Про такі історії не розказує телебачення, не знімають кіно, не пишуть газети. Хоча самого лиш викладу фактів досить, аби застигла кров у жилах.
На минулому тижні, якраз перед міжнародним Днем захисту безпритульних тварин, у лісі біля села Абрамівка, це за 60 км від Києва, було знайдено понад півсотні викинутих кошенят. Частина тварин — вже мертвих — в мішку, багато лежало просто неба. Живі, трималися тільки тому, що їли мертвих, а втім, деякі кошенята такі маленькі, що їсти самостійно не могли, тож перебували на межі голодної смерті. Так чи інак — усі хворі, всі вкрай знесилені, живих пообліпляли мухи і повідкладали на них яйця. Трохи далі лежав ще один мішок із більш ніж тридцятьма трупиками. Вочевидь, їх просто вивезли й викинули як непотріб, без води та їжі. Насьогодні з тих, кого встигли порятувати, в живих лишилося тільки семеро, але шанси у них примарні — надто вже виснажені.
Хто міг скоїти таке? Кошенята різної масті та віку — від зовсім крихітних до дво- тримісячних, тож висновок напрошується сам: перекупники з пташиного ринку, відомого також як «Птичка». Бізнес доволі прибутковий, адже щодня туди, на ринок, приходять люди, котрі, з псевдогуманістичних міркувань вчасно своїх котів та собак не віддавши на кастрацію, прилаштовують незаплановане потомство до базарних тіток та дядьків. Ті ж продають живий товар з вигодою: втелющують довірливому покупцеві безпородну тварину як високопородисту. Умов для тримання всієї тої живності перекупники не мають, на харчах заощаджують, здоров’ям тварин не переймаються і новачки швидко підхоплюють небезпечні віруси. Отже покупців на «Птички» обманюють двічі — продаючи по завищеній ціні тварину, котра з великою ймовірністю через кілька днів загине, — будь-який досвідчений ветеринар знає чимало таких прикладів.
Ну, а якщо хутко продати не вдається, звірятко просто викидають. Інколи прямо там, неподалік від «Птички». Якщо ж незбутого товару забагато — проблему вирішують так, як описано вище. Це триває роками. Просто знахідка під Абрамівкою дістала неабиякий розголос в інтернеті.
Що з тим усім робити? Закриття «Птички» нічого не вирішить — вона через кілька днів відродиться в другому місці. А ось ускладнити життя перекупникам можливо і конче необхідно. Запровадити для них незалежну і строгу ветеринарну експертизу. Хто з’являтиметься без належних документів, того затримувати й штрафувати, товар вилучати, вчиняти раптові перевірки, просвіщати покупців, заохочувати добросовісних продавців зі здоровими і доглянутими тваринами і т.ін. Насправді всі законні засоби і підстави для того є, потрібна тільки воля до їхнього застосування — причому з боку не лише чиновників, а й суспільства. Треба зробити життя бузувірів нестерпним. За таких умов пташиний ринок з виразки на тілі міста перетвориться на місце, це дійсно можна буде знайти собі мохнатого-хвостатого-чотириногого друга на довгі роки, а страшні лантухи, може, стануть кричущим винятком.
