Більшість експонатів цієї виставки — не більше ніж дрібнички: стара сумочка, колода карт, ліхтарик. Навіть найцікавіший експонат, біля якого завжди товпляться відвідувачі, — це всього лише сільська вишивка.
Організатори виставки, яка відкрилася 15 жовтня у Німецькому історичному музеї, навмисне уникають всього екстраординарного: в центрі їхньої уваги саме повсякденність, в якій німці приймали, а нерідко і прославляли Гітлера.
Предмети домашнього начиння з нацистською символікою. Декоративне панно, виткане прихожанками за вказівкою пастора, яке прославляє союз церкви, держави і партії.
«Суспільство само себе мобілізувало, — розповідає Ганс Ульріх Тамер, один із трьох кураторів виставки в Німецькому історичному музеї. — Людина на ім’я Адольф Гітлер була вельми пересічною особою. У того, ким він став, його перетворив народ».
Виставка «Гітлер і німці: нація та злочин» — перша у своєму роді з часу закінчення Другої світової війни. Вона присвячена особисто Адольфу Гітлеру. Демонстрація нацистської символіки і пропаганда нацизму в Німеччині заборонені, тому куратори доклали чимало зусиль, щоб виключити з експозиції будь-які предмети, які можна було б визнати такими, що прославляють Гітлера. Наприклад, його мундир залишився в запасниках.
Увага організаторів виставки зосереджена на суспільстві, яке виплекало Гітлера і наділило владою. Історики вже давно говорять, що не Гітлер загнав німців у фашистське стійло, а німці підняли його на вершину влади.
Один із кураторів виставки заявив, що сьогодні це питання актуальніше для німців, ніж будь-коли за останні шістдесят років. Зростання націоналізму, поширення ксенофобії та ставлення до нацистського минулого як до явища, що не пов’язане з сьогоденням, викликають у німців старшого покоління тривогу щодо можливості його повторення.
«Зупинити екстремістів можливо, лише ізолювавши їх від суспільства, не дозволяючи їм налагоджувати зв’язки з буржуазією та іншими класами, — переконаний Ганс Ульріх Тамер. — По-справжньому небезпечними нацисти стали тоді, коли зуміли привернути на свій бік вищі кола суспільства».
Німці все менше відчувають на собі тягар провини за минуле і знаходять безліч способів для позитивного утвердження відчуття національної гордості. Проте є і тривожні симптоми.
Книга, яка проповідує генетичну детермінованість рівня інтелекту і яка проголошує мусульман силою, що «знижує інтелект суспільства», автором якої став відомий у минулому банкір, стала бестселером німецьких книжкових магазинів. Один із відомих політиків публічно принизив «чужі культури». Нова партія правої орієнтації нещодавно зібрала сотні слухачів на виступ голландського політика Герта Вілдерса.
«Було б перебільшенням говорити, що виставка змогла підірвати вплив популізму, — говорить прес-аташе музею Рудольф Трабольд. — Ми робимо те, що в наших силах. Чи достатнім буде ефект від нашої виставки, аби затьмарити силу популістських виступів Герта Вілдерса, я судити не беруся».
Один з відвідувачів, бельгієць Ерік Піньоле, що вже 22 роки живе у Берліні, заявив, що йому подобається, що від сьогоднішніх німців рідко можна почути горезвісне: «Ми не знали». Проте і його тривожить схожість між певними моментами минулого та сьогоднішньою ситуацією.
«Мені здається, якби сьогодні з’явився хтось на кшталт Гітлера, він був би небезпечний, — продовжує Ерік Піньоле. — Зараз теж багато безробітних, невдоволених політичним керівництвом країни, і вони цілком могли б проголосувати за такого політика».
У день відкриття виставки близько 3 тисяч людей захотіли заплатити по $8,40 за квиток, аби побачити майже тисячу експонатів, серед яких фотографії, відео, мундири і тексти, що розповідають про те, як ця людина і партія, яку він очолив, змогли повести людей за собою, поманивши їх надією на здобуття роботи, повернення втраченого відчуття власної гідності та осмислення свого життя, і жорстоко розправилися з тими, хто за ними не пішов.
«Це виставка про Гітлера та німецький народ, тобто про соціальні, політичні й індивідуальні процеси, що перетворили більшість німецького народу в підручних, спільників і співучасників нацистських злочинів, — заявила Констанц Штельценмюллер, старший зарубіжний стипендіат американського фонду Джорджа Маршалла в Берліні. — Така оцінка сьогодні практично не викликає суперечок, її відкидають лише нікчемна меншість обдурених людей похилого віку та члени німецьких ультраправих екстремістських організацій. Але так було не завжди».
Про це ясно говориться в текстах табличок, супроводжуючих експонати виставки. Наприклад, на табличці поряд із листами дітей-в’язнів концтаборів сказано: «Гітлер зумів виконати свої плани загарбання територій і винищування людей тому, що військова й економічна еліта допомогла йому розв’язати війну».
На виставці представлено безліч фотографій, що демонструють, як і старий, і молодий палко вітають Гітлера. Але міф про те, що чарівності нацизму було неможливо опиратися, тут же спростовує розповідь про Йоганна Георга Ельзера, яка підтверджує, що «окремі особи зуміли стати борцями опору».
На самому початку війни тесляр Йоганн Георг Ельзер зробив замах на Гітлера і був за це повішений. Розповідь про нього викликає у деяких відвідувачів питання: чому їхні батьки та дідусі з бабусями пішли за Гітлером? Як сталося це масове божевілля?
«Мій батько був членом гітлерюгенду, — говорить відвідувачка виставки Гутфройнд Келлер, яка прийшла сюди з чоловіком і двома дочками. — Це ледве вкладається у голові».
