Проект Євроазіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), в основі якого готовий український нафтопровід Одеса — Броди, який ніколи ще не працював у проектному (аверсному) режимі, схоже, може реанімуватися. Учора в Україну прибув президент Венесуели Уго Чавес, і саме венесуельська нафта, куплена Білоруссю для свого Мозирського НПЗ, що залишився без російської сировини, може вдихнути життя в нашу багатостраждальну трубу. Із 2004 року трубопровід використовується для постачання російської нафти з Брід до Одеси. Україна була вимушена піти на це приниження через те, що ЄАНТК ніяк не вдавалося довести до польського Плоцька й отримати вихід до моря. Сьогодні проходять переговори Президента Віктора Януковича з президентом Венесуели. І цілком імовірно, що буде зачеплена й тема Одеси — Бродів.
Нагадаємо, що минулого тижня Білорусь і Венесуела підписали п’ять документів. Серед них — контракт між «Білоруською нафтовою компанією» та компанією «Петролеос де Венесуела» на постачання нафти в 2011 — 2013 роках, меморандум про взаєморозуміння між ПО «Бєлоруснєфть» і венесуельською нафтовою корпорацією про приєднання площ до спільного підприємства «Петролера БелоВенесолана», засновницький акт про створення СП «Сервісіо БелоВенесолана» з буріння й ремонту свердловин на території Венесуели. Партії венесуельської нафти ще з травня надходили до Білорусі через Одеський порт, де сировина перевантажувалася до залізничних цистерн. Але тепер вона має піти до Мозиря широким потоком. І залізниця з ним, швидше за все, не впорається, тоді як українському нафтопроводу ця робота могла б бути цілком до снаги. Але сьогодні ця труба задіяна в прокачуванні російської нафти, причому в реверсному напрямку, але з приходом на наш ринок Венесуели Київ здобуває можливість нарешті переламати ситуацію.
Як передбачає Сергій Скрипка, генеральний директор міжнародного трубопровідного підприємства «Сарматія», створеного для добудови нафтопроводу Одеса — Броди на території Польщі, українська влада розірве контракт з російсько-британською ТНК-ВР, щоб розпочати постачання венесуельської нафти трубопроводом Одеса — Броди до Білорусі. Скрипка сказав УНІАН, що вважає технологічно неможливим прокачування венесуельської нафти через Одеса — Броди зі збереженням російських постачань у протилежному напрямку. Директор «Сарматії» зазначив, що підставою для негайного розірвання контракту може бути невиконання ТНК-ВР його умов. Скрипка не має точних даних про обсяги постачань цього року нафти з Брід до Одеси, але сумнівається в тому, що ТНК-ВР за підсумками року зможе прокачати передбачену в контракті кількість нафти (9 млн. тонн). Оцінюючи постачання «танкістів» цього року, він сказав: «Здається, дуже небагато».
Прогноз Скрипки має під собою реальне підгрунтя. Голова Мінпаливенерго Юрій Бойко нещодавно заявив, що Україна планує провести пробне прокачування 80 тисяч тонн венесуельської нафти через нафтопровід Одеса — Броди до Білорусі в листопаді цього року. Це може стати першим кроком і для транспортування до країн Європи через територію України каспійської нафти. «Сарматія» на початку цього року підписала попередній договір про дофінансування будівництва польської частини ЄАНТК за кошти Європейської комісії, яка збирається виділити близько 120 мільйонів євро, що становить 25% вартості прокладання трубопроводу через територію Польщі. Скрипка вважає, що плановані постачання венесуельської нафти українським трубопроводом до Білорусі сприятимуть реалізації проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) для постачань каспійської нафти до Європи. «Незалежно від того, каспійську (нафту) на українські НПЗ чи венесуельську — на білоруський (НПЗ), — це буде для нашого проекту дуже корисно», — впевнений він.
Скрипка нагадав, що річна потужність готового нафтопроводу становить 14,5 мільйона тонн, тоді як у планах Мінська прокачати близько 9 мільйонів тонн. За словами директора «Сарматії», вільна потужність може бути використана для постачань нафти на українські нафтопереробні заводи в Дрогобичі та Надвірній, а для рентабельних постачань нафти до польського Плоцька через ЄАНТК треба щороку прокачувати 10 мільйонів тонн.
Цікава деталь. Польща завжди палко підтримувала і проект «Одеса — Броди», й ЄАНТК. Але, як то кажуть, квапилася повільно. Наприклад, у червні подав у відставку представник цієї країни в правлінні «Сарматії», але польська державна нафтотранспортна компанія PERN Przyjazn ніяк не могла підібрати кандидата на цю посаду, поки відповідне зобов’язання не було записане в протоколі засідання від 29 — 30 вересня міжурядової польсько-української комісії з економічного співробітництва. Того ж таки дня рішення було ухвалено. Але річ тут, швидше за все, не в протоколі, а в тому, що перед ЄАНТК відкрилися реальні перспективи із закінченням переговорів щодо нового маршруту постачання нафти до Білорусі.
Звісно, Москва не може допустити, щоб Україна керувалася виключно своїми національними інтересами, й досить нервово реагує на наміри запустити нафтопровід в аверсному напрямку. Міністр енергетики РФ Сергій Шматко під час 38-го засідання Електроенергетичної ради СНД сказав: «Ми вважаємо, що наші колеги мають право займатися будь-якими діями, які вони вважають за необхідне. Головне — щоб це було вигідно. І нам би хотілося для того, аби ми могли забезпечити технологічну стабільність роботи нафтопроводу «Дружба», щоб стосовно аверсного режиму роботи Одеса — Броди з нами просто в технологічному аспекті консультувалися». «Ми повинні розуміти, як це функціонуватиме, — сказав міністр і поблажливо, а може, й з натяком, додав: — На мою думку, в наших українських колег-нафтовиків, нафтотранспортників не повинно виникнути великих проблем».
Цілком можливо, що, кажучи про українських колег, міністр мав на увазі аж ніяк не нафтотранспортників, а газівників. Як відомо, Україна порушує питання про перегляд газової угоди з Росією й, головним чином, несправедливої формули, за якою ведеться розрахунок ціни. Як позначиться на перебігу відповідних переговорів ще й аверсний ревізіонізм Києва? Він може стати досить сильним важелем для тиску, але здатен також викликати різку реакцію у відповідь, аж до погіршення насилу відлагоджених відносин. Думається, сторони повинні виявити в цьому питанні все своє дипломатичне мистецтво, щоб знайти взаємоприйнятне рішення. Багато чого тут залежатиме й від венесуельського президента. Якщо він гарантує Білорусі й Україні надійність постачань та їхній достатній обсяг, то Україна отримає добру перспективу для того, щоб остаточно покінчити з реверсом і переконати Європу нарешті добудувати ЄАНТК.
