Долі звинувачуваних і потерпілих говорять про те,
що вони багатьом батькам не потрібні й байдужі були ще за їхнього життя.
За перше півріччя слідства до слідчого прокуратури в особливо важливих
справах Г. Базелева ніхто з батьків як потерпілих, так і звинувачуваних
не з'явився
СЕКРЕТНИЙ ПЛАН КРИВОРIЗЬКИХ ОПЕРАТИВНИКIВ СПРАЦЮВАВ
У один із грудневих днів минулого року до будинку міської
прокуратури Кривого Рогу під'їхала іномарка. Троє злочинців, що скоїли
вбивство сімох ні в чому неповинних людей, упевнено переступили поріг кабінету
слідчого в особливо важливих справах. Розроблений криворізькими співробітниками
правоохоронних органів секретний план вимушеної «явки з повинною» — спрацював!
Завдяки тому стали відомі подробиці тяжкого злочину, пересуди про який
досі лихоманять місто, — масового вбивства громадян у Терновському районі
Кривого Рогу.
...Наприкінці жовтня минулого року в Калинівському лісі
слідча група відкопала з «братської могили» сім обгорілих трупів. Спочатку
міська прес-служба МВС прокоментувала журналістам цю подію таким чином.
Із легкового автомобіля 22-річного кримінального «авторитету» невідомі,
нібито, викрали сорок гривень і кілька аудіокасет. Розібратися зі злодіями
потерпілий вирішив сам. До пошуку підключив 20-річного В. і 23-річного
А., які раніше вже мали судимість. За своїми каналами вони встановили,
що до крадіжки причетні місцеві наркомани. Місцем «встановлення істини»
було вибрано територію занедбаного ринку. Там «потерпілий» призначив наркоманам
«стрілку». О 20.00 на пустирі зібралися представники обох сторін. Проти
«авторитетів» виступили семеро наркоманів, більшість з яких неодноразово
притягувалися до судової відповідальності. Злодії повернути господарям
украдене відмовилися. Зав'язалася бійка, в хід пішли металеві прути та
каміння. Накачані, атлетичної статури молоді люди, захищаючись, забили
на смерть сімох наркоманів. Убитих злочинці, нібито, на своєму автомобілі
вивезли в лісопосадку, де, обливши бензином, підпалили. Потім закидали
землею і сухими гілками. А за декілька днів до правоохоронних органів почали
надходити заяви про зникнення громадян. Оперативники вийшли на слід підозрюваних...
На перший погляд, здавалося б, злочин розкрито. Є вбивці
та їхні жертви. Але... Результати судово-медичної експертизи показали,
що потерпілих було задушено. Згідно з розробленим оперативними службами
секретним планом, у неправдиву версію тих, хто розкаявся, нібито, повірили.
За офіційними і неофіційними каналами про це було передано відповідну інформацію.
Щоб передати справу до суду, говорили правоохоронці, необхідні були лише
— свідчення очевидців. Для уточнення цих самих подробиць до прокуратури
міста й прибули, за вказівкою керівників злочинної групи, справжні виконавці
масового вбивства. Коли ж злочинці усвідомили, що потрапили в пастку на
столі в слідчого з'явилися ще три явки з повинною. Поки, на жаль, на свободі
залишаються двоє головних винуватців — керівники злочинного угрупування.
ДРУЖНЯ ПОСЛУГА «СВЯТОШИНСЬКИХ»
У середині вересня 1997 року на дачі в одного з впливових
криворізьких комерсантів невідомі вкрали хутряні шкурки. Потерпілий у міліцію
не звертався. Про крадіжку стало відомо його знайомим, які мали авторитет
в певного кола осіб.
За неофіційними даними, один із злочинців був кумом комерсанта
й навіть працював у його фірмі. 15 жовтня 1997 року керівниками злочинної
групи «святошинських» було розроблено план, який схвалили учасники угруповання.
Чотирьом учасникам злочинної групи, в розпорядженні яких
перебував автомобіль ВАЗ-2108, було доручено відшукати наркоманів, які
підозрювалися у викраденні норкових шкурок, і доставити їх у будівлю колишнього
колгоспного ринку Терновського району. 25 жовтня Сергій К. розшукав на
ринку мікрорайону Даманський подружжя Куніциних, які, за відомостями, підозрювалися
у викраденні злощасних шкурок. Обманом він заманив чоловіка та дружину
в автомобіль ВАЗ-2108. Нещасних доставили в обумовлене місце, де й почався
допит. Гумовим шлангом «святошинські» почали бити подружжя — це тривало
близько години.
Не витримавши побиття, Микола назвав прізвище людини, яка
дала їм із дружиною для продажу хутряні шкурки. Бандити закрили подружжя
в кімнаті, підперши двері залізною шафою, й поїхали. Куніциним вдалося
втекти...
У ПОШУКАХ НОВИХ ЖЕРТВ «БРАТВА» БЕЗПОЩАДНА
А тим часом злочинці поїхали за вказаною Миколою адресою.
За його словами, шкурки для продажу на ринку йому дав знайомий хлопець
на прізвисько Дракон. Сказав, що привіз хутро з Півночі...
Піднявшись на 9-й поверх будинку по вулиці Головка, Сергій
К. і Олександр Б. подзвонили в квартиру. Ніхто не відкривав. Двері вибили.
В квартирі злочинці виявили Дракона, який переховувався. Силою заштовхнули
жертву до ванни, почали шукати в квартирі крадені шкурки. Не виявивши їх,
Ігоря К. «посадили» в автомобіль і повезли на територію старого колгоспного
ринку. В квартирі залишився чергувати Олександр Б., чекаючи можливого приходу
туди Куніциних: подружжя що б там не було вирішили відшукати.
26 жовтня Сергій К. і Андрій Т. почали «допит» Ігоря К.
Жорстоко побивши потерпілого, злочинці залишили Артема С. для охорони,
а самі вирушили в мікрорайон Даманський — шукати інших підозрюваних наркоманів.
Усі свої дії «братва» погоджувала з безпосереднім «керівництвом» — кримінальними
авторитетами — Л. і В.
Увечері того ж дня на вулиці Головка, в під'їзді будинку
№ 10 злочинці виявили М. Дудченка та Ю. Березу. Побивши обох, потерпілих
примусили сісти в автомобіль. Коли від'їздили від будинку, на розі побачили
знайому їм раніше 22-річну Марину Сагайду та її хлопця. Їх також заштовхнули
в автомобіль. Всіх «затриманих» завезли до сумно звісного ринку. Побиття
продовжувалося, в хід пішла металева арматура... Не дізнавшись нічого нового,
бандити закрили затриманих у кімнаті, де вже перебував Ігор К. Після цього
Сергій К. і Олександр Т. знову поїхали...
Прибувши на квартиру, де було залишено «засідку», злочинці
виявили в ній чотирьох осіб: неповнолітніх Крилову та Сєніч, не встановленого
в ході слідства хлопця на ім'я Едік і П. Гулевича, яких «вартовий» Олександр
Б. силоміць тримав під замком у різних кімнатах. П. Гулевич почав обурюватися
діями невідомих «тюремників». Але його побили кухонною сокиркою. Всіх інших,
які перебували в квартирі, випустили. Гулевича заштовхнули в машину й відвезли.
На ринок...
ПЕРЕД СМЕРТЮ ВБИВЦЯ ЗАПИТУВАВ ЖЕРТВУ ПРО ЇЇ ЗДОРОВ'Я
Побиття всіх затриманих тривало. Схоже, питання, де ж самі
шкурки, бандитів уже не цікавило. Вони вимагали назвати ім'я: ХТО ПОСМІВ?
Щоб заглушити крики і стогін нещасних, двоє негідників отримали наказ «авторитетів»
грати в більярд. Уночі о 23.30 від отриманих тілесних ушкоджень помер Ю.
Береза. Щоб приховати вбивство, організатори угруповання наказали підручним
вивезти труп за межі міста й закопати... Вранці 27 жовтня від травм помер
другий потерпілий П. Гулевич. Його тіло злочинці також вивезли з ринку.
Організатори прийняли рішення вбити й інші жертви. Для
реалізації задуманого «авторитети» Л. і В. холоднокровно розробили сценарій
вбивства інших свідків...
Одному злочинцеві було доручено виводити потерпілих із
кімнати, де вони утримувалися, до іншої, нібито для розмови. Другий злочинець
із мотузкою в руках повинен був стояти за спиною жертви. Щоб відвернути
увагу інших потерпілих, ще двоє повинні були посилено грати в більярд.
Першою повели вбивати
22-річну Марину Сагайду. Деталь: серед злочинців був її
сусід по сходовій прощадці, з яким дівчина колись зустрічалася. Його батьки
і батьки потерпілої довгі роки товаришували. Ігор П. повідомив усім потерпілим
про те, що їх виводитимуть для розмови з господарем украдених шкурок. Усіх,
кого той пробачить, відпустять додому. Відволікаючи Марину сторонніми розмовами,
Ігор П. завів її до темної кімнати, де крім ще одного спільника з мотузкою
були й «керівники» злочинного угрупування Л. і В. Повернувши дівчину до
себе обличчям, убивця поцікавився її здоров'ям. У цей момент той, що стояв
за її спиною, накинув дівчині на шию мотузку...
Труп Марини Сагайди злочинці вивезли за місто. Машина з
жертвою їхала попереду, її супроводжував автомобіль «керівників» злочинної
групи: у випадку зустрічі зі співробітниками ДАІ вона повинна була виконати
відволікаючий маневр. Другим на смерть повели Кириленка. Діяли за тією
ж схемою. Організатори вбивств дуже нервували і постійно квапили виконавців.
Останнього з потерпілих — Алексеєнка — задушили в тому ж приміщенні, де
їх били. В хлопця була зламана нога, і він не міг вже рухатися...
Коли вночі 28 жовтня всі трупи було перевезено до лісу,
з них зняли ювелірні прикраси, годинники. Потім облили бензином і підпалили.
Зачекавши, поки вщухне вогонь, яму закидали землею. За наказом керівників
угруповання учасники злочину на три тижні повинні були поїхати до Черкас,
потім — до Кіровограду.
Злочин не міг бути непоміченим. Коли до міліції почали
звертатися родичі зниклих, знайшлися свідки. Керівники угруповання вирішили
зробити хитрий хід. Вони вмовили шляхом загроз і шантажу першу злочинну
трійку, яка була причетна до побиття, але вбивства безпосередньо не виконувала,
написати явку з повинною. Взяти на себе відповідальність за скоєне, вигадавши
версію про самозахист. Але... На першому ж допиті стало ясно, що за злочинцями
стоїть хтось більший і важливіший. На цій стадії оперативниками й було
розроблено план, що змусив прийти до прокуратури з повинною справжніх убивць.
Деталь: всі звинувачувані та потерпілі проживали в одному
районі міста — Терновському. Деякі росли на одній вулиці, в одному будинку.
Непогано знали один одного.
Аби уникнути масових обурень, потерпілих ховали не в один
день. Із «братської могили» перенесли їхні тіла на міські кладовища. В
деяких загиблих залишилися сиротами маленькі діти. Основний рік народження
злочинців: 1974-й, 75-й, 77-й та
79-й. Долі звинувачуваних і потерпілих говорять про те,
що вони багатьом батькам не потрібні й байдужі були ще за їхнього життя.
За перше півріччя слідства до слідчого прокуратури в особливо важливих
справах Г. Базелева ніхто з батьків як потерпілих, так і звинувачуваних
не з'явився.
Кажуть, не бійся ворога. Найбільше, що може зробити ворог
— це вбити. Не бійся друга. Найбільше, що може зробити друг — це зрадити.
Але бійся людської байдужості. Саме через неї процвітає в світі зрада і
скоюються вбивства...
№243 18.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
