Приводом для внесення Нацбанком подання до КС послужило те, що до НБУ постійно звертаються народні депутати, комітети Верховної Ради і тимчасові слідчі комісії парламенту із запитами та зверненнями про надання інформації, яка містить банківську таємницю. НБУ розцінював такі запити як тиск і грубе втручання, що, на його думку, суперечить Конституції та чинному законодавству.
Вердикт, винесений Конституційним Судом, такий: визнати право народних депутатів і парламентських комітетів звертатися із запитами до Нацбанку конституційним. Проте президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко прокоментував «Дневі» цю ухвалу таким чином: «Нехай наші клієнти будуть спокійні: ніхто не скасовує банківську таємницю». Зрозуміло, що глава Нацбанку, а також інші посадові особи НБУ, розглядаючи депутатські звернення, повинні керуватися законами. Однак у переліку суб’єктів, які мають право на доступ до банківської таємниці (передбаченому законом про банки і банківську діяльність), народні депутати й парламентські комітети не значаться. Тому НБУ може надавати народним депутатам відомості про банківські рахунки конкретних осіб лише зі згоди їх власників.
Тим часом рівнобіжно з КС засідав і Кабмін. Він схвалив законопроект, який передбачає спрощення доступу податкових органів до даних, які становлять банківську таємницю. Голова Державної податкової адміністрації України Юрій Кравченко зазначив, що ці зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» вносяться відповідно до вимог FATF. До того ж, як вважають в уряді, банки, користуючись можливістю широко трактувати чинні норми закону, обмежують доступ податкових органів до інформації, а це знижує оперативність реагування податківців на правопорушення та погіршує ефективність боротьби з ухиленням від оподаткування і відмиванням «брудних» грошей. Запропонований законопроект передбачає надання банками інформації ДПАУ і Мінекономіки за зовнішньоекономічними операціями.
В АУБ не мають у своєму розпорядженні відомостей про сутність запропонованого «спрощеного доступу» до банківської інформації, однак, за словами О. Сугоняка, ті зміни в законодавстві, над якими зараз іде робота, не передбачають «ніяких революцій» щодо банківської таємниці. Що стосується посилань на вимоги FATF, то вони, як вважає О. Сугоняко, зовсім не скасовують банківську таємницю: «Наша позиція однозначна: банківська таємниця має гарантуватися нарівні з іншими правами людини».
