На відміну від Глоб, у моєму роду не заведено заробляти
хліб насущний ворожінням на кавовій гущі. Мій батько, нехай пробачить мене,
що згадую його ім'я всує, був чудовим лікарем, гіпнотизером і психоаналітиком.
Пам'ятаю, як він пропонував мені зіграти в незвичайну гру: «Синку, покажи-но
мені чийсь знімок і я розповім тобі, як поводилася зображена на ньому людина
за будь-якої відомої тобі ситуації». Ми програвали сотні варіантів, і він
жодного разу не помилився.
Цю рису я успадкував від свого батька. І, дивна річ, наштовхнувшись
минулої суботи на ваше інтерв'ю у «Фактах», які я зрідка читаю, щоб посміятись
з нісенітниць, котрі там друкують (наприклад, звідти я дізнався, що вірогідну
претендентку на посаду президента США від Республіканської партії на майбутніх
виборах звуть не місіс Доул, а місіс Дойл, а незабутній великий тенор,
який гостював у нас у Києві, сеньйор Каррерас розмовляє не каталонською
мовою, а каталонським діалектом) і, почавши читати запитання, я зненацька
зрозумів, що заздалегідь знаю майже слово в слово відповіді на них. Якась
фантасмагорія, яку ви чомусь називаєте політичними гороскопами!
Звертаючись до тих, кого ви, мабуть, вважаєте отарою баранів,
ви категорично твердите: «У вас просто нема іншого виходу як голосувати
за чинного Президента». І претендуєте на те, що прочитали цю мудрість за
зірками. Не лукавте, пане Глобо, це — найчистішої води політичний плагіат!
Якщо бути точним, це — сценарій АП. Я маю на увазі не американську інформаційну
агенцію Ассошіейтед Пресс, а адміністрацію Президента Кучми, яка настирливо
твердить, що на президентських виборах, які відбудуться восени, перемогу
неодмінно здобуде шеф. Мабуть, так приємніше і спокійніше на душі. Найбільш
убивчий аргумент із цього приводу навів сам Президент Кучма, заявивши у
Львові, що йому, мовляв, бракує ще п'яти років, аби завершити розпочаті
реформи.
До речі, ви самі вельми красномовно змалювали ці реформи
в своєму інтерв'ю: «Так, погано, коли люди на вулицях стоять із простягнутою
рукою. Так принаймні вони не вмирають з голоду (до речі, звідки ви це взяли?
— А.С. ), їх не вбивають, не садять у концтабори». Що правда — то
правда: Сибір і Колима віддалилися від нас разом із розваленим Союзом.
Однак щодо свободи ви, вочевидь, перегнули палицю. Мабуть, невипадково
вчора в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) нам добряче надерли
вуха за порушення прав людини та свободи преси. А раніше впливовий американський
Комітет захисту журналістів назвав Кучму одним зі «світових ворогів преси»,
що викликало надзвичайне роздратування на Банковій і недоречні (через незнання
політичних звичаїв на Заході) погрози подати на КЗЖ у суд. Щоправда, невідомо
в який: Печерського району Києва чи Бруклінського округу Нью-Йорка. Спробуйте
запропонувати інший, ніж у «Фактах», гороскоп, скажімо, на УТ-1 (адже ви
з таким самим успіхом можете скласти, не дивлячись на світила, будь-який)
— і самі побачите, що з того вийде, яка в нас в Україні свобода.
Ваше інтерв'ю наштовхнуло мене на думку, що не дає мені
спокою відтоді, як після багаторічних далеких мандрів я опинився в Україні.
Чому цю квітучу землю перетворено майже на руїну? Можливо, тому, що ті,
котрі вершать її долю, дуже забобонні і покладаються не на здоровий глузд,
а на ваші політичні гороскопи?
Я охоче вірю, що ще 1993 року Ви складали Леонідові Даниловичу
гороскоп, «про щось» і попереджали його, що це «щось» — «добрий шанс» стати
президентом. До сказаного ви додаєте: «Думаю, Леонід Макарович (Кравчук.
— А. С. ) не стане заперечувати, що я йому обіцяв: із політики він
ніколи не піде. У нього, до речі, гороскоп дуже схожий на гороскоп Генрі
Кіссінджера, а ще більше Ніксона, які, перебуваючи у відставці, ПРОДОВЖУЮТЬ
(підкреслено автором) грати велику роль у політиці США». Відкрию вам
таємницю: у Леоніда Макаровича такий характер, що він може й заперечити.
А про Ніксона, якщо ви маєте на увазі президента США, а не когось зі своїх
знайомих, ви знову вочевидь перегнули палицю. Якщо він справді живий, повідомте
мене методом телепатії. Тоді мене дійсно вразять ваші гороскопи.
Як на мене, пане Глобо, вам часто зраджує не лише пам'ять,
а й логіка. Спочатку ви твердите: «Ніколи не брав і не братиму участі в
передвиборній кампанії того чи іншого кандидата». А потім — ні сіло ні
впало твердите протилежне: «...На майбутніх виборах підтримуватиму Кучму».
Судячи з усього, цього разу ви не завдавали собі клопоту
задирати голову до неба, а вдовольнилися тим, що прочитали сценарій виборів,
підготований АП. Там вважають, що Леонід Данилович погарячкував, заявивши
про перемогу в першому турі. Однак самі продовжують видавати бажане за
дійсне і передрікають вихід у другий тур суперника-комуніста. В унісон
їм ви передрікаєте битву «між двома Левами: Кучмою і Симоненком». І робите
глибокодумний висновок: «Тут усе вирішить випадок. Зірки обіцяють успіх
обом Левам, але більш досвідчений і мудрий переможе буквально в останньому
стрибку».
Хто ж усе-таки переможе? Аж губишся в здогадах. З цього
приводу у вашому інтерв'ю є похмуро-прозорий натяк, від якого аж дрижаки
беруть. «Нам усім зараз доводиться вибирати не між поганим і гарним, а
між поганим і жахливим». Виявляється, другий Лев, котрий зазнає поразки,
«жахливий», а перший Лев-переможець — «поганий». Куди ж нам подітися? За
що нам така кара Божа? Щоправда, ви все нам пояснюєте, закликаєте трішечки
почекати, посмоктати лапу й почитати ваші гороскопи, поки самі жуватимете
чорний кав'яр з маслом або ж креветки. «...Економіку, хоч як намагайся,
відразу на ноги не поставиш, — пояснюєте ви. — І взагалі, доки НАТО не
розвалиться, доки Америка не отримає свого 44-го президента, а з ним і
кризу, хвилі якої накочуються на неї кожні 75 років, ловити нема чого».
Ваші енциклопедичні знання викликають у мене подив: я прожив
у Америці п'ятнадцять років і, зізнатися, про подібну циклічність криз
з того боку Атлантики не чув жодного разу. Повідомте мене про це методом
телепатії водночас із новиною, що Річард Ніксон воскрес і знову зайнявся
політичною діяльністю.
А тепер — про таємниці вашої чорної сутани, книги, яку
ви тримаєте, персня на вашій правій руці та вашого похмурого погляду. Невже
це знаки того, що весь інший світ — отара баранів? Поміркуйте, може це
вам привиділося?
Я склав зовсім інакший, ніж ваш, політичний гороскоп. У
другий тур президентських виборів виходять Риба і Водолій — Ткаченко і
Марчук. Перемагає другий. Чому — поясню після виборів вашим працедавцям
із колишньої АП, а водночас і вам особисто. І ще один нюанс: суперництво
не перешкодить відповідальним політикам об'єднатися заради порятунку України
від національної катастрофи.
На противагу вашому, мій гороскоп аж ніяк не похмурий.
Тому замість чорної сутани я одягнув світлого костюма. Та й спека в Києві
нестерпна. Як ви гадаєте, чи скоро вона скінчиться? Усі знемагають від
неї, від нестерпного життя й ваших похмурих гороскопів.
Аркадій СИДОРУК — політолог, журналіст-міжнародник і
перекладач з європейських мов. Закінчив факультет журналістики та історичний
факультет Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. У 1979
— 1980 роках — перший власний кореспондент РАТАУ при ООН. У 1980 — 1988
роках —кореспондент ТАРС у Нью-Йорку. У 1992 — 1996 роках —кореспондент
ІТАР- ТАСС у Вашингтоні. У 1997 — 1998 роках — редактор англомовного часопису
МЗС України «Politics and the Times».
