Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Андріїв день, або П`ятниця пристрастей

12 липня, 1997 - 00:00

Учора в Києві розпочався триденний матч чоловічих національних команд України та Великої Британії з тенісу. Після двох одиночних зустрічей сумарний рахунок - 1:1.

Що ж, ми добре відчули, що навіть за три кроки до нового тисячоліття Кубок Девіса залишається носієм спортивної романтики епохи. Адже саме британці та американці започаткували цей розіграш у 1900 році, тобто відразу після старту Олімпіад сучасності. Тоді це було чистісіньке аматорство. Тепер навколо тенісу - потужні компанії, фірми, банки. Скажімо, титульний спонсор збірної України - це "Хорда". А постачальники інвентарю всесвітньовідомі виробники Wilson, Penn...

Але демократизм Кубка Девіса - в самій грі. Киянин Андрій Рибалко, чий рейтинг доволі скромний, спокійно протистоїть на центральному корті, в перехресті об`єктивів, гравцеві найсильнішої двадцятки всіх "профі" - Тіму Хенмену. Рибалко, в принципі нічим не поступався, зокрема в подачах, демонстрував справжні бійцівські якості. Навряд чи Хенмен припускав, що переможе лише через 3 години 20 хвилин - 3:6, 6:4, 6:3, 4:6, 6:4.

Друга зустріч очікувалася з особливим нетерпінням. Грег Руседськи на рік старший від Андрія Медведєва, але статус "Ей-Ті-Пі" обидва одержали одночасно - у 91-му. Кожен встиг зіграти під двома прапорами. Наш земляк прилучився до серії "Великого Шлему" в сезоні-92, коли діяла малозрозуміла для Заходу "об`єднана команда" СНД. У монреальця за походженням, Руседськи - канадське спортивне минуле. Й саме тоді, на "Ролан Гаррос-94" відбувся їх досі єдиний очний двобій. Андрій виграв і просунувся в 1/8 фіналу. Правда, не забувайте, що три роки тому киянин мав четверту позицію в світовому реєстрі. Тоді як наш гість досягнув найвищої в своїй біографії сходинки (двадцять п`ятої) лише нині - в липні 97-го. Зустріч на "Науці" також пройшла за сценарієм нашого земляка - 6:1, 6:1, 2:6, 6:2.

Тепер можна сміливо сказати, що Київ став вже не тільки футбольним, але й тенісним містом. Турнір привернув велику увагу глядачів, яких було 1500.

Газета: