди стали ще пасивнішими, ще продажнішими, ще байдужішими та ще більш малограмотними, а в суспільстві в різних місцях то тут, то там, виникали місця спротиву, крапки активності, групи спротиву, групки непокори. Це тішило, цілий рік це надихало, рік показав, що в суспільстві є невичерпаний потенціал змін, це було видно на прикладі протестних акцій. Вони ж показали і головне — в україні нема справжньої народної опозиції, і тільки тому ми маємо таку владу, просто і банально, нема нормальної опозиції. Це довела підготовка до виборів, вибори і післявиборчий період.
3. Знакова річ, там явно є якась постать — хлопці, що продали Стартап GOOGLE, люди які заробили шалені гроші головою, це приємно, що такі в нас є.
4. У цьому році я, мабуть, разів з 20 перечитав посібник «Що має знати депутат місцевої ради», який видав Інститут політичної освіти. Це — найбільш практичний посібник для депутата. У ньому немає теорії. Лише практика, корисна і цікава інформація.
5. У цьому році вперше побував в навчальній вугільній шахті. Це — єдина така навчальна шахта в Україні. Крім того, вона поєднана з навчальним закладом та музеєм вугледобування в Свєрдловську. Всім раджу побувати там. Це безпечно, адже шахта справді навчальна, а музей дуже високого рівня, з використанням сучасних технологій. Але головне інше — він дає можливість зрозуміти шахтарську працю і життя на Донбасі загалом.
6. Як відомо, минулого року наші горе-керманичі в регіонах вирішили нажитися на міні-ГЕСах. Байдуже їм було, що ціною може стати вся екосистема Карпат та загалом природи країни. Я був причетний до групи людей, які зупинили цей процес, було скасовано рішення облради про будівництво 360 міні-ГЕС. Наша перемога мене надихала до, бо вона була вкрай потрібна, і надихає зараз, бо це приклад коли люди можуть боротися і перемагати в найскладніших умовах!
Андреас УМЛАНД, німецький політолог, викладач Києво-Могилянської академії:
1. Україна:
Плюс — зростання (проходження до парламенту) партії «УДАР».
Плюс — парафування угоди про асоціацію Євросоюзу та України.
Мінус — порушення на виборах у жовтні 2012 року.
Мінус — повернення уряду Азарова в кінці 2012 року.
Мінус — сходження націоналістичної партії «Свобода».
Світ:
Плюс — переобрання Барака Обами.
Мінус — повернення Володимира Путіна на посаду президента Російської Федерації.
Мінус — фінансова криза в ЄС.
2. Мінус — подальша деградація міжнародної позиції і інституційної структури української держави.
3. Барак Обама.
4. «Страсті за Бандерою» (Київ, 2011).
5. Немає.
6. Ситуація — купатися взимку в Дніпрі.
Персона — німецький філософ Ханс Ульріх Гумбрехт (Стендфордський університет).
