На тлі нинішнього газового безладу, який багатьма кваліфікується навіть не як конфлікт, а як справжня політична війна, ця подія не могла сколихнути країну. І все ж вона дає політичному класу привід для глибоких роздумів. У четвер Верховну Раду та Кабмін пікетували ринкові торговці, котрі зібралися з усієї країни, бо їх обурила спроба уряду підвищити для них податкове навантаження.
Зауважимо, що в усіх країнах світу, яких так чи інакше зачепила фінансово-економічна криза, влада насамперед намагається зберегти й навіть збільшити кількість робочих місць, печеться про зниження податків для малого й середнього бізнесу, що також забезпечує ці робочі місця. В Україні теж декларують таку турботу, але діють частіше з точністю до навпаки. Про це, зокрема, свідчить ухвалений у першому читанні проект закону про місцеві податки й збори, що передбачає запровадження ринкового податку з торговців, які працюють на базарах.
У малого бізнесу в цій країні, звісно, є записні захисники. Наприклад, Рада підприємців при Кабміні. Вона виявляла активність, коли треба було захищати власників так званих малих архітектурних форм від нападок київського мера. Але тоді «прикабмінівці», мабуть, мали ще й якийсь свій інтерес. У випадку з ринковими торговцями, котрі становлять величезний сектор у балансі робочих місць країни, він, схоже, не спрацював. Люди, які мають право входу до будинку на Грушевського, в базарних рядах з’являються рідко. Їм, мабуть, значно ближчі шикарні супермаркети.
Головним адвокатом дрібного бізнесу, як завжди, виступила народний депутат Ксенія Ляпіна. Вона заявила з парламентської трибуни, що Кабмін оголосив війну малому бізнесу. На думку народного депутата, згаданий законопроект підвищує ринковий збір у декілька десятків разів, що ставить під загрозу саме існування базарів. Крім того, на її думку, про «війну» свідчить і рішення уряду, що підприємці, які працюють на єдиному податку, більше не є платниками ПДВ. Третім ударом по малому бізнесу, як вважає Ляпіна, могли стати вже скасовані Президентом зміни, внесені Кабміном у постанову, відповідно до якої в Україні відновила свою роботу Інспекція з реєстрації ліків. Вона, за словами народного депутата, насамперед взялася за ліцензування невеликих аптек.
Масові протести підприємців, розпочавшись у Запоріжжі, прокотилися й іншими містами країни. До всеукраїнської попереджувальної акції проти запровадження ринкового податку приєдналися, зокрема, підприємці та працівники місцевих ринків Чернігова. Торговці зібралися на центральній площі міста, імітувавши траурну процесію, на чолі якої несли траурні вінки й труну з написом «Ринки». Вони вимагали не допустити закриття ринків і захистити малий бізнес від непомірного оподаткування. Як пояснив журналістам учасник акції Олег Мороз, у разі затвердження закону, що передбачає запровадження ринкового податку, ринкам доведеться закритися. Тоді бюджет не отримає від підприємців ні ринкового податку, ні ринкового збору. Ніна Калініченко уточнила, що зараз Центральний ринок міста отримує 200 тис. грн. прибутку щомісяця. А щоб сплатити ринковий податок навіть за мінімальною ставкою, доведеться щомісяця платити 359 тис. грн. «Ми закриємо ринок, бо не заробляємо стільки грошей!» — сказала вона.
Протести, схоже, певною мірою подіяли. Виступаючи в четвер у парламенті, віце-прем’єр Олександр Турчинов запевнив, що до другого читання законопроекту уряд має намір запропонувати мінімальну ставку ринкового податку в розмірі 0,18 грн. на добу (0,03% мінімальної зарплати). За словами віце-прем’єра, в результаті сума платежу для працівника ринку буде навіть меншою, ніж та, яку доводиться платити зараз.
Виходить, ця невелика сутичка на соціальному фронті закінчилася на користь простого люду. Так, локальну перемогу здобуто. Але водночас уряд можна запитати: а де обіцяна ще в червні «дорожня карта» приєднання України до хартії малих підприємців? Тоді прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла: «Україна погоджується з тим, що поки ми не створимо потужне підприємництво, середній клас, нам важко буде розвиватися великими темпами»... Не створили й навіть намагаються знищити. Але, виявилося, що висновок про те, що український середній клас не готовий вийти на майдани, не підтвердився. Проте соціологи раніше зазначали, що на вихід з депресії та «на активний протест середній клас готовий лише внаслідок критичної фінансово-економічної ситуації». Мабуть, такий час уже настав. І завдання уряду — не провокувати людей непродуманими заходами, які тут-таки доводиться скасовувати.
