Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч
22 січня, 1999 - 00:00

Отже, ви сідаєте в приватне таксі. Дістаєте
зі своєї сумочки гаманця, щоб розплатитися з водієм, і раптом... у цей
самий момент відчуваєте на своїх плечах чиїсь волохаті руки. Таке сталося
з однією із мешканок Кривого Рогу. Перша думка жінки: невідомі хочуть задушити,
щоб пограбувати. Гірше — згвалтувати прямо в машині!

Друга думка: можливо, вдасться себе захистити. Вихопивши
з кишені свого пальта газовий балончик, жінка спробувала направити його
в бік злочинця. Переляканий водій таксі різко загальмував. Машина вилетіла
на узбіччя. Ударом ковадла він устиг вибити «зброю захисту» з рук постраждалої.
Від дикого болю і несподіваних поворотів вона знепритомніла. Перекинувшись
назад, зламала спинку сидіння.

Коли пасажирка опам’яталася, то із жахом побачила над собою
величезну собачу морду і почула найдобірнішу російську лайку, якою приводив
її до тями водій таксі. Виявилося, все дуже просто. Джека, так звали пса,
господар возив у ветлікарню, де після зробленої йому операції собака повинен
був спати ще дві години, відходячи від наркозу.

За цей час таксист вирішив підробити. Звідки йому було
знати, що Джек не тільки прокинеться, але і вирішить покласти свої лапи
на пасажирку. Усе могло б закінчитися куди сумніше, якби жінка все-таки
застосувала свій балончик.

Газета: