«Проблема корупції і боротьби з нею» вийшла останнім часом у нашій країні на рівень «реальної загрози для національної безпеки». Так розпочинався прес- реліз всеукраїнської громадської організації «Антикорупційний форум». Виходячи зі своєї практики висвітлення подібних питань, «День» нічого не має проти цього висновку: і корупціонери, і ті, хто їм протистоїть, практично поставлені сьогодні в однакові умови. А тому прогноз про те, «хто кого», мало хто зважиться зробити. У декількох публікаціях «День» писав про незаконне — так вирішив суд — передання контрольних пакетів акцій, що належать державі, трьом акціонерним товариствам, у тому числі й ВАТ «Ексімнафтопродукт» (Одеса), загальною номінальною вартістю 1,5 млн. грн. холдингу «Укрнафтопродукт», що опинився під контролем корумпованого угруповання. Далі ці пакети пішли як застава за отриманий холдингом, явно неповоротний кредит до офшорної компанії «Бевало Інвестмент Лімітед», що продала їх наступній компанії. Держава, як кажуть, залишилася з носом. А Фонд держмайна, за пасивності якого, як мінімум, відбувалися всі ці незаконні маніпуляції з держвласністю, ніскільки цим не обтяжувався й продовжував наполягати на продовженні приватизації цих підприємств за налагодженою схемою. Факти, що наводилися у матеріалах «Дня», переконували: у цій справі державі час поставити крапку . Ознайомившись із присвяченою цьому питанню статтею в нашій газеті (25 грудня 2001 р.), прем’єр-міністр Анатолій Кінах назвав її актуальною й повідомив автору про те, що незважаючи на позицію Фонду держмайна, висловлену в листі заступника голови ФДМУ Михайла Чечетова, уряд вирішив не проводити приватизацію названих у статті підприємств.
Однак крапку, як виявилося, ставити рано. Буквально через декілька днів після виходу статті «Прем’єра не злякав запах нафти» (26.12.2001) агентства розповсюдили повідомлення з Одеси про те, що проти голови правління «Ексімнафтопродукту», Героя України Володимира Філіпчука, який послідовно відстоював корпоративні інтереси держави, податковою міліцією порушено кримiнальну справу. «День» не міг залишити без уваги прес-конференцію Антикорупційного форуму, головними дійовими особами якого були голова Державної податкової адміністрації Микола Азаров і перший заступник голови Фонду держмайна Михайло Чечетов.
Причиною для зустрічі з пресою керівництва цього форуму, створеного з ініціативи М. Азарова, послугувала реєстрація нової громадської організації. Щоправда, Микола Янович залишив тактичні запитання соратникам, а сам, висловивши заздалегідь побажання, щоб його сприймали не як шефа податкової служби, а як пересічного громадянина, стурбованого долею країни, виклав стратегію Антикорупційного форуму.
З його слів, ця організація не проводитиме власні розслідування, але «буде висвітлювати факти корупції високопоставлених чиновників, посадових осіб, народних депутатів, кандидатів у народні депутати, особливо зараз, у період передвиборної кампанії», оскільки, як сказав М. Азаров, «ми зацікавлені в тому, щоб наш парламент був чесним і був сформований із порядних людей, які розуміють, що таке боротьба з корупцією». Лідер антикорупціонерів навіть повідомив: «Зараз до нас надходить безліч сигналів про те, що наші майбутні народні обранці вже займаються у своїх виборчих округах елементарним підкупом виборців». І одразу ж у нього виникло логічне запитання: як треба реагувати? І відповідь: «Я думаю, що ми повинні цим виборцям, використовуючи засоби масової інформації, повідомляти про такі факти, і нехай (кандидати чи виборці? — Авт. ) спростовують».
Ось такими відважними і безкомпромісними з’явилися антикорупціонери перед пресою. І навіть привиділося, як мчать «шашки наголо» на танки відважні бійці.
Хто ж конкретно розбещує сьогодні виборців? Виявилося, що «прізвищ багато і справ багато». Але називати їх ще не час. За словами М. Азарова, повинні пройти місяці. А можливо, й роки.
І тоді «День» поставив конкретне і вже давно назріле запитання М. Азарову (прочитавши хвалу прозорому продажу держмайна в Україні, М. Чечетов, не дочекавшись запитань, швидко покинув зал): «Чому ви як громадянин, який активно бере участь у роботі Антикорупційного форуму, мовчите про відомі вам дії, в результаті яких високоприбуткове вітчизняне підприємство «Ексімнафтопродукт» було вкрадене в української держави, а очолювана вами Держподаткова адміністрація ще й порушила карну справу проти Володимира Філіпчука, який чинив опір цій крадіжці?»
Відповідь пана Азарова наводиться нижче, як він побажав на прес-конференції, no comment:
«Ми не підіймали питання про перехід власності «Ексімнафтопродукту». Це взагалі не наше питання, не податкової служби. Але воно у мене виникає нарівні з вами. І коли я тут слухав мого колегу Михайла Чечетова, у порядності якого я не сумніваюся ні на одну секунду (я його давно знаю по депутатському корпусу), коли він розповідав про прозорі процедури, то сидів і хотів поставити запитання (як і ви поставили): а як же могло трапитися, що та структура невідомо у чиїх руках, ось ця структура невідомо у чиїх руках? Але кожен повинен займатися своєю справою. Питання власності — це не питання податкової служби. Нам байдуже, хто власник. Морально це чи ні. А коли ми порушували карну справу (проти В. Філіпчука — Авт.), то ми мали на увазі незаконні дії керівництва «Ексімнафтопродукту» при інвестуванні будівництва житла для військовослужбовців і при отриманні, на наш погляд, незаконної пільги. Ми зараз дуже детально розбираємося у цьому питанні. Я думаю, що не все так, як нам здавалося з першого погляду, не все так. Тому та карна справа, стосовно якої була інформація, я думаю, що буде доведена до кінця. А якщо ми там десь помилялися, то визнаємо свої помилки. Якщо не помилялися, то доведемо до суду. Що стосується моєї громадянської позиції, то у мене маса прикладів (не тільки щодо «Ексімнафтопродукту»), де б Антикорупційний форум міг би сказати своє вагоме слово. Можливо, і це питання, яке ви поставили, стане предметом наших обговорень і предметом нашої зацікавленості. Чому б і ні? Але досконально я зараз не володію цим питанням. У мене немає такої інформації, яка дозволяла б однозначно відповісти вам: це незаконно, це махінації, зловживання. Треба вникати і розбиратися. За ці роки я цим питанням не займався».
