Волинський національний університет імені Лесі Українки, у науковій бібліотеці якого була розміщена фотовиставка, приймав її вп’яте. На Волині у газети «День» чимало й інших друзів, але головний навчальний заклад краю, як ще називають наш університет, є для видання особливим партнером. Він на практиці успішно освоює функцію, яку «День» називає визначальною для регіональних університетів: стає рушійною силою культурного, інтелектуального життя краю. Тому і Фотовиставку «Дня» на Волині чекають, бо, як висловилася одна з її активних рекламістів Світлана Крисак, методист бібліотеки ВНУ і керівник поетичної студії «Суцвіття» ВНУ, «наперед знаєш, що побачиш щось гарне, цікаве, а від головного редактора Лариси Івшиної почуєш щось розумне і матимеш поживу для своєї душі».
У книзі відгуків пані Світлана залишила розгорнутий аналіз Фотовиставки.
— Біля таких робіт, як «Зимова казка» Ігоря Давиденка, хочеться постояти довше, бо вона навіює спокій і тишу, яких так бракує нам у нинішньому житті. Хочеться помріяти, згадати щось найдорожче серцю. Вражає робота «Відпущення гріхів» Олександра Примака. Особливо вдячна за фотознімок, який вважаю найкращим на цій виставці: «Хрещення» Євгена Чорного. Розчулюють усі фрагменти роботи: і ніжні руки священика, які тримають немовля, і спокійні довірливі очі дитини. Ця робота зафіксувала дуже важливий момент народження людини духовної. Так і хочеться сказати після Фотовиставки «Дня»: будьмо ж і ми довірливими, як діти! Бо цю довірливість, на жаль, наша реальність витісняє із наших душ, — записала Світлана Крисак.
— Волинська спільнота дуже потребує таких зустрічей, які проводить «День», і таких культурно-соціальних явищ, як Фотовиставка «Дня», аби бачити дальші краєвиди. Фотовиставка особисто мене щоразу вражає небуденністю буденних речей. Кожна робота підкреслює абсолютну вартість людської особистості у вимірах часу, налаштовує на позитив, якого так бракує в нашому повсякденному житті. Саме цим виставка виконує справді благородну, життєствердну місію, — каже Лариса Семенюк, вчений секретар Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Багатьох відвідувачів (а це були не лише студенти чи працівники університету, а волиняни з різних кутків краю) вразив фотопортрет Ліни Костенко. Та ж Світлана Крисак висловила думку багатьох: дати цій роботі назву «Тримаймо духовну висоту!», з чим в українців і асоціюється життя та творчість Ліни Костенко.
А приз глядацьких симпатій на Волині виборола робота, яку відзначають відвідувачі Фотовиставки в різних регіонах України: «Забута мелодія» Костянтина Бобрищева. Також відвідувачі відзначили роботи «Брудні танці» Віктора Гурняка та «Терплячий» Вероніки Борковської. Виходить, волиняни, як і інші українці, скучили за духовністю й душевністю і в житті, і в мистецтві... Це й об’єднує.
