Мінфін готується до майже революційного кроку у податковій політиці: ним доопрацьовано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено запровадження альтернативного мінімального податку.
Розробники законопроекту пояснюють нововведення необхідністю вирішення проблеми штучної збитковості платників податку на прибуток. Часто такі платники мають позитивний фінансовий результат (прибуток) у фінансовій (бухгалтерській) звітності, але не платять податку на прибуток. До цього часу, бідкаються автори «винаходу», спроби зламати цю тенденцію і залучити таких платників до оподаткування не приносили успіху, оскільки їм «вдається формувати економічно невмотивовані збитки на цілком законній основі». Тому пропонується «ввести правило оподаткування, згідно з яким запроваджується альтернативне мінімальне оподаткування у вигляді додаткового податку на невиробниче споживання, пов’язане з утриманням апарату управління та іншими важко контрольованими загальногосподарськими витратами». Інакше кажучи, вводиться додатковий податок на витрати, які віднині слід вважати доходами.
До альтернативного мінімального доходу Мінфін пропонує віднести, зокрема, адміністративні та пов’язані із збутом витрати: службові відрядження, зв’язок, врегулювання спорів у судових органах, рекламу та дослідження ринку (маркетинг), транспортування готової продукції між складами підрозділів підприємства, страхування готової продукції тощо.
Як і годиться фіскальним новаторам, розробники вводять нові поняття і дають їм тлумачення на умовному прикладі, заплутуючи все до абсурду. «Альтернативний мінімальний податок» (АМП) є перевищенням пробного мінімального податку над податком на прибуток і нараховується додатково до податку на прибуток, вказується у пояснювальній записці до законопроекту. Так, якщо загальний прибуток підприємства складає 10000 грн., то податок з цієї суми становить 2500 грн. (25%). «Альтернативний мінімальний оподатковуваний дохід» (тобто витрати) обчислено на рівні 127000 грн. «Пробний мінімальний податок» встановлено на рівні 3% від альтернативного доходу, тобто 3810 грн. Оскільки АМП є перевищенням «пробного мінімального податку» над загальним податком (3810 — 2500), то сплаті підлягає 1310 гривень. Очікувані додаткові надходження до бюджету у такий спосіб мінфінівці прогнозують на рівні 600 млн. — 1 млрд. грн. щорічно. Оптимізм фінансового відомства не поділяє підприємницький загал, який минулої п’ятниці зібрався на громадські консультації, що проходили під егідою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Конгресу приватних роботодавців та Асоціації «Укрконсалтинг» (далі — конгрес та асоціація). Проаналізувавши всебічно можливі наслідки такої «альтернативи», підприємці дійшли висновку, що документ є неприйнятним і має бути відхилений.
Перш за все, аналітики конгресу та асоціації розцінюють це нововведення як замасковану спробу ввести новий податок на видатки, що неминуче призведе до збільшення податкового тиску і сприятиме «тінізації» підприємницької діяльності.
На їхню думку, Мінфін виявляє дивну непослідовність у проведенні податкової політики: ще не вщухли обіцянки щодо курсу на лібералізацію податкової політики, як робиться черговий крок до посилення фіскального тиску.
Досить сумнівним видається цей закон i з погляду економічної теорії. «У всьому світі визнано базове поняття: прибуток обраховується як різниця між валовими доходами та валовими витратами. При цьому валові витрати включають в себе абсолютно всі витрати, що пов’язані із господарською діяльністю підприємства. Внесення змін до базового економічного поняття може призвести до збільшення кількості збиткових підприємств», — наголосив виконавчий директор асоціації «Укрконсалтинг» Віталій Маргуліс.
Точку зору громадськості поділяють у Держкомпідприємництві, якому надано значні повноваження в сфері регуляторної політики. У комітеті відзначають, що запропонований законопроект суперечить Господарському кодексу, відповідно до якого подібні закони повинні оптимально поєднувати фіскальні і стимулюючі функції оподаткування. На думку фахівців цього Комітету, нововведення має лише фіскальний напрям і не вписується в діючу систему оподаткування.
Автори «альтернативної здоровому глузду» ідеї звели усі витрати підприємств під один «стандарт». Але, за словами заступника голови Держкомпідприємництва Ольги Сахненко, збитки бувають не тільки штучні. Витрати можуть бути пов’язані із значними обсягами капіталовкладень, із потребами новоутворених підприємств тощо. «Загальний підхід до збитків не може бути прийнятним, бо він є руйнівним для суб’єктів господарювання», — сказала О.Сахненко. А як у цьому разі бути прибутковим підприємствам? Їм, на думку О.Сахненко, пропонується маніпулювати витратами, що також суперечить основним засадам податкової системи.
Вирішення проблеми штучної збитковості, вважають громадські консультанти, треба шукати зовсім в іншій площині. Держкомпідприємництва бачить його в уніфікації бухгалтерського та податкового обліку. Цікавою видається думка представника податкової служби. Як повідомив заступник директора департаменту методології ДПА України Олексій Задорожний, з податку на прибуток підприємств сума накопиченого від’ємного значення до недавнього часу складала понад 12 млрд. грн. Однак зараз, за даними ДПА, вона зменшилася у п’ять разів. Цього, за словами О.Задорожного, досягнуто завдяки позитивним крокам назустріч підприємцям: зокрема, зменшення податку на прибуток підприємств на 5%, збільшення норм амортизації тощо. Важливими факторами стало проведення реструктуризації від’ємного значення й можливість враховувати його в податковому обліку без обмеження терміну. Тож, на думку О.Задорожного, проблему можна вирішити не через введення додаткового податкового навантаження, а шляхом проведення конструктивних змін у податковому законодавстві.
