Новина «номер один» учорашнього дня — евакуація дипломатів українського посольства в Багдаді. Свої обов’язки в Іраку продовжуватиме виконувати тільки тимчасовий повірений Валентин Новиков. На нього, вочевидь, буде покладено завдання евакуації у разі небезпеки тих українських громадян, які наразі перебувають в Іраку. Таких, згідно з повідомленням МЗС України, налічується 231 особа. Учора пан Новиков знаходивя в Україні, проте сьогодні-завтра має повернутися до іракської столиці. Учора ж відбудулася нарада послів країн Перської затоки з Леонідом Кучмою. У зовнішньополітичному відомстві пояснили, що ця зустріч носила плановий характер. Однак малоймовірно, що під час неї не порушувалося іракське питання.
Залишилися лічені дні, коли у Раді Безпеки ООН відбудеться доповідь керівника групи міжнародних інспекторів Ханса Блікса щодо наявності розробок зброї масового знищення в Іраку. Сполучені Штати наполягають, аби члени РБ ООН уже цієї п’ятниці визначилися щодо Багдада. На порядок денний виноситиметься питання про рівень співпраці іракський властей з інспекторами ООН. Якщо представники 15 країн, які є членами Ради Безпеки, визнають такий рівень недостанім або дуже низьким, Сполучені Штати отримають зелене світло для удару по Іраку. Українська позиція в іракському питанні носить виважений характер, спричинений як мінімум двома факторами. Перший: у Києва відсутні будь- які інструменти для впливу на довколаіракські події. Тому нам не лишається нічого більше, як спостерігати. Другий: серед українського населення можлива атака на Ірак фактично не має підтримки. Звідси зрозуміла позиція, висловлена на минулому тижні Президентом Леонідом Кучмою. Так, Україна поділяє стурбованість міжнародної спільноти щодо можливої наявності в Іраку зброї масового знищення. Але водночас Київ наполягає на дипломатичному вирішенні іракської кризи. При цьому, за словами Леоніда Кучми, Україна готова підтримати будь- яке рішення Ради Безпеки ООН.
Інші чинники, які в тій чи іншій мірі могли позначитися на українській позиції по Іраку, мають не меншу вагу. Досвід українсько-іракської співпраці досі не був затьмарений якимось проблемами: Київ активно розвивав торговельні зв’язки з Багдадом, в Іраку Україну зараховували і, вочевидь, зараховують до своїх друзів. Схоже, Київ і сьогодні не вбачає особливої загрози в режимі Саддама Хусейна. Принаймні публічно про це ніхто не заявляв. Начальник прес-служби МЗС України Сергій Бороденков, відповідаючи учора на таке запитання кореспондента «Дня», сказав коротко і обережно: «Президент висловив позицію. Мені не варто припускатися якихось висновків». Сподіватися на іншу відповідь було б наївно, будь-яка конкретика в іракській темі поставила б українське керівництво перед багатьма уточнювальними запитаннями, чого в Києві, явно, намагаються уникати.
Згідно з недавніми оцінками українських дипломатів, відносини Києва і Багдада — «нормальні». Товарообіг становить близько $300 млн. У часи непостійного членства нашої держави в Раді Безпеки ООН (2000—2001 роки), українські дипломати навіть пропонували переглянути режим санкцій щодо Іраку. Саме тому пояснити зміну позиції Києва було б важко, але при бажанні — можливо. Деякі експерти припускають, що Україна могла б значно поліпшити відносини з Вашингтоном, якби підтримала Сполучені Штати в іракському питанні. Однак тут виникає запитання, чи настільки потребують у США підтримки Києва? Фактично вся Східна і Центральна Європа готова діяти разом з адміністрацією Джорджа Буша. Сьогодні американцям куди важливіше схилити на свій бік Францію й Росію, оскільки саме Москва й Париж відіграють першочергову роль при голосуванні в РБ ООН. Крім того, нинішня позиція України й без того є достатньою для американців: українське керівництво ніколи не заявляло, що не підтримує США в довколоіракських перипетіях. Леонід Кучма минулого тижня навіть наголосив, що Україна «позитивно» оцінює доповідь Коліна Пауелла в РБ ООН, коли американський держсекретар викривав іракський режим. На яку українську допомогу може розраховувати антиіракська коаліція на чолі зі Штатами? Можливо, на надання повітряного простору, як було у випадку з Афганістаном. Президент також повідомив, що Україна готова надати батальйон із хімічного, бактеріологічного і радіаційного захисту, який би брав участь в місії ООН на території Іраку. Усі ці питання, зрозуміло, потребуватимуть додаткового обговорення, схвального рішення парламенту, який, до речі, уже засудив наміри США і Великої Британії розпочати війну проти Іраку.
У будь-якому разі все залежатиме від рішення Ради Безпеки. Без резолюції РБ ООН не постане, вочевидь, і питання участі України в місії в Іраку.
