Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Аналітичний щоденник поразок і перемог української держави»

4 вересня, 2008 - 00:00

Щойно побачила світ книжка «Джеймс Мейс: «Ваші мертві вибрали мене...» із серії «Бібліотека газети «День». Це — фактично, перше в Україні видання основних робіт відомого американського історика, який відкрив світові правду про український Голод-геноцид. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» (з 1997 по 2004 роки дослідник працював у нашій газеті) і деякі статті з інших вітчизняних часописів, які вже стали невід’ємним компонентом української журналістики, політичної культури. Це — аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог української держави. Джеймсова наукова рецепція Голодомору носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Лейтмотив книжки — конкретні питання політики, економіки, культури, своєрідна соціальна діагностика паталогій суспільства і держави, пошук оптимальних рішень універсального непроминального значення. Становлення громадянського суспільства, свобода слова, свобода особистості та багато інших актуальних питань розглядаються на основі гуманістичних світоглядних концепцій за допомогою широкого інтелектуального інструментарію, яким блискуче володів цей видатний американець з українським серцем.

Серед учасників українського інтелектуального процесу Джеймс Мейс таки помітно виділявся: темпом, фундаментальною освіченістю, ерудицією і беззаперечним полемічним талантом. Образливі нападки на себе та намагання приклеїти ярлики чи позбавити його морального права на власну думку сприймав із непідробним гумором і одночасно жалем: «Тут мені треба пояснити, навіщо це мені треба? — писав він. — Мене не раз про це питають і не раз мені хотілося запитати у відповідь: а що потрібно було мільйонам росіян, євреїв, вірменів, зрештою українців у цій далекій, Богом забутій країні — моїй Америці? Тому що американські громадяни українського походження вимагали досліджень, і мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. І так само, як не можна займатися історією Голокосту і не стати хоч би напівєвреєм, так само не можна займатися історією дослідження Голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем. Я втратив над цією роботою забагато років, щоб Україна не стала більшою частиною мого життя. Зрештою, словами Мартіна Лютера: «Тут я стою, бо інакше не можу».

У 2006 році указом Президента України був організований Український інститут національної пам’яті. Але ще в 1993 році з цією ідеєю на сторінках українських видань виступив Джеймс. Навколо цього питання в пресі розгорнулася запекла дискусія. Він відповів на неї нищівними, сповненими болю публікаціями, написав програму нового інституту, статут, зрештою, того ж року Українська Всесвітня Координаційна Рада затвердила його на посаді голови новоствореної структури. В нашій книжці ми пропонуємо програмний виступ Мейса, виголошений у Батурині. Ця промова важлива своєю концептуальністю, поглядом на те, в якому напрямку треба рухатися і як розвинути таку інституцію в справді живий організм, потужний генератор нових ідей, нових досліджень, який би впливав на всі аспекти інтелектуального життя.

«Джеймс Мейс відіграв вирішальну роль у розкритті замаскованого сталінського злочину, яким був голод 1932—1933 років в Україні, — зазначає заступник директора Інституту історії України НАН України Станіслав Кульчицький. — Очолюючи робочу групу комісії конгресу США з розслідування українського Голодомору, він підготував і опублікував у 1988 році фундаментальний звіт конгресу, а також у 1990 році —тритомник свідчень очевидців Голодомору, які змусили керівників радянської України визнати офіційно сам факт голоду, що замовчувався впродовж 55 років.

Діяльність Комісії Мейса ініціювала розгортання дослідження про трагадію безпосередньо в Україні. Правда про це лихоліття стала дійовим засобом звільнення українського суспільства від облудних стереотипів радянської пропаганди. Останні десять років свого короткого життя Джеймс віддав нашій країні. В центрі його науково-просвітницької діяльності лежало обгрунтування Голодомору як геноциду в рамках конвенції ООН «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього» від 9 грудня 1948 року. Прийняттям Верховною Радою закону України про Голодомор як геноцид ми завдячуємо багатьом вітчизняним та зарубіжним вченим, однак не забуваємо, що біля витоків цієї дослідницької роботи стояв Мейс. Правда про Голодомор допомагає відродити історичну пам’ять, згуртувати український народ і надати національного спрямування державотворчому процесу. Саме тому американський громадянин Джеймс Мейс став для нас Великим Українцем».

P.S. З питання придбання книжки «Джеймс Мейс: «Ваші мертві вибрали мене...» звертатися за телефоном (044) 414-64-00

Надія ТИСЯЧНА, «День», Наталія ДЗЮБЕНКО-МЕЙС
Газета: