На околицях міста Дніпропетровська — одного з найбільших промислових центрів Дніпропетровщини — склалася надзвичайна ситуація, що загрожує перерости в масштабну екологічну катастрофу. За останні місяці рівень води в невеликій річці Коноплянці, яка омиває захисну греблю хвостосховища, де зберігаються 11,6 млн. тонн відходів уранового виробництва, піднявся на три метри. У зв’язку з цим виникла реальна загроза проникнення радіоактивних речовин не тільки в Коноплянку, але і в Дніпро, куди впадає ця річка. Вже зараз санітарні служби зафіксували в одному мулі Коноплянки підвищений вміст радіонуклідів. А враховуючи осінньо-зимові опади, весняний паводок, ситуація найближчим часом, за оцінками фахівців, могла набути драматичного характеру.
У набат вдарила влада Дніпропетровщини — губернатор Микола Швець і мер Дніпродзержинська Василь Швець звернулися за допомогою безпосередньо до Президента. На ноги були підняті комунальні служби і загони Міністерства НС під керівництвом замміністра Григорія Марченка. Після обстеження Коноплянки, куди скидаються промислові і побутові стоки, рятівники почали прочищати її русло і протягом кількох днів рівень води вдалося понизити на два метри. А в суботу на місце подій прибув з Києва і сам голова Міністерства НС Василь Дурдинець, який заявив, що проблема радіоактивних відходів, що зберігаються в районі Дніпродзержинська, вимагає комплексного вирішення. За його словами Україна отримала їх в спадок від Радянського Союзу. Починаючи з післявоєнних часів, в Дніпродзержинську, на Придніпровському хімічному заводі велася первинна переробка ураномістких порід, які прибували сюди не тільки з України, але і з Середньої Азії та навіть країн РЕВ. За деякими даними саме тут були отримані ядерні матеріали, з яких зробили першу радянську атомну бомбу. Усього за 40 із зайвим років в районі Дніпродзержинська утворилося 9 хвостосховищ, в якіх було складено 36 млн. тонн (!) радіоактивних відходів. До проблеми їх зберігання в радянські часи, судячи з усього, ставилися недбало, а в роки незалежності, коли переробка уранових руд на ПХЗ припинилася взагалі, відвалами цікавилися хіба що фірми, які торгують металобрухтом. З реструктуризацією ПХЗ і розділенням його на дрібні підприємства хвостосховища стали «головним болем» міської влади Дніпродзержинська. Захисні споруди тим часом все більше руйнуються, а грошей на їх відновлення в міській скарбниці немає.
Оглядаючи околиці Дніпродзержинська, генерал В.Дурдинець сумно похитував головою. На території ПХЗ йому показали хвостосховище «Західне», де на шести гектарах під відкритим небом ще на початку 50-х років було зсипано 760 тис. тонн радіоактивних відходів. Засипати глиною їх почали тільки зараз. Ще більш вражаючу картину він побачив в руслі ріки Коноплянки, де по груди у воді бродили рятівники. А в тупику четвертого трамвая, де через підтоплення вже давно був зупинений рух, серед чагарників очерету підлеглі уже зовсім недоречно зустріли свого міністра... духовим оркестром. Однак настрій у самого генерала був аж ніяк не святковим.
Підводячи підсумки перебування у Дніпродзержинську, Василь Дурдинець пообіцяв пресі, що заходи з ліквідації аварійної ситуації будуть прийняті найрішучіші, а радіонукліди не попадуть у води Дніпра. Вже зараз в зоні підтоплення і руслі Коноплянки працюють більше ніж 200 рятівників і 43 одиниці техніки. На фінансування робіт з відновлення захисних споруд в нинішньому році поступить 2,3 млн. грн., а в наступному ще 7,5 млн. грн. За недбайливість Василь Васильович покартав представників екологічних і санітарних служб, яким вже давно слід було бити тривогу. А в завершення висловив подяку і вручив відзнаки групі дніпропетровських керівників, що відзначилися при ліквідації наслідків природного катаклізму.
