Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Але спочатку — довіра

США не розглядають Україну як буфер між Європою та Росією
26 липня, 2001 - 00:00

Глава адміністрації Президента України Володимир Литвин констатував після зустрічі з Райс збіг думок у всіх ключових питаннях. Повідомлялося й про те, що радник президента Буша була вражена кроками, зробленими українським урядом на шляху економічних реформ.

Між тим, сама Райс на круглому столі в резиденції американського посла зазначила, що США звертають увагу України на важливість паралельного просування економічних та політичних реформ, забезпечення прозорих та вільних виборів, принципів верховенства права та свободи слова. Вона підкреслила, що під час зустрічей з українським керівництвом вона побачила розуміння важливості цих проблем, а також бажання йти європейским шляхом розвитку.

Проведення чесних та вільних парламентських виборів в Україні, причому включно з передвиборною кампанією, чесного, прозорого розслідування справ Гонгадзе та Александрова, — це те (за словами самої Райс, вона говорила Президенту Леоніду Кучмі та прем’єр-міністру Анатолію Кінаху), що допоможе зміцнювати довіру. Відповідаючи на запитання, чи є у Вашингтона підстави довіряти запевненням Києва, Райс заявила: «Нас не так легко обдурити. Ми знаємо, коли вибори є справді вільними, а слідство — справді прозорим». При цьому вона нагадала про велику історію американської судової системи, яка дозволяє говорити про такий досвід.

Акцентовані рекомендації не тільки просуватися далі з економічними реформами, але й забезпечити паралельну економічну та політичну лібералізацію, часто повторювані пані Райс, — це вже, очевидно, те, що відрізняє позицію адміністрації Буша від політики попереднього американського керівництва. Без довіри, переконана Райс, неможливо знайти інвесторів. І навіть Китай нинi вважає політичну лібералізацію невід’ємною від економічної. «Інвестиції йдуть туди, де є стабільність, політична та економічна свобода», — підкреслила Райс.

І при цьому — один невеликий нюанс: «Адміністрація США усвідомлює важливість фінансування громадянського суспільства, особливо напередодні виборів, — завила Райс у Києві. Вона не лякала українських партнерів на переговорах, вона їх просто щиро і, можливо, доброзичливо попередила: «Що США роблять або не роблять — залежить від ситуації. Без щирої уваги до характеру виборів-2002 буде дуже важко збудувати відносини з Україною, на які ми сподіваємося». «Ми продовжуємо посилати сигнали українському керівництву», — продовжила вона й дала зрозуміти, що характер вiдносин між США та Україною буде залежати від «позитивних зрушень». Пані Райс при цьому зробила висновок: «Сподіваюся, що почула розуміння» української сторони. @=> Закінчення на 3-й стор.

«Україна повинна зробити свій вибір сама. Якщо вона його зробить на користь Європи — то ми беремо на себе відповідальність сприяти цьому процесу». За цими словами радника президента Буша — аж ніяк не констатація повної безнадійності українсько-американських відносин. США, за її словами, не розглядають Україну як міст між Росією та Європою, але відзначають особливу роль України як «великої європейської сили». Вона нагадала, що під час недавнього візиту у Варшаву Джордж Буш виклав своє бачення єдиної Європи, яка включає в себе й Україну. Теза про те, що сильна та демократична Україна відповідає стратегічним інтересам США при цьому схожа на правду — навряд чи Сполучені Штати можуть бути зацікавленими в слабкому (хоча Райс і відзначила, що політична слабкість — це загальна хвороба «нових демократій»), непередбачуваному, бідному союзнику.

Ще один новий нюанс — за словами Райс, і Україна, і Росія мають право претендувати на те, щоб бути невід’ємними частинами майбутньої об’єднаної Європи. Вона відзначила важливість для європейської стабільності «добрих» стосунків України та Росії «враховуючи схожість їх доль». Отже, у стратегічному вимірі не повинно йтися про протистояння, у тактичному — про суперечки між Вашингтоном та Москвою за вплив на Україну. Заява Райс, що США не розглядають Україну як міст між Росією та Європою — зрештою, теж знакова.

Виходячи з усього, конкретні питання двостороннього співробітництва цього разу були обговорені дуже швидко. Райс до них віднесла співпрацю в області енергетики — і стала чи не першою високопосадовою особою адміністрації США, яка не негативно висловилася офіційно про трубопровід Одеса—Броди. За її словами, президент Буш націлений на допомогу Україні в цьому проекті. І зараз буде дуже важливо знайти інвесторів (і знову — питання про довіру). Райс ознайомила Кучму з останніми новинами навколо проблеми протиракетної оборони (вважається, що Вашингтон схиляє Москву поховати договір 1972 р. разом), повідомила, що США надаватимуть Україні допомогу в земельній реформі, паюванні землі, сільськогосподарській реформі. Натякнула, що масштабність скорочення американської допомоги Україні не в останню чергу залежатиме від самої України, тих зрушень, які вона продемонструє. Зажадала від українського керівництва відмови від поставок зброї до Македоніі: «Накачувати Македонію зброєю — абсолютно недоцільно». При цьому вона нагадала, що поруч, у Косово розміщено американський контингент, який можна у випадку необхідності буде задіяти і в Македонії.

На думку екс-міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка, який теж був присутнім на «круглому столі» з Райс, зараз в адміністрації Буша ще тільки триває вироблення моделі відносин з Україною. Самі ж відносини на сьогоднішньому етапі характеризують два чинники — по-перше, скорочення фінансової допомоги. По-друге — те, що контакти на політичному рівні тривають.

Те, що готової моделі відносин з Україною в адміністрації Буша ще немає, непрямо підтверджує й нещодавнє призначення до Держдепартаменту США відповідальним за відносини з Росією, Україною, Молдовою та за проблеми регіональної безпеки Стівена Пайфера, колишнього посла США в Україні.

Злі язики, до речі, стверджують, що Кондолізза Райс, яка на той час працювала в апараті Держдепартаменту, була причетною до історичної заяви президента Джорджа Буша-старшого в Києві, який не міг зрозуміти, навіщо Україні незалежність. Але часи змінюються...

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: