Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Азартні ігрища

20 березня, 2007 - 00:00

До порядку денного засідань українського парламенту на цей тиждень внесено законопроект про державне регулювання азартних ігор, що передбачає посилення вимог до операторів цього бізнесу. За словами одного з авторів, у ньому підвищуються вимоги до фінансової спроможності організаторів цих ігрищ (не менше за п'ять мільйонів євро, а чисті активи — не менше мільйона), до площі, на якій вони відбуваються, а також до відповідного обладнання (не менше за 1000 ігрових автоматів). Крім того, для компанії-«круп'є» запроваджується підвищена плата за вхід на цей ринок — ліцензія коштуватиме мільйон гривень. Таким чином, і автори законопроекту це, схоже, не заперечують, гральний бізнес передається виключно акулам цієї справи, які, як планується, обіграватимуть громадян (і державу?) чесно, а тим, хто виграє, ще й забезпечуватимуть безпеку (тим, хто програв, вона, як відомо, не потрібна).

Утім, ігровий ринок за своїми обсягами, ймовірно, значно менший за інший азартний ринок — політичний. Тут, незважаючи на те, що українець давно вже зарікся грати в азартні ігри з державою, нас обіграють оптом і вроздріб. Можна пригадати, зокрема, мільярди, з величезною політичною помпою виручені у результаті повторного продажу «Криворіжсталі». Тепер вони чи-то загубилися десь у державних гросбухах, чи-то просто украдені. У будь-якому випадку, дані перевіряючих дуже сильно розходяться.

Але, повторюємо, найазартніші гравці та найбільші ставки, певна річ, саме в політиці. Якщо після виборів вам випали погані карти і у вас тепер немає можливості продавати меткомбінати та обленерго, то можете просто захопити парламентську електрощитову. А якщо вас за це викликають до прокурора — не бійтеся, він дивитиметься на ваші витівки крізь пальці, а ви, навпаки, говоритимете про кровожерливість і розстрільні групи, що створюються в парламенті. А якщо кримінальна відповідальність усе ж таки змушує злегка тремтіти руки, то говоріть про тіньовий режим, залякування і спроби переламати опозицію через коліно. І якщо при захопленні щитової джек-пот вам так і не дістався, то і тепер вам нічого не буде. Тому що округлі фрази, якими голова парламенту натякає прокуратурі на необхідність краще виконувати обов'язки, швидше за все, не подіють.

У гральному бізнесі діють звичайно значно вишуканіше і дуже рідко виказують емоції. Наша ж політика азартна настільки, що гравці просто не можуть без блефу.

Лідер БЮТ Юлія Тимошенко абсолютно щиро впевнена, що Президент України обов'язково повинен бути лідером партії «Народний союз «Наша Україна». «Очевидним є для кожного пересічного громадянина, що реальним лідером «Нашої України» є Президент Віктор Ющенко, і кого б там не ставили якимось ситуативним голосуванням, фактичним лідером «Нашої України» є і залишатиметься Віктор Ющенко, — переконує вона слухачів одного з телеканалів, одночасно «поливаючи» союзників: — Якщо Ющенко з якихось причин дійсно залишить «Нашу Україну», «Наша Україна» не візьме навіть 0,5% (на виборах. — Ред. )». «Я вважаю, що прозора політика полягає в тому, щоб реальний лідер співпадав з документально підтвердженим лідером», — прямо підштовхує лідер БЮТ Президента до зіткнення з Конституцією, яка абсолютно недвозначно забороняє йому очолювати будь-яку громадську організацію. Цей прийомчик, щоправда, нагадує усього лише невдалу спробу побити короля дамою, але для сторонніх глядачів, які не вникають у гру, може виглядати вельми ефектно.

Ви запитаєте, навіщо ж такий досвідчений гравець допускає такі явні промахи? Виявляється, він переплутав «дурня» з шахами і йому увижається цейтнот: у найближчі дві-три тижні суперники можуть змовитися і їх потрібно терміново викрити.

Заради цього Тимошенко вдалася до розголошення страшної таємниці про те, що частина членів фракції «Наша Україна» ведуть переговори з фракцією Партії регіонів про створення конституційної більшості й тому частина депутатів з фракції «Наша Україна» не підтримала рішення про бойкот засідань парламенту і про висунення 17 вимог опозиції. «Не голосували конкретно по прізвищах: Петро Порошенко, Анатолій Матвієнко та їхні певні гравці у фракції «Наша Україна», тому що, за нашими даними, вони сьогодні ведуть активні переговори з Партією регіонів про створення 300 голосів для Партії регіонів у парламенті», — сказала всій країні Тимошенко.

Справжні гравці в таких питаннях усе-таки поводяться дуже скромно. Їхня улюблена приказка: «Знав би прикуп — жил би в Сочи». А Юлії Володимирівні навіть і прикуп заздалегідь відомий: «Уже ставки підвищилися... від $3 до $7 млн. пропонують за входження в 300 голосів, які створять абсолютну владу для клану Януковича». Тримаються поки лише її соратники. Усі їхні надії — на Конституційний Суд. Якщо він не підтримає механізм використання імперативного мандата, то такі 300 голосів в антикризової більшості можуть бути протягом двох-трьох тижнів, прогнозує Тимошенко.

А от гравець із хорошими картами на руках поводиться надто спокійно. «Що ж до оцінки ситуації в країні, то ми відкидаємо будь-яку парламентську кризу, будь-яку економічну кризу, оскільки парламент працює, уряд працює, економіка зростає, бюджет зростає, приймаються рішення і, до речі, вони приймаються разом із Президентом, і це приємно», — заявив у понеділок Віктор Янукович у ході політичних консультацій лідерів парламентських фракцій із керівництвом країни. За його словами, хоча в країні немає кризи, «іноді виникає дискусія». «Ми вже до цього звикли, і я вдячний вам, Вікторе Андрійовичу, — зазначає прем'єр, звертаючись до Президента, — за те, що ви з розумінням ставитеся до питань, які ми з вами спільно вирішуємо. Тому жодної розбалансованості системи влади в країні немає».

І чому це «януковичі» так часто переграють противників? Невже тому, що свій азарт вони залишають десь там у казино, а на роботу йдуть із холодною головою?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: